Без Росії, з брейкінгом, парадом по Сені й не тільки — зібрали у картках
1. Чим унікальні Олімпійські ігри у Парижі?
Паризька Олімпіада, або як її офіційно називають XXXIII літні Олімпійські ігри, пройде з 26 липня по 11 серпня 2024 року в Франції. Попри те, що церемонію відкриття запланували на 26 липня, змагатися спортсмени почнуть на два дні раніше – з 24 числа. У цей день, зокрема, дебютуватиме збірна України з футболу, яка зіграє свій перший матч Олімпіади проти команди Іраку.
Париж уже приймав Олімпійські ігри 1900 та 1924 років. Сто років тому – це були останні ігри, які проводив П’єр де Кубертен – президент Міжнародного олімпійського комітету, який відродив Ігри наприкінці 19-го століття. Після завершення Ігор 2024 року Париж стане другим після Лондона містом, яке тричі приймало захід.
2. Змагання та учасники
У Парижі зберуться національні команди 205 країн світу, а також команда біженців (спойлер: ні, це не росіяни та не білоруси). Змагання пройдуть у 32 видах спорту – Україна змагатиметься у 27 з них. Уперше в програмі Олімпійських ігор з'явиться брейкінг, у якому змагатимуться і троє українців. Загалом, Україну на Олімпійських іграх представлять 147 атлетів. Це у 10 разів більше, ніж росіян, які виступають під нейтральним прапором.
Участь України в Олімпійських іграх цього року – це більше, аніж спортивні змагання. Це історія про Волю до перемоги – унікальну рису українців – говорять у Мінмолодьспорті.
«Попри намагання агресора нас убити, попри щоденні руйнування інфраструктури – українські атлети демонструють світові Волю до перемоги», – сказав очільник Мінмолодьспорту Матвій Бідний.
Наша участь в Олімпіаді – це чіткий сигнал міжнародним партнерам, що ми сильні, ми віримо у перемогу і ми переможемо.
Фото: Luca Dugaro
Цього разу для України Олімпіада – це, в першу чергу, великий екран до світу. Ми маємо нагадати світові, що Україна є, бореться і здатна перемагати.
Саме у цьому контексті звучить гасло України на Олімпійських іграх: "The Will to Win" – Сила волі до перемоги.
За підтримки Офісу Президента України, Мінмолодьспорт та НОК України проводять однойменну кампанію, щоб якнайкраще пояснити: сам факт, що у Парижі виступають під українським прапором – це є великим проявом сили волі. У Міністерстві наголошують, що цей та інші проєкти, що супроводжують участь України в Олімпіаді, проводять без використання бюджетних коштів.
3. Що з росіянами та білорусами на Олімпіаді?
Після вимог України, Міжнародний олімпійський комітет призупинив членство олімпійських комітетів росії та білорусі в організації та відсторонив їх від участі в Олімпіаді. Щоправда, МОК дозволив окремим громадянам росії та білорусі брати участь в індивідуальних змаганнях під нейтральним прапором. Для них МОК розробив жорсткі критерії «нейтральності» та заснував комісію, яка перевіряє дотримання цих критеріїв.
Ми у десятки разів зменшили присутність росіян на Олімпійських іграх.
На цьогорічних олімпійських іграх буде у 20 разів менше росіян, ніж було на попередніх Іграх у Токіо. Тоді громадян росії було 330, а сьогодні мова йде про максимум 15 людей. Білорусів також поменшало. У Токіо їх було більше сотні, а в Париж можуть поїхати не більше 16.
Вони будуть виступати без прапора, без гімну, без можливості бодай якось натякнути, звідки приїхали.
Фото: Gettyimages.com
Фактично, МОК виключив росію й білорусь із Олімпійського руху та залишив за бортом міжнародного спорту. Вперше за 40 років Олімпійські ігри навіть не покажуть по російському телебаченню.
За умов повної ізоляції з боку цивілізованого світу, росіяни намагаються створити «альтернативні» ігри, які ігнорують навіть партнери терористів. На посміховисько перетворились Ігри БРІКС, які кремлівський режим організував у Казані. Єдиним учасником та переможцем змагань із синхронного плавання на Іграх БРІКС став росіянин Алєксандр Мальцев. Оскільки інших учасників не було, росіянин тріумфально піднявся на пʼєдестал та святкував перемогу над ніким. Ще одну спробу провести «альтернативну олімпіаду» росіяни відклали на наступний рік. Можливо, розуміючи, що ніхто до них знову не приїде.
4. У яких умовах тренувались українські спортсмени?
Більше 500 спортивних об'єктів було пошкоджено або знищено, включаючи п'ятнадцять баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки.
Часті повітряні тривоги, обстріли та відключення електроенергії значно ускладнюють підготовку. База олімпійської підготовки «Конча-Заспа» у Київській області постійно знаходиться під загрозою. Українські олімпійці саме тренувались у Конча-Заспі 8 липня, коли над ними вчергове пролетіли російські ракети. Атлети з жодної країни світу навіть не уявляють, як тренуватись у таких умовах. Інколи без світла, з постійними перериваннями через повітряні тривоги.
Психологічний стан спортсменів також дуже важливий. Борчиня Ірина Коляденко на початку повномасштабного вторгнення перебувала під окупацією в Ірпені, але врятувалася, продовжила тренування та здобула ліцензію на Олімпійські ігри. Вона знайшла у собі сили продовжувати тренування навіть після того, як її квартиру знищили російські військові.
Інша ліцензіатка – стрибунка у висоту Юлія Левченко – народилася у місті Бахмут. Цього міста більше не існує, оскільки його зрівняли з землею російські вбивці.
Багато спортсменів пішли воювати. За даними Мінмолодьспорту, більше 3000 українських атлетів взяли зброю до рук та пішли боронити країну. Більшість із них стали добровольцями у перші дні повномасштабного вторгнення. Одним із таких добровольців став екс-перша ракетка України, багаторазовий учасник турнірів Великого Шолому Сергій Стаховський. Зараз він майстер-сержант Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України.
Фото: Getty Images
Такі історії вчергове доводять, що наші спортсмени – це справжні герої, які продовжують боротися не тільки на спортивних аренах, а й у повсякденному житті. Вони стають символами незламності та волі до перемоги.
Подивитися історії сімох наших спортсменів – Вікторії Онопрієнко, Владислави та Марини Алєксєєвих, Сергія Стаховського, Юлії Левченко, Жана Беленюка та Олександри Паскаль – можна в мікродоках, які зняла асоціація «Дивись українське!». Ці фільми розповідають про те, чим живуть, як тренуються та перемагають наші спортсмени.
● Вікторія Онопрієнко
● Сестри Владислава та Марина Алексєєви
● Сергій Стаховський
● Юлія Левченко
Фото: uaf.org.ua
● Жан Беленюк
● Олександра Паскаль
5. Уперше на Олімпійських іграх працюватиме Український Дім. Його назвали Volia Space.
Український Дім «VOLIA SPACE» стане культурним та медійним осередком України у Парижі, а також місцем, де кожен зможе відчути українську волю до перемоги й стати її частиною. Український Дім почне роботу 27 липня та буде працювати до закриття Олімпійських ігор 11 серпня.
«VOLIA SPACE» буде розташований у парку La Villette поряд із CLUB FRANCE та понад десятком Домів інших країн Європи.
Фото: НОК України
Офіс Президента України, Міністерство спорту Франції, Організаційний комітет Олімпіади та La Villette надають усіляку організаційну підтримку в процесі підготовки проєкту – говорять у Мінмолодьспорті.
Локацію для «VOLIA SPACE» надала французька сторона, а всі додаткові витрати покривають меценати.
6. Де дивитись Олімпійські ігри?
У Києві з 24 липня по 4 серпня буде працювати безкоштовна фан-зона для тих, хто хоче підтримати українських олімпійців. Фан-зона працюватиме в Урбан-парку Національного комплексу «Експоцентр України» (ВДНГ) на проспекті Академіка Глушкова, 1. Її організовують Мінмолодьспорт та ДУ «Спорт для Всіх» спільно з НОК України та за підтримки Офісу Президента України.
Для тих, хто хоче дивитись Олімпіаду вдома – теж є гарна новина. Офіційним транслятором Ігор в Україні буде "Суспільне". Безкоштовну трансляцію змагань можна буде переглянути на каналі "Суспільне Спорт" і на місцевих телеканалах "Суспільне".
Перше фото: HEMIS