Чи вдасться у слабкій позиції сформувати і здійснити сильну програму
З початком 2025 року Канада розпочала своє річне головування у Групі семи, отримавши можливість впливати на вирішення ключових глобальних викликів і просувати важливі міжнародні ініціативи. Проте внутрішньополітична ситуація може вплинути на здатність Оттави ефективно реалізувати свої амбіції у цій ролі. На жаль, для Канади її головування у G7 припало на період глибокої політичної турбулентності. Якщо під час свого попереднього головування у G7 у 2018 році Канада була показовим прикладом успішної ліберальної демократії, очолюваної одним із найбільш харизматичних лідерів, то у цей рік країна увійшла в стані глибокої внутрішньої кризи й певного безвладдя, адже на початку січня про свою майбутню відставку оголосив чинний премʼєр-міністр Джастін Трюдо.
Фото: Cole Burston for The New York Times
Незважаючи на те, що обрання нового очільника уряду відбудеться у рекордно короткі терміни й громадськість дізнається його або її імʼя вже 9 березня, незабаром після цього, найімовірніше, будуть оголошені нові федеральні вибори. За їх результатами, як свідчать прогнози, більшість місць у парламенті й право формувати уряд отримає нині опозиційна Консервативна партія.
Таким чином, щонайменше перші пів року Канада перебуватиме у виборчому режимі, зосереджена переважно на внутрішніх проблемах. Хто б не став премʼєр-міністром за результатами майбутніх виборів, він матиме вкрай обмежений час на формування власних зовнішньополітичних пріоритетів і призначення професійної команди.
ПРІОРИТЕТИ КАНАДИ
Через політичну нестабільність уряд поки офіційно не презентував повного переліку своїх пріоритетів на період головування в Групі. У міністерстві закордонних справ Канади заявили лише, що просуватимуть “спільні пріоритети, як-от: розбудова економік, вигідних усім, боротьба зі змінами клімату й контроль над технологіями, які швидко розвиваються”. На додачу, Джастін Трюдо пообіцяв сприяти “миру й свободі в Україні”.
Експерти вважають, що Оттава продовжуватиме працювати над уже існуючими ініціативами, зокрема протидією іноземному втручанню у внутрішні процеси та реформуванням міжнародних фінансових установ, щоб зробити їх ефективнішими для країн, що розвиваються. Також важливу роль у формуванні порядку денного відіграють громадські організації, які закликають Канаду зосередитися на конфіскації російських активів для допомоги Україні та на вирішенні проблеми глобального скорочення міжнародної допомоги.
Пітер Боем / Фото: The Hill Times photograph by Sam Garcia
За словами канадського сенатора Пітера Боема, який очолював організаційний комітет саміту G7 у 2018-му році, Трюдо може спробувати заручитися підтримкою партнерів для реформування й посилення ролі ВООЗ, вийти зі складу якої хотів колишній президент США Дональд Трамп, який незабаром повернеться у Білий дім.
АМЕРИКАНСЬКИЙ ЧИННИК
Саме обурливими заявами Дональда Трампа найбільше запамʼятався минулий саміт G7, який Канада приймала у 2018-му році у провінції Квебек. Тоді Трамп відмовився підписувати підсумкову декларацію, достроково покинувши саміт й назвавши Трюдо “нечесним і слабким”.
Фото: Canadian Press/Rex/Shutterstock
Роздратування тогочасного господаря Білого дому викликала суперечка із главою канадського уряду стосовно запровадження мит, якими США тоді планували обкласти багато канадських товарів. На велике розчарування чинної канадської влади, є ризик повторення такої прикрої ситуації й цього року, адже Трамп погрожує вже у перший свій день після інавгурації запровадити нищівний 25% імпортний податок на всі канадські товари. Поки незрозуміло, чи втілить він свою погрозу, але його останні агресивні заяви стосовно Канади не додають оптимізму.
Прикметно, що винесений ще минулого травня обвинувальний судовий вирок проти Трампа де-юре забороняє йому вʼїзд до Канади. З огляду на це, Оттава, вірогідно, буде змушена видавати йому спеціальний дозвіл на час лідерського саміту, що відбудеться у середині червня у провінції Альберта.
ЗУСТРІЧ У ВЕРХАХ ІЗ НИЗЬКИМИ ОЧІКУВАННЯМИ
Не оголосила поки Оттава й повного переліку запланованих у рамках головування зустрічей на високому рівні. Італія, яка головувала у G7 у 2024-му, спромоглася між березнем і листопадом організувати 24 міністерські зустрічі. Проте Канада, на переконання Боема, зосередиться на якості, а не кількості зустрічей, таким чином ще й зменшивши витрати на безпеку. “Для Канади проблему становить таймінг та його співвідношення із нашим політичним й електоральним календарями, а також те, які саме ініціативи запропонувати, аби досягти консенсусу”, — пояснив сенатор.
Один із привілеїв держави-господарки — право формувати перелік запрошених на зустрічі. Приміром, у 2018-му році Оттава запросила очільників острівних держав для обговорення змін клімату й забруднення пластиком океану. Зважаючи на те, що головування у G20 цього року належить ПАР, варто очікувати представництво цієї країни в Альберті у червні. Також високі шанси бути запрошеною має Південна Корея, яка раніше висловила своє бажання зайняти у G7 місце Росії.
Хоча Група семи зазвичай виступає значно більш монолітно, ніж G20, все ж останнім часом позиції країн-членів із деяких ключових питань помітно розходяться. Гарантовано додасть хаосу й непередбачуваний Дональд Трамп, який надає перевагу дво-, а не багатостороннім домовленостям. Ураховуючи, що для Канади G7 має значно більше значення, ніж для США, Оттаві варто дуже добре попрацювати із майбутньої адміністрацією у Вашингтоні, аби уникнути фіаско.
УКРАЇНА У ПОРЯДКУ ДЕННОМУ
Загарбницька війна Росії проти України, яка була однією з центральних тем трьох попередніх самітів G7, цьогоріч теж займатиме важливе місце у порядку денному. “Після початку головування Канади у Групі семи, моя перша офіційна розмова відбулася із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Україна залишається пріоритетом G7”, — заявила нещодавно глава МЗС Канади Мелані Жолі. Варто щонайменше очікувати участі представників України у різноманітних заходах у рамках G7, що відбуватимуться цього року в Канаді.
Мелані Жолі / Фото: THE CANADIAN PRESS/Adrian Wyld
Обсяг канадської фінансової допомоги, наданої Україні з лютого 2022-го року, — найбільший серед усіх держав G7 у перерахунку на душу населення. Оттава також надає значну військову та гуманітарну допомогу й загалом залишається одним із наших найбільших адвокатів у світі. Саме Канада однією із перших конфіскувала російське майно на користь України й активно просувала надання Україні 50 мільярдів доларів кредиту, гасити який будуть доходи від заморожених російських коштів. Окрім цього, Канада давно підтримує ідею створення спеціального міжнародного трибуналу для розслідування злочинів російської агресії. Така ініціатива є важливим сигналом міжнародній спільноті щодо неприпустимості порушення міжнародного права. Велике значення Канада надає також і санкційному тиску на Росію, який підтримують усі члени G7. Є всі підстави сподіватися, що Канада інтегрує свою жорстку політику щодо Росії у спільну позицію Групи семи.
Колишній глава МЗС Канади Ллойд Аксворсі нещодавно запропонував відновити канадську ініціативу 2002 року зі зменшення запасів хімічної та ядерної зброї у світі. На його переконання, це дозволить створити запобіжники, які завадять поширенню ядерної зброї. “Головування у G7 дає змогу Канаді відновити свою роль ефективного дипломатичного гравця у світі. Як на мене, ми дозволили цьому відійти на другий план”, — заявив він. Такі ініціативи могли б допомогти й Україні, яка відстоює свій суверенітеті у війні із ядерною державою.
Загалом у своє головування в G7 Канада входить найслабшою за останнє десятиріччя: виснажливе внутрішньополітичне протистояння, ослаблена економіка й напружені відносини із сусідом та найбільшим партнером не сприяють стратегічному баченню й впливу на світовій арені. Однак, попри внутрішні труднощі, Канада має шанс використати своє головування для зміцнення міжнародного права та забезпечення довгострокової стабільності. Для України це головування може стати важливим сигналом: навіть у найскладніші часи вона може розраховувати на підтримку надійної союзниці. Головне — забезпечити, щоб запропоновані ініціативи сприяли не лише вирішенню поточних викликів, а й створенню умов для тривалого миру та процвітання.
Максим Наливайко, Оттава
Перше фото: EPA