Ілюзія щодо того, як влаштований цей світ.
Вечір, ти стоїш у черзі, тримаєш пляшку червоного, хочеш просто опинитися вдома на дивані, а перед тобою розгортається драма. Предмет конфлікту — акційні нагетси "один плюс один". На полиці їх немає. Але покупець відмовляється приймати цю жорстоку реальність, інформує Ukr.Media.
— Неможливо, — каже він тоном слідчого, який щойно зловив підозрюваного на брехні. — Подивіться на складі!
Я стою і думаю: чувак, ти серйозно? Який сенс касиру чи хлопцю з торгового залу ховати від тебе ці нещасні заморожені шматки курки? Це ж не золотий запас. Якби керівництво випадково зайшло в підсобку і знайшло там коробку акційного товару, поки вітрина порожня, цей працівник не відбувся б простою лекцією про клієнтоорієнтованість. Це недоотриманий прибуток. За таке б'ють по гаманцю, позбавляють премій, а іноді й просто вказують на двері. Але ні, покупець абсолютно впевнений, що проти нього плететься глобальна змова, і працівники супермаркету особисто оберігають нагетси від його шлунка.
Хлопець у фірмовій жилетці приречено йде в холодильники, повертається і каже, що дива не сталося. Нагетсів немає. І тут звучить коронне:
— Покличте директора.
Чомусь у народі вважається, що директор магазину — це такий верховний жрець, який знає топографію кожної пачки нагетсів краще за людину, яка їх щодня розкладає. Мовляв, працівник просто некомпетентний ледар, а от директор зараз прийде, вимовить заклинання, і товар матеріалізується.
Директор приходить. Слухає цю тираду про жахливий сервіс. Потім зникає в підсобці, і настає та сама незручна пауза. Покупець залишається сам на сам із продавцем, якого щойно фактично назвав ідіотом у присутності начальства. Повітря можна різати ножем. Я ж просто переминаюся з ноги на ногу і розглядаю жуйки на касі.
Повертається директор і максимально дипломатично повідомляє те саме: останні акційні нагетси покинули будівлю ще пару годин тому.
— У вас постійно якісь проблеми! Більше ніколи до вас не прийду! — гордо кидає клієнт і йде в захід сонця.
Боже, яка втрата для світової економіки. Люди чомусь продовжують вірити, що якщо достатньо довго скаржитися, тупати ногою і кликати менеджерів, то система прогнеться під їхнє бажання зекономити тридцять гривень.
Реальність, на жаль, до нудного проста. Відсотків десять таких випадків — це дійсно косяк логістики або хтось провтикав винести коробку в зал. Решта дев'яносто — просто прийшли інші люди і все розкупили.
Замість того, щоб влаштовувати сцену, достатньо просто перейти дорогу. У сусідньому супермаркеті, найімовірніше, ця ж акційна курка досі лежить у морозилці. Або можна просто забити. Як тільки залишок у їхній базі падає до нуля, розумна програма сама замовляє нову партію, і через день-два все знову буде на полицях.
Але ні, сваритися на касі набагато цікавіше.
Поділитися ⚡ Пульс читачів Чи виправдана наполегливість клієнта у пошуках акційного товару, чи це звичайне хамство?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
📢 Треба вимагати сервіс 😤 Це токсична поведінка 🤔 Маю власну історію 📊 Карта думок 📢 Треба вимагати сервіс 0% 😤 Це токсична поведінка 0% 🤔 Маю власну історію 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!