Вірогідний майбутній канцлер Фрідріх Мерц назвав це першим великим кроком до нової європейської оборонної спільноти
Бундесрат, представництво німецьких федеральних земель, більшістю голосів у п’ятницю схвалив рішення щодо внесення змін в Основний закон, які дозволять збільшити витрати на три важливі галузі завдяки новим державним запозиченням.
Першою серед цих важливих сфер є оборона та безпека. І це має пряме відношення до України, адже відкриває шлях для виділення їй цього року додаткових 3 млрд євро на військову підтримку. Це на цей рік, але будемо сподіватися, що й у майбутньому не буде проблем, коли виникне потреба профінансувати терміново черговий пакет допомоги.
Але важливість цього рішення має набагато більший вимір: Бундесвер зможе більш якісно переозброїтися, оборонні концерни отримають величезні контракти та зможуть планувати виробництво, а роль самої Німеччини на європейській безпековій мапі зросте.
Фото: X/Bundesrat
УХВАЛЕННЯ В АВРАЛЬНОМУ ПОРЯДКУ
Питання внесення змін в Конституцію вирішувалося в авральному режимі. У вівторок, 18 березня, скликали надзвичайне засідання бундестагу старого, 20-го скликання, на порядку денному якого стояло лише одне питання. Після багатогодинних і емоційних дебатів за зміни проголосували 513 депутатів з мінімально необхідних 289, проти – 207.
Підтримали резолюцію авторства консервативного блоку ХДС/ХСС і СДПН фракції самих цих партій і «Зелені».
Наступного дня документи були вже у міністерстві фінансів, очільник якого Йорг Кукіс дав своє «добро» та повідомив про це бюджетний комітет бундестагу, який схвалив законопроєкт ще 16 березня. А у п’ятницю своє слово сказав і бундесрат (орган, який стоїть над бундестагом, але не є верхньою палатою парламенту). За рішення, ухвалене 18 березня бундестагом, проголосували 53 представники земель з необхідних 46 членів органу (двох третин). Чотири землі утрималися.
Мабуть, варто сказати кілька слів, чому треба було скликали депутатів ще старого парламенту, коли новий, 21-го скликання, збереться вже за тиждень, 25 березня. Просто у новому парламенті для ухвалення поправок до Конституції, для чого потрібні 2/3 голосів, підтримки цих трьох партій не вистачило би через нову конфігурацію політичних сил.
До речі, кілька депутатів від праворадикальної «Альтернативи для Німеччини» (AfD), Лівої партії та лівого «Блоку Сари Вагенкнехт», але також Вільної демократичної партії (яка ще кілька місяців тому входила у правлячу коаліцію) подали термінові позови до Федерального конституційного суду, вимагаючи заборонити проведення екстреного засідання бундестагу. Суд позови відхилив.
Тож далі все, як очікується, піде дуже швидко. Принаймні в питанні України, про що сказав вірогідний наступний канцлер Фрідріх Мерц.
Глава мінфіну своєю чергою навіть окреслив подальші плани по Україні: окрім 3 млрд євро цього року (а загалом, із закладеними раніше в проєкті бюджету 4 млрд, це майже дорівнює минулорічній сумі) вже є наміри схвалити надзвичайні асигнування в розмірі 8,252 млрд євро на 2026–2029 роки.
Фото: Alexas_Fotos/Pixabay
МІЛЬЯРДНИЙ ПАКЕТ
Для тих, хто не пам’ятає, нагадаємо, що суперечка через ці 3 млрд точилась аж з осені минулого року та навіть разом з іншими протиріччями – фінансовими й не тільки – всередині правлячої трипартійної коаліції призвела до розпаду цієї самої коаліції 6 листопада.
У принципі, усі три партії, які входили в уряд Шольца, були не проти збільшення допомоги Києву вище від суми у 4 млрд євро, передбачені в проєкті бюджету-2025, але по-різному бачили, звідки ці гроші мають взятися. На збільшенні «порогу» для нових боргів, які може взяти держава, наполягав саме канцлер Олаф Шольц. Тож те, що це вдалося зробити ще до завершення його каденції 25 березня, можна вважати великою перемогою політика. На своїх останніх міжнародних зустрічах він постійно наголошує на важливості ухвалення цих «історичних» конституційних змін. Шольц також постійно зазначає, що Європа та Німеччина зокрема мають зробити все, аби Україна мала потужну армію навіть після досягнення миру на її території.
Що ж, власне, передбачає той самий «пакет на 3 млрд»? Якщо хтось сподівався, що це одноразова величезна поставка всілякої доброї зброї вже завтра, то змушені його розчарувати. Це гроші, які підуть на закупівлю для Києва різноманітних боєприпасів і окремих видів озброєнь, що можуть бути доставлені найближчими тижнями та місяцями, але також на замовлення систем на підприємствах ВПК.
Фото: Bundeswehr
Як пояснили в уряді, йдеться про системи ППО IRIS-T, що можуть бути виготовлені лише у найближчі два роки та потім поставлені. Йдеться про ракети для ЗРК Patriot, які також спочатку треба виготовити. Підприємства, які виготовляють їх (до того ж, на відміну від IRIS-T, ракети для Patriot у Німеччині не виробляються), наразі перевантажені. Отже, додаткові системи IRIS-T (окрім тих, що вже підготовлені) можуть бути доступні для передачі орієнтовно у 2027 році. Натомість боєприпаси для артилерії та інше можуть бути доставлені вже найближчими тижнями.
Головне, що міноборони, будучи впевненим, що гроші є, може почати підписання контрактів. У пакет, окрім переліченого, входять також оглядові радари, РЛС, розвідувальні безпілотники, захищені бойові машини, стрілецька зброя і багато іншого.
Загалом у міноборони вже планують продовження підтримки протягом 2026, 2027, 2028 і 2029 років включно.
Фото: Bundeswehr
БЕЗПЕКА ФРН, ЄВРОПИ, НАТО
Отже, тепер ніщо не стоїть на шляху збільшення витрат на три сфери: оборону та безпеку, включно внутрішню; інфраструктуру та цілі кліматичної нейтральності, а також потреби федеральних земель.
Фінансів, з яких формували проєкт бюджету-2025, не вистачало, а боргове гальмо, закріплене в Конституції, не дозволяло брати нові запозичення.
Відтепер витрати на безпекову сферу, які перевищують 1% ВВП, більше не підлягатимуть борговим обмеженням.
«Така заборгованість може бути виправдана лише дуже конкретними обставинами і дуже конкретними умовами і …, насамперед, загарбницькою війною Путіна проти Європи. Це війна проти Європи, а не лише війна проти територіальної цілісності України… Це зміна парадигми оборонної політики… Наші союзники в НАТО та Європейському Союзі дивляться на нас», –заявив у бундестазі глава Християнсько-демократичного союзу та вірогідний майбутній канцлер Фрідріх Мерц.
Фрідріх Мерц
Політик перелічив галузі, в які треба вкладати гроші: технологічні оборонні стратегії та стратегії закупівель, автоматизовані системи, незалежне європейське супутникове спостереження, озброєні безпілотники та інші сучасні оборонні системи. На його переконання, збільшення Німеччиною оборонних витрат «може бути нічим іншим, як першим великим кроком до нової європейської оборонної спільноти».
Міністр оборони Борис Пісторіус (хотілося б сподіватися, що він збереже цю посаду в наступному уряді) також наголосив, що Європа потребує нової, спільної політики безпеки. За його словами, йдеться про те, щоб взяти на себе відповідальність за власну оборону, за людей Європейського континенту та за НАТО. «Наша відповідальність зростає, а разом з нею тягар, який ми маємо нести як європейці. І нам, німцям, доведеться відігравати центральну роль в Європі… Часи, коли ми могли заколисати себе надією, що інші забезпечать нашу безпеку, минули. Наші союзники справедливо очікують, що Німеччина вийде з тіні політики безпеки. А це можливо лише за наявності сильного бундесверу», – сказав Пісторіус.
Борис Пісторіус
Збільшення Німеччиною, найбільшою економікою ЄС, витрат на оборону є чітким сигналом, що Берлін готовий іти у фарватері європейської безпекової політики. Та й вірогідний наступний канцлер Мерц постійно говорить, що Німеччина «має повернутися» та бути більш активною і голосною в ухваленні рішень у ЄС.
Скоріше, Берлін не стане намагатися бути лідером в оборонній сфері (можна уявити собі галас на болотах з цього приводу); більш доречною є участь у групі сильних лідерів. І такі формати, до того ж їх декілька, вже є. Серед них, зокрема, Е3 (Велика Британія, Франція і ФРН) та ініційована Берліном одразу після обрання Дональда Трампа «оборонна п’ятірка» (ФРН, Франція, Велика Британія, Польща та Італія). Обидва формати переймаються як допомогою Україні на тлі «поведінки» Вашингтона, так і зміцненням оборони в Європі та НАТО за умови меншої участі в Альянсі США.
До речі, в бесіді з автором ексглава Штабу стратегічного планування НАТО Стефані Бабст висловила думку, що європейські союзники повинні активно готуватися до НАТО без Трампа та навіть запропонувала європейським союзникам і Канаді «відсторонити США від політичних органів НАТО та ухвалення рішень».
Є нюанс, пов’язаний з міркуваннями Пентагона щодо можливості відмови від командування об'єднаними збройними силами НАТО, штаб якого в німецькому Штутгарті. Військовими операціями НАТО в Європі протягом 75 років керують американські чотиризіркові генерали. Нинішній командувач – генерал армії Крістофер Каволі – також очолює Європейське командування ЗС США та опікується підтримкою України.
До того ж не будемо забувати, що ще минулого року Північноатлантичний Альянс утворив спеціалізоване командування для координації допомоги для України у Вісбадені, також на території Німеччини. Тож ФРН, яка зі суто географічних причин – найголовніший логістичний хаб НАТО, також є країною, де розташовані кілька важливих союзницьких пунктів.
Водночас НАТО, як стверджують джерела, планує звернутися до європейських союзників і Канади із закликом збільшити свої запаси озброєнь і військового обладнання приблизно на 30% у найближчі роки. Тож німецькі плани масованого збільшення інвестицій в оборонну галузь цілком вкладаються в таку логіку дій.
ДЕМОКРАТИ ПРОГРАЮТЬ, ПОПУЛІСТИ НАБИРАЮТЬ БАЛИ
Поки міжнародні союзники вітають зміну німецької політики, у самій ФРН це викликає запеклі дискусії та впливає на політичну сцену.
Реформа так званого боргового гальма, зняття своєрідного табу на державні запозичення є наймасштабнішим рішенням у фінансовій сфері в історії країни.
Критики дорікають ініціаторам, що вони ставлять під удар майбутнє наступних поколінь, яким борги треба буде повертати; прихильники ж аргументують, що це, навпаки, дає можливість Німеччині, яка перебуває останніми роками фактично у стані стагнації, розвиватися (лише в інфраструктуру планується залучити 500 млрд євро протягом 12 років).
Нинішні зміни в Основному законі – рішення без перебільшення доленосне та з далекосяжними наслідками. Сварки навколо нього між політиками та в суспільстві – величезні. І це вже впливає на рейтинги партій.
Як показало опитування, проведене після того самого засідання бундестагу, блок ХДС/ХСС миттєво втратив 1,5% підтримки та навіть кілька сотень членів партії; соціал-демократам стали довіряти на 2,4% менше (при тому, що на виборах місяць назад партія показала найгірший у своїй історії результат – 16%). Водночас побільшало симпатиків у правих радикалів з AfD та у Лівої партії (яких аж ніяк не можна назвати друзями України) та, що тішить, покращила, хоча й трішки, свій рейтинг «Зелена» партія.
Усе це не найкраще впливає на коаліційні переговори, які глава ХДС Фрідріх Мерц веде із соціал-демократами в надії створити новий уряд до Великодня. Переговори проходять за щільно зачиненими дверима, але навіть через них доходять чутки, що компроміси, на які доведеться піти обом партіям (та ще й молодший партнер по консервативному блоку – ХСС – висуває свої умови), можуть виявитися надто болючими, якщо не неможливими…
Німеччина потребує нового уряду якнайшвидше. Європа потребує нового рішучого німецького уряду якнайшвидше. І цього потребує також Україна.
Ольга Танасійчук, Берлін
Перше фото: Bundeswehr/Marco Dorow