Чому не можна мити посуд у гостях, і сумку на підлогу краще все-таки не ставити.
Чому не можна мити посуд у гостях
«Гість недовго гостює, та багато бачить» – цю народну мудрість століттями передавали з уст в уста господині з СРСР. І додавали: «Підуть гості, перемиють господареві кістки», інформує новину Ukr.Media.
Зараз багато хто вважають хорошим тоном запропонувати господині після званого вечора допомогу у прибиранні зі столу й мити посуд. Мовляв, хочу взяти на себе частину ваших турбот. Досвід багатьох поколінь людей рекомендує: робити це можуть лише дуже близькі до сім'ї люди.
Споконвіку посуд і все, що пов'язано з приготуванням та вживанням їжі, ретельно оберігалося від псування і пристріту. У всьому, що стосується домашнього вогнища, не прийнято було господарювати стороннім. Сотні років тому господині боялися, що гість, проникаючи в таку інтимну сферу життя сім'ї, забере багатство і добробут з дому.
Прикмета ця дожила і до наших днів. Тому, збираючись запропонувати свою допомогу в гостях, подумайте: а раптом господарі забобонні?
Не став сумку на підлогу – грошей не буде
Правда це чи ні, а все ж до всього, що може накликати безгрошів'я, не гріх уважніше поставитись. Довгі роки народних спостережень за низкою випадкових збігів вивели таку формулу: сумці, в якій лежить гаманець, на підлозі не місце. Бабусі кажуть: «Все багатство в підлогу піде».
Нині ця прикмета тлумачиться так: не стався до грошей недбало, не кидай як попало і де попало, а то їх заберуть. Сучасні правила етикету такі: на підлогу сумку не ставлять, бо брудно, на стіл не ставлять, бо негігієнічно, тому ставлять на спеціальні тумби або вішають на гачки. Велику багажну сумку, звичайно, залишають на підлозі.
Не свисти в хаті – до бідності
Звичайно, не буде, бо, свистя в житловому будинку, ти зневажливо ставишся до мудрості, яка надійшла з сивої давнини. Наші предки вважали, що свистун в світлиці приманює нечисть і діє домовикові на нерви – сили добра і вогнища свисту не люблять.
Свист – це вітер, а до цієї стихії в старовину ставилися з великою пересторогою. Великий вітер і без врожаю залишить і суду потопить, і сади поламає, і покрівлі позриває. Вітер – це голод, руйнування, сирітство. Про легковажних жінок навіть так і кажуть: свистушки!
Та й статечному господареві посвистувати колись, він господарстві день і ніч дбає. Загалом, навіть якщо ви не вірите в прикмети, займайтеся художнім свистом у спеціально відведених місцях. Інакше все багатство вітер «висвистить».
На столі сидіти – біду залучати
Якомога недбало ставитися до хліба насущного, коли видобувається він в тяжких трудах? Якомога оскверняти місце прийняття їжі, при тому, що у добрих людей прийнято підносити подячну молитву Господу перед їжею? Так міркували наші прапрапрапрабабушки і дідусі, коли формувалося поняття, що сидіти на столі не слід.
Стіл – це місце сімейного збору. За столом турботи і радості обговорюють. Він не для того створений, щоб плюхатися на нього п'ятою точкою. У старовину боялися таким чином Всевишнього і духів домашнього вогнища прогнівити, нині ж це просто вважається некультурним. Навіть якщо ти сверхпередова людина і, що називається, «ні в Бога, ні в чорта, ні в вороняче крякання» не віриш, це не привід ігнорувати якісь правила, які встановлює саме життя.
Не можна користуватися тріснутим посудом – до злиднів
Почнемо відразу з самого головного: їсти і пити з посуду з тріщинами насамперед просто небезпечно. Чашка при питті або тарілка при митті в недобрий момент розпадаються прямо по тріщині, і можна сильно поранитися гострими краями осколків.
Тепер про «тонкі матерії». Чули, напевно, такий вираз – «будинок – повна чаша»? А тепер уявіть, що чаша тріснула і через цю тріщину все добро тікає.
Щербатий посуд в побуті ніколи не поважали, і феншуй теж не схвалює. Маги і різні відуни попереджають про «травмованому», ненормально енергетичному полі у відколотою і склеєної з уламків посуду. Вони пояснюють це накопиченням в даному предметі негативної енергії.
Присядь на доріжку!
Їдеш ти на дачу, або летиш відпочивати до Таїланду – перед виходом з дому присядь хоча б на півхвилинки і посидь мовчки.
Кажуть, у незапам'ятні часи люди вважали, що, різко зірвавшись в шлях, можна ненароком повести за собою душу хати – домовика. Візьме та й за господарем увяжется.
Крім того, сидячи останні хвилини перед дорогою в хаті, люди чекали знак від доброго домашнього духа – може, попередить про те, що в дорозі небезпека чекає і поїздку краще відкласти? І зараз, сідаючи на доріжку, ми просимо підтримки у рідних стін. Так і є хвилинка ще раз подумати: чи не забули чого, начебто квитків або закордонного паспорта?
Не можна лягати на подружнє ложе в гостях
Багато хто вважає, що присісти або прилягти на ліжко сторонньої подружньої пари – це як чорну кішку між чоловіком і дружиною пустити. Чекай скандалів і зрад, а то і розлучення!
Ця тема – просто рай для екстрасенсів. Ви на своєму ліжку ауру любові створювали-створювали, енергетику спальні чистили-чистили, а тут приходить стороння людина і лізе на вівтар любові зі своїм далеким біополем.
Найскладніше дотримуватися недоторканість подружнього ложа жителям однушки, де все життя протікає на одному розкладному дивані – і зачаття дітей, і прийом гостей.
Напевно, сакральна недоторканість ліжку – це результат виховання бабусь, власниць ліжок зі збитою периною, мереживними облямівками і горою подушок під серпанком.
Просипати сіль – до сварки
Давним-давно, коли життя було більш убогим, ніж зараз, сіль була рідкістю і коштувала чималих грошей. В їжу її додавали мікроскопічними дозами і берегли для засолювання м'яса або риби. Звідси і приказка – «ми з ним пуд солі з'їли», тобто знайомі дуже багато років. Чи варто говорити, що випадкове перекидання сільнички вважалося великою недбалістю. Там не просто сваркою, там і тілесним покаранням пахло.
Не можна перетинати перехрестя по діагоналі – чужі хвороби збереш
Перетин доріг або вулиць здавна вважалося місцем, де любить гратися нечиста сила. Саме тому була розроблена маса ритуалів по позбавленню від неприємностей і недуг: наговорені речі або гроші несли викидати на перехрестя – нехай чорт забере.
Так людство прийшло до висновку: не треба на перехресті нічого підбирати, нехай хоч золото там лежить. На перетині доріг також не рекомендується їсти, позіхати, рахувати свої гроші. І незважаючи на те, що в багатьох країнах світу давно офіційно існують діагональні перехрестя, багато хто, наслухавшись шепоту бабусь, переходять їх строго по сторонах великого квадрата – від гріха подалі.
Не можна розмовляти і передавати щось через поріг
З порогом пов'язано величезна кількість забобонів: на світанку цивілізації люди тлумачили мотиви поведінки сил добра і зла як уміли. Зараз навряд чи комусь прийде в голову ховати під порогом будинку шановного родича, щоб оберігав від злих парфумів, а були й такі язичницькі часи, уявіть. Звідси і пішла заборона сидіти на порозі.
Вхід у житло – це межа між двох світів. Зовні повно нечистих духів, а всередині «господар» допомагає, оберігає. Через поріг нічого не передають і не розмовляють – небудь у зовнішній разом виходять, або в домашньому світі важливі справи вирішують. А інакше – нерозуміння, ворожнеча, а потім бідність, занепад, недорід, посуха, повінь, падіж худоби.
Молоду дружину в будинок чоловік теж не дарма на руках вносить – це щоб духи дому прийняли їх за єдине ціле і впустили в будинок нову господиню.