Папа Франциск лише фрагментарно обізнаний в історії Росії та України
Після початку російської повномасштабної війни проти України у Папи римського Франциска вже були неоднозначні висловлювання та дії в їх оцінці. Але жодна з них не викликала такого спротиву та настільки різкої реакції, як та, що прозвучала минулої п’ятниці, але стала широко відомою в неділю.
Цього разу не могли змовчати ані УГКЦ, ані наше МЗС. Пристрасті киплять і в українському інформаційному полі, що вже призвело до появи значної кількості публіцистичних висловлювань. На жаль, не завжди точних і коректних. Проблема їх навіть не в надмірній різкості, а в неповному розумінні того, що відбувається, чим викликана така поведінка та подібні проповіді Понтифіка.
ПОЧАТОК: АНТИВОЄННЕ ВИСВІТЛЕННЯ ПОДІЇ З БОКУ ВАТИКАНУ
Перш за все, нагадаємо, як розгорталися події. Тим більше, що черговість тут показова для деяких висновків.
У п’ятницю в Петербурзі розпочалася Х всеросійська зустріч католицької молоді (25-27 серпня). Франциск відгукнувся на пропозицію організаторів провести телеміст з російською молоддю. Як і було обіцяно, він відбувся – ввечері у перший же день заходу. Проте на новинному сайті Ватикану текст промови був надрукований тільки зранку в суботу, 26 серпня, іспанською мовою (оригінал) та італійською у перекладі. Тоді ж, невдовзі по полудню, були підготовлені матеріали й для російськомовного варіанта сайту. О 12:04 з’явився переклад російською «Звернення Папи до російської католицької молоді». О 13:29 – новина «Російська молодь поспілкувалася з Папою Франциском» з аудіо-вставками – захопленими відгуками молодих учасників зустрічі. Тут із посиланням на одну з учасниць зазначено: «Однією з найбільш пам'ятних частин телемосту стали відповіді Папи на запитання, які йому ставила молодь. Теми були різні: взаємини Росії та України, екуменізм та навіть футбол. Запитання були відображенням того, про що зараз думають молоді люди».
Отже з урахуванням цензури та російського репресивного законодавства молода учасниця сказала, як могла, що молоді люди в Росії зараз думають про російсько-українську війну. І Франциску під час «живого спілкування» ставилися запитання і про це.
Ще за кілька годин, о 15:28, з’явилася новина «Папа – російській молоді: будьте ремісниками миру». Вже із заголовка видно, що Ватикан намагається виокремити та піднести антивоєнний, миротворчий заклик Франциска, звернений до російської католицької молоді (та протиставлений поточному мілітаристському чаду Кремля). Це цитата з промови Понтифіка 25 серпня:
«Бажаю вам, молодим росіянам, покликання бути ремісниками миру посеред стількох конфліктів, посеред різних проявів поляризації, які є з усіх боків, які переслідують наш світ. Я заохочую вас бути сіячами, сіяти зерна примирення, маленькі зернятка, які в цю зиму війни не проростуть у замерзлій землі, але розквітнуть майбутньою весною».
Не виключаю, що після цього когось із організаторів Х Всеросійської зустрічі протерли з пісочком, звісно не з самого верху, не який-небудь Пєсков, та все ж…
ОПРИЛЮДНЕННЯ РОСІЙСЬКИМИ КАТОЛИКАМИ СКАНДАЛЬНИХ СЛІВ
І вже в неділю, 27 серпня, з’явилася принципово нова інформація з названого телемосту Франциска. Причому, що цікаво, це було опубліковано не організаторами зустрічі з Петербурга, а двома зовсім іншими джерелами. По-перше, Сибірський католицький ютуб-канал "Кана" (Новосибірськ) дав хвилинний уривок з виступу Папи, супроводжений російськими титрами. І його тут же включив у свою новину сайт Римсько-католицької архієпархії в Москві. Тут власне новина складалася зі слів Папи, зібраних разом.
Важливо зазначити, що заголовок новосибірського відео та московської новини суттєво різняться. «Папа Франциск учасникам X Всеросійської зустрічі молоді у Санкт-Петербурзі» (Новосибірськ). «Відео: заключне слово Папи під час телемосту з російською католицькою молоддю» (Москва). То все ж таки – просто уривок з виступу чи заключне слово?.. Погодьтеся, «заключне слово» звучить вагоміше і створює враження, що це частина заздалегідь підготовленої промови. (Як воно насправді, дізнаємось далі).
Взагалі було б дуже цікаво побачити та почути повний запис спілкування Франциска з російською молоддю, особливо там, де йдеться про «взаємини Росії та України». Але, судячи з усього, російська сторона взяла найбільш сумнівний, одіозний 45-секундний уривок зі слів папи, який не міг не викликати скандалу.
Тож наведемо ці слова:
«Ніколи не забувайте про спадщину. Ви – спадкоємці великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра І, Катерини ІІ, тієї імперії – великої, освіченої, великої культури та великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини. Ви – нащадки великої матінки Росії, крокуйте вперед із цим. І дякую вам – дякую за ваш спосіб бути, за ваш спосіб бути росіянами».
ЖОРСТКА РЕАКЦІЯ МЗС, УГКЦ І ОПЕРАТИВНА ВІДПОВІДЬ ВАТИКАНУ
Увечері понеділка, 28 серпня, у фейсбук-акаунті речника МЗС України Олега Ніколенка з’явилася чітка та виважена критика слів Понтифіка.
Але справжнім інформаційним вибухом стала Заява глави УГКЦ Блаженнішого Святослава. Щоправда, він м’яко визначив скандал як «дискусії відносно деяких висловлювань Святішого Отця Франциска». Але в решті – заява була надзвичайно жорсткою, якщо врахувати, що йдеться про вищого предстоятеля його ж церкви.
Святослав прямо засвідчив, що:
«Слова про “велику росію (в оригіналі з маленької літери, — ред.) Петра І, Катерини ІІ, тієї імперії – великої, просвіченої, країни великої культури та великої гуманності” – найгірший приклад імперіалізму та крайнього російського націоналізму.
Існує небезпека, що ці слова можуть бути сприйняті як підтримка того націоналізму й імперіалізму, який сьогодні став причиною війни в Україні – війни, яка щодня приносить смерть і руйнування для нашого народу».
Далі підкреслено, що подібні приклади, наведені Франциском, «насправді суперечать його [ж] науці про мир». Подібне звинувачення вищого ієрарха у настільки кричущому протиріччі – надзвичайно дошкульний полемічний удар. Наприкінці ж так же прямо говориться, що вірні УГКЦ «очікують від Святого Престолу пояснення цієї ситуації».
Ватикан відреагував досить оперативно, вже зранку вівторка 29 лютого. Причому тут краще читати російсько-, а не українськомовний варіант Vatican News, оскільки він більш повний та інформативний. По-перше, спікер Ватикану Маттео Бруні зазначив, що скандальні слова, опубліковані російськими католицькими структурами, були мовлені Франциском дійсно наприкінці спілкування з російською молоддю. Але вони були сказані спонтанно, експромтом після кількох запитань із зали.
Як пояснив Бруні, «Папа мав намір заохотити молодь зберігати і розвивати те позитивне, що є у великій російській культурно-духовній спадщині, і аж ніяк не звеличувати імперіалістичну логіку і правителів, яких згадав для позначення відповідних історичних періодів». За думкою спікера, це все має бути чітко видно з контексту.
ГЛИБИНА НЕРОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ПРОБЛЕМИ Є ОЧЕВИДНОЮ
Чи є відповідь Бруні переконливою для українців? Ні. Але при цьому вона здається абсолютно правдивою, такою, що на сто відсотків відповідає дійсності, тобто саме тому, що хотів сказати папа Франциск.
Просто треба згадати, що діючий Понтифік – перший за більше ніж тисячу років не з Європи та просто перший в історії Папа з Нового світу. Франциск погано знає історію Росії, України, та й історію Європи загалом. Так, він добре освічений католицький священник. Але ця освіта – аргентинська! Європейські реалії, суперечки, війни не пройшлися по родині, по серцю, по долі Понтифіка так, як це було з попередніми Папами, поляком Іваном Павлом II і німцем Бенедиктом XVI.
Крім того, слід зважити на те, що Аргентина, яка колись була однією з найбагатших держав світу, всередині ХХ століття збідніла. І стала країною Третього світу, або, як зараз це визначають, – Глобального Півдня, Не-Заходу. Тому там існують дещо спотворені уявлення про Перший світ (Захід, «золотий мільярд») та Другий Світ (як колись називався «соціалістичний табір» на чолі з СРСР). Там звикли звинувачувати в імперіалізмі давню Іспанію, далі – США, Велику Британію, Францію… Кого завгодно – тільки не Росію-СРСР.
Отже, якщо для нас, українців (латишів, поляків, фіннів, інших), Петро І, Катерина ІІ – це синонім імперіалістичного загарбання та свавілля, то для Франциска ці імена значать зовсім інше. Вони, як пояснив Бруні, є позначками історичних періодів. Але ж яких? Тих, що, як гадає Франциск, несли позитив у сенсі формування «великої російської культурно-духовної спадщини». Тобто в його уяві та при його рівні освіченості, в російській історії спільний «Петро І – Катерина ІІ» – це такий узагальнений «анти – Іван Грозний». Цей був кат і вбивця, а ті двоє – мудрі, освічені монархи, які несли високу культуру, духовність. Франциск точно не знає, що Петра І сучасники (московити!) називали за жорстокість «антихристом» і «драконом».
Так і з Росією, «тією імперією – великою, освіченою, великої культури та великої людяності». Для нинішнього Понтифіка вона докорінно відрізняється від усіх морських імперій з їхньою ганебною чорною работоргівлею. Про те, що та ж Катерина ІІ закріпачила українців, обернувши козаків на рабів, він також не знає…
Маємо також розуміти – що там далі на векторі Франциска, розпочатому словами про російську «велику культуру та велику людяність». Аби це усвідомити, треба згадати, як часто Понтифік цитує, в тому числі вже після 24 лютого, романи Достоєвського (перш за все «Брати Карамазови»). Для нього вони стають джерелом притч, нарівні та поруч зі Святим Письмом. При цьому Франциск, схоже, також просто не знає про ксенофобські та шовіністичні елементи в поглядах російського письменника.
НОВЕ ЗНАННЯ ЯК ФУНДАМЕНТ ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ ДІЙ УКРАЇНИ
Підсумовуючи… Для нинішнього Понтифіка Російська імперія – світле та шляхетне державне утворення, російська культура, російське мистецтво – приклад духовності та людяності. Він у принципі не мислить у категоріях історичності російського імперіалізму. Скандалу, який стався, завдяки заключним словам Франциска та не менш відвертим поясненням прессекретаря Бруні, треба й подякувати за те, що вони так повно і переконливо показали рівень нерозуміння російсько-українських проблем Святішим Отцем Франциском.
Тепер-то ми второпали, чому та як він може то цілувати привезений прапор із Бучі чи умовляти патріарха Кирила перестати бути «алтарником Путіна», то… звинувачувати у жорстокості російської армії кого і що завгодно (психологію найманців, традиції бурятів і чеченців), але тільки не росіян, бо ж ті, котрі читають гуманістичні романи Достоєвського, такими бути не можуть. (Про щось схоже на расизм при такому підході ми вже мовчимо)…
І тепер українській дипломатії, українській політиці треба жити та діяти з чітким розумінням саме таких поглядів Папи Франциска. А політика, як відомо, мистецтво можливого. При цьому наш ворог завжди готовий використати зручну для нього ситуацію на свою користь. От і у вівторок зранку, коли скандал став гучним, Дмітрій Пєсков не забарився висловити захоплення позицією Папи щодо російської історії та культури.
Своєю чергою політика України щодо Ватикану, який, пам’ятаючи давній історичний анекдот, має багато «духовних дивізій», має бути сильною, виваженою, аргументованою. Фундамент для її формування є. Вже у вівторок ввечері голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський показав глибоке та чітке розуміння ситуації, що склалася.
Є й інші висококваліфіковані експерти.
Та найбільше навантаження на цьому напрямку тепер і далі припадатиме все ж на УГКЦ та Блаженнішого Святослава. Проте він людина стійка та сильна, тому є впевненість, що з честю витримає це випробування.
Олег Кудрін, Рига
Фото: Vatican Media