Найближчі місяці стануть вирішальними не лише для Америки, а й для світу, який розділився на демократії та автократії
Президент Сполучених Штатів Джо Байден у неділю офіційно оголосив про відмову від подальшої участі в перегонах. Він запропонував виборцям підтримати замість себе кандидатуру Камали Гарріс. І хоча не можна сказати, що такий розвиток подій став сюрпризом для політичних кіл у Вашингтоні, він усе ж вносить суттєві зміни в подальший хід виборчої кампанії, а також у майбутнє найбільш впливової у світі демократії.
Фото: Official White House
ЧОМУ ЗАРАЗ?
Те, що сталося на президентських виборах у США, слід вважати спробою демократів вийти з політичної скрути, в якій вони опинилися після провальних дебатів минулого місяця. До того ж, невдалий замах на Трампа, а також бенефіс експрезидента на Національному з’їзді Республіканської партії лише збільшив відставання Байдена за рейтингами. Тож демократи мусили діяти.
Упродовж останніх тижнів 81-річний Джо Байден відчував дедалі сильніший тиск з боку партійного оточення, яке закликало його зійти з дистанції. Питання полягало лише в часі, коли чинний президент погодиться на це, а також кого він підтримає замість себе. Було зрозуміло, що Байден не робитиме гучних оголошень, допоки не завершиться саміт НАТО у Вашингтоні, інакше це підірвало би його імідж як світового лідера. Тому він щоразу твердо заявляв, що боротиметься далі попри заклики соратників.
Однак потім стався напад на Трампа в Пенсильванії. Це внесло свої корективи та змусило однопартійців Байдена тимчасово послабити тиск на нього, щоби не демонструвати внутрішньої роздробленості на тлі консолідації республіканців. Очікувалося, що глава Білого дому може оголосити рішення залишити перегони після візиту прем’єр-міністра Нетаньягу до Вашингтона, запланованого на цей тиждень. Але президент захворів на COVID-19, самоізолювався та «випав» з активної роботи. Тож цілком можливо, що хвороба відіграла певну роль у тому, чому Байден прийняв рішення саме зараз.
Фото: Official White House
ХТО КАНДИДАТИ?
Джо Байден заявив, що передає естафету віцепрезидентці Камалі Гарріс, яку він назвав «найкращим вибором», та закликав підтримати її на подальших перегонах. Юридично він не має права обирати собі заміну, однак його заклик до виборців у цій ситуації відіграє вагому роль.
Кандидатура Гарріс вважається найбільш оптимальним варіантом для демократів. Бо це дасть змогу, по-перше, зберегти підтримку електорального ядра самого Байдена, а по-друге, спрямувати вже зібрані виборчі кошти на її ж кампанію без зайвої тяганини. Крім того, Гарріс підтримало керівництво Демократичної партії – попри неоднозначне ставлення до неї різних партійних фракцій. До того ж, вона є темношкірою жінкою з південно-азійським корінням, що потенційно розглядається кампанією як додатковий електоральний потенціал.
Фото: Official White House
Однак це ще не означає, що чинна віцепрезидентка автоматично отримає номінацію від Демократичної партії для прямого протистояння з Трампом. Інші демократи теж можуть висунути свої кандидатури, і список залишається відкритим. І тут варто зауважити, що основні можливі претенденти, такі як губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, губернатор Пенсильванії Джош Шапіро та сенатор від Міннесоти Емі Клобучар уже висловилися на підтримку Гарріс. Водночас у списку можливих кандидатів фігурують також сенатор Західної Вірджинії Джо Манчін, губернатор Іллінойсу Джей Бі Прітцкер, губернатор Кентукі Енді Бешар та інші представники Демократичної партії.
Отже, зараз демократам належить пройти тест на єдність, який здебільшого визначатиме успіх їхньої кампанії у цілому, а також виявить, чи зможуть вони протистояти новому натиску Трампа.
Фото: AA
ВИКЛИК ДЛЯ КАМПАНІЇ РЕСПУБЛІКАНЦІВ
Та хоч як би розвивалася далі ситуація всередині Демократичної партії, сценарій самих президентських перегонів, вочевидь, зміниться кардинальним чином. Кампанія Трампа втратила стрижень, навколо якого формувалася вся риторика, пов’язана з віком Джо Байдена, його здатністю чітко висловлюватися, активно рухатися та зрештою бути фізично здатним керувати країною. Крім того, Трамп зосереджувався на критиці кабінету Байдена-Гарріс, часом з абсолютно безпідставними заявами – згідно із фактчекінгом американських ЗМІ. Ймовірно, республіканська кампанія спрямує потік «народного гніву» проти чинної віцепрезидентки. І, очевидно, у Трампа готові діяти без зайвих зволікань.
Не на користь Трампа також грає вік його головної опонентки. Камалі Гарріс зараз 59 років, Дональду Трампу – 78, тобто він має всього три роки різниці з Байденом. Віковий чинник наразі залишається однією з причин, чому значна частина електорату не хоче в Білому домі ані Байдена, ані Трампа. Багато виборців вважають, що вік має стати одним з обмежень для кандидатів у президенти та у члени Конгресу США.
До речі, щодо Конгресу. Американці вже давно занепокоєні тим, що значна кількість законодавців позамежно літнього віку продовжують перебувати в Сенаті. Один із останніх прикладів – недавня ситуація, коли поважному лідеру республіканців Мітчу Макконнеллу відібрало мову прямо під час виступу перед журналістами.
Після того, як Джо Байден прийняв рішення зняти свою кандидатуру, критика щодо віку, яку Дональд Трамп активно нарощував проти свого опонента, тепер стає проблемою для нього самого.
АМЕРИКАНСЬКА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА І УКРАЇНА
Для українців важливими в контексті виборів залишаються перспективні напрями зовнішньої політики нового кабінету Білого дому, у тому числі з подальшої підтримки нашої країни. Щодо Трампа, ми вже знайомі з його стилем та підходами в питанні України, зокрема, в плані готовності маніпулювати допомогою у власних інтересах, а також ставленням до НАТО. Тому очікувати чогось кращого в разі його перемоги не доводиться. Він уже висловився про свій сумнівний план встановлення миру в Україні.
Очевидно, що в такому випадку українській стороні доведеться працювати з адміністрацією США так само складно, як і за попередньої каденції Трампа. Якщо не складніше – з огляду на те, що Трамп обрав своїм віцепрезидентом сенатора Джей Ді Венса, відомого своєю антиукраїнською позицією. Але у Вашингтоні вважають, що Венс навряд чи матиме вплив на формування зовнішньої політики США в разі перемоги республіканців, адже він далекий від цих питань та був обраний на цю посаду Трампом зовсім за інші якості.
У разі, якщо Камала Гарріс зрештою дістане перемогу на виборах, то існують великі шанси, що нинішні підходи в зовнішній політиці США збережуться. Скоріше за все, Гарріс у такій ситуації покладатиметься на команду радників, більшість із яких зараз працюють в американській адміністрації.
Якщо ж у перегонах братимуть участь та переможуть інші кандидати, ситуація для України залежатиме від того, який буде порядок денний у нової команди в Білому домі.
До виборів президента США залишається трохи більше трьох з половиною місяців. Безумовно, цей період буде насичений подіями, за якими стежитиме значна більшість країн. Ближчими тижнями увага буде прикута до наступних кроків Демократичної партії, яка проходитиме тест на єдність та спроможність перемогти Дональда Трампа без Джо Байдена. Тож ці місяці стануть вирішальними не лише для Америки, а й для цілого світу, який дедалі глибше ділиться на демократії та автократії по «вісі зла». І Україна відіграє в цьому далеко не останню роль.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
Перше фото: Official White House