Дивлюся я на визнаних світових красунь і розумію: відповідність нинішнім стандартам краси неможливо без втручання скальпеля хірурга
Що вважати красивим, а що — ні, диктує всьому світу Голлівуд, передає Ukr.Media.
Беверлі-Хіллс — це не тільки Metro-Goldwyn-Mayer і Miramax, але і численні клініки пластичної хірургії, де цілком звичайних — десь симпатичних, де-то навіть не дуже — жінок перетворюють у богинь.
Прекрасний тому приклад — Меган Фокс.
Була «нічого собі так», а стала прекрасною.
А от Кім Кардашьян навіть «нічого собі так» не була. Природа нагородила її грубим, сокирою вирубаним лицем, але скальпель хірурга це виправив.
Дженніфер Лопес до пластики — це, в кращому випадку, жінка з розряду «зійде».
Робота хірурга перевела її в розряд розкішних жінок.
Кетрін Зета-Джонс була відверто страшненькою, а стала красунею.
Анджеліна Джолі страшною, звичайно, ніколи не була ніколи, але «гарненька» та «найкрасивіша жінка планети» — не одне і те ж, погодьтеся.
Втім, багато хто з вас найкрасивішою жінкою вважають Моніку Белуччі, якій теж допоміг скальпель хірурга. І допоміг, на мій погляд, сильно:
Тих, хто не звертався до пластики, можна перерахувати по пальцях, і дістаються їм, як правило, комічні ролі.
А ось актриси минулого якось обходилися без пластики.
На мій погляд, в особах Інгрід Бергман, Одрі Хепберн, Марлен Дітріх та інших зірок золотої ери Голлівуду — більше індивідуальності, ніж в осіб нинішніх селебретіз.