Герпес на губі навряд чи можна з чимось переплутати.
Лабіальний герпес, більш відомий як «лихоманка» або «застуда» на губах, — це захворювання, що проявляється сверблячкою і болючим бульбашковим висипом на верхній губі або в куточках рота, інформує Ukr.Media.
Взагалі на сьогодні науці відомо вісім типів герпесу. І вітрянка, і оперізувальний лишай викликаються герпес-вірусом. Відомий і страшний (іноді смертельний) вірус Епштейна-Барр — теж з цього сімейства. І згубний для немовлят цитомегаловірус… Але нас зараз цікавлять два найпоширеніших: Herpes simplex (вірус простого герпесу ВПГ) першого і другого типу.
До сексуальної революції в 90-х роках минулого століття з ними все було просто: на губі — перший тип, на геніталіях (рідкісний випадок!) — другий. Але потім все переплуталося.
При первинному інфікуванні можуть уражатися не тільки губи, але і шкіра в області носо-губного трикутника, і слизова носа. Іноді ця інфекція може стати причиною стоматиту або ангіни. Досить часто при типовій симптоматиці ангіни ні пацієнт, ні лікар не думають про вірус герпесу і лікують хворе горло антибіотиками. В результаті імунітет може знизитися, а вірус герпесу зовсім розперезатися. Чи є спосіб зрозуміти, що це саме він? І зрозумівши, чи можна його перемогти?
Герпес на губі навряд чи можна з чимось переплутати. Хворобливі та сверблячі пухирці заявляють цілком виразно. Луснувши, вони утворюють ранки, які підсихають і покриваються скоринкою — весь цей час пацієнт заразний для навколишніх.
Вірус герпесу першого типу потрапляє в організм людини при прямому контакті з хворим (через поцілунок), через предмети побуту (зубні щітки, рушники, посуд, косметику). Вірус герпесу другого типу, або генітальний герпес, може передаватися при будь-яких видах статевих контактів або від матері до плоду, якщо мати є носієм інфекції.
Тобто деякі з нас інфіковані вже від народження. Відомо, що близько 90% населення Землі заражені одним із вірусів Herpes simplex або навіть обома одночасно. Починаючи з моменту інфікування, вірус герпесу постійно присутній в організмі людини, причому зовсім не обов'язково в активному стані. «Спляча» інфекція може загострюватися під час зниження імунітету на тлі несприятливих факторів (застуда, інші хвороби, стрес).
Для визначення причини «застуди» на губах треба виявити специфічні антитіла. Схема обстеження така: здаєте аналіз крові на антитіла, через 10-12 днів його повторюєте. Якщо виявлені IgM або концентрація IgG у другому аналізі в чотири рази вища, ніж у першому, значить, ви інфіковані. Навіть при відсутності зовнішніх симптомів.
Рецидивуючий герпес зазвичай протікає на тлі високих показників IgG.
Можна також визначити ДНК вірусу в крові та провести його типування. Такий аналіз дозволяє лікарю уточнити особливості перебігу хвороби та розробити програми попередження рецидивів.
Власне, відстрочити рецидив — це все, що може вам запропонувати сучасна медицина. Повністю і назавжди позбавити вас від «застуди» на губах або в більш пікантних місцях вона, на жаль, не в змозі.
Коли лікарі говорять про «терапії герпесвірусних захворювань», вони лише мають на увазі, що можна вкоротити активну фазу, знизити хворобливість і подовжити періоди нормального життя від «застуди» до «застуди».
Для підвищення захисних сил організму рекомендуються природні антиоксиданти та адаптогени (вітаміни С, А, Е). Противірусна терапія застосовується для лікування часто повторюваних загострень. Залежно від тяжкості інфекції використовується два види лікування: епізодичне — прийом ациклічних нуклеозидів (АН) тільки в момент рецидиву, і супресивне — тривалий, іноді багаторічний, прийом АН. Історично першим таким препаратом був ацикловір, який став «золотим стандартом» в терапії герпесу.
Для зменшення набряку, болю та свербежу, прискорення загоєння виразок і ерозій застосовують креми. Причому їх треба почати наносити при перших же ознаках інфекції (відчуття печіння, свербіж — ще до появи пухирців) і продовжувати аж до повного загоєння. Найбільш ефективним вважається комплексне використання противірусної терапії та глюкокортикостероїдних кремів: іноді це дозволяє припинити розвиток інфекції на самому початку.
Природно, цілуватися ні з ким не можна до повного зникнення всіх зовнішніх ознак захворювання. І краще користуватися одноразовим посудом.