Після виборів гасло «Ваша боротьба — це й наша боротьба» залишиться актуальним
28 квітня канадці підуть на виборчі дільниці, щоб обрати нового премʼєр-міністра країни, і вперше за десять років серед кандидатів не буде Джастіна Трюдо. Ці дострокові федеральні вибори завершать епоху Трюдо, яка тривала із часу набуття ним повноважень глави уряду Канади у 2015 році. За це десятиліття суттєвих, можливо, навіть докорінних змін зазнав увесь світ, зокрема Канада й Україна. Якою ж є спадщина Трюдо для наших двосторонніх відносин, в якому стані він передає їх наступнику?
ОПЕРАЦІЯ UNIFIER: КАНАДСЬКІ ІНСТРУКТОРИ ДЕСЯТЬ РОКІВ НАВЧАЮТЬ УКРАЇНЦІВ
На тлі постійних безжальних російських обстрілів важко згадати, що колись відносини України з Канадою та рештою світу оберталися не навколо військової допомоги, кількості переданих снарядів та одиниць озброєння. Проте Канада, попри свої досить пацифістські настрої, однією з перших усвідомила потребу зміцнювати обороноздатність України. Ще у 2015 році Канада відправила до України перших інструкторів, які в рамках операції UNIFIER навчали українських захисників навичок сучасного бою. Канадські військовослужбовці першої ротації зосереджувалися на найбільш базових навичках, адже тогочасні українські воїни не мали бойового досвіду. Канадці також не покидали меж Міжнародного центру миротворчості та безпеки в Яворові.
Хоча з ініціативою створити місію UNIFIER виступив не Трюдо, а його попередник, тодішній голова Консервативної партії і премʼєр-міністр Канади Стівен Гарпер, саме ліберальний уряд спершу продовжив місію, яка оригінально мала тривати лише два роки, а потім поширив її мандат на усю територію України, збільшив чисельність інструкторів та розширив їх навчальну програму.
Повномасштабне вторгнення Росії змусило Канаду вивести своїх інструкторів з України, тимчасово припинивши навчання, яке за підтримки інших держав через кілька місяців відновилося у Польщі, Латвії та Великій Британії. Досі через тренування UNIFIER пройшло понад 44 тисячі українських захисників, які здобули критично важливі знання й навички, що рятують життя та допомагають у відбитті російської агресії.
Чинний мандат UNIFIER спливає на початку 2026 року, але, зважаючи на ефективність цієї тренувальної місії та всепартійну підтримку, він, найімовірніше, буде подовжений незалежно від результатів майбутніх виборів.
Фото: Markiyan Lyseiko
ЗБРОЯ ДЛЯ ЗСУ
З огляду на безпекову парасольку, яку Канаді до останнього часу забезпечували США, країна десятиліттями не приділяла своєму оборонно-промисловому комплексу значної уваги. Не була вона й прихильницею озброєння України, хоча військову форму та іншу нелетальну допомогу надавала ще з 2014-го. Прорив, як тоді здавалося, відбувся у 2017 році, коли після тривалих перемовин була нарешті підписана угода про співробітництво між міністерствами оборони Канади та України. Того ж року Україну нарешті було включено до Автоматичного контрольного списку країн щодо вогнепальної зброї, де визначені країни, до яких Канада дозволяє своїм внутрішнім виробникам постачати озброєння. Так формально Україна отримала дозвіл закуповувати канадську зброю й навіть незабаром уклала перший контракт. Проте на цьому оборонна співпраця застопорилась аж до лютого 2022 року.
Повномасштабне вторгнення Росії докорінно змінило «миролюбну» політику Канади й спонукало її надати ЗСУ нагально необхідну допомогу: боєприпаси, артилерію, бронеавтомобілі, стрілецьку зброю, – Канада спустошувала свої військові склади значно швидше, ніж була спроможна поповнювати. Вона також однією із перших погодилася відправити до України танки Leopard-2, щойно Німеччина зняла обмеження на їх реекспорт. У тих категоріях військової техніки, яких Канада не мала на озброєнні, вона намагалася допомогти інакше. Скажімо, за відсутності власної системи ППО Оттава купила у США установку NASAMS за 300 млн дол. Оскільки збройні сили Канади не використовують потрібні Україні бойові літаки, вони передали навчальні тренажери та профінансували роботу інструкторів. Канада також фінансово приєдналася до ініціативи Чехії із закупівлі дефіцитних артснарядів й Данії – із нарощування внутрішнього виробництва в Україні. Окрім цього, минулого року Канада уклала із Україною Договір про співробітництво у сфері оборони, прописавши у ньому напрями майбутньої співпраці. Попри те, що щедра допомога Україні майже вичерпала армійські склади, Канада далі надає посильну підтримку, нещодавно оголосивши про передачу камер для дронів і зимової форми, а також анонсувавши намір відправити в Україну вилучену у приватних власників зброю. Важливу роль виконує й канадська транспортна авіація, яка з бази у Шотландії постійно доставляє до України військові вантажі країн-партнерів. Також уже цього місяця Канада заявила про свою готовність долучитися до потенційної миротворчої місії в Україні.
Фото: facebook.com/AnitaOakville
САНКЦІЇ ТА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА
А от запровадження різноманітних санкцій Канада ніколи не цуралася. Ще після анексії Росією Криму в 2014-му тодішній уряд Канади запровадив обмежувальні заходи проти сотень людей і організацій. Коли ж Росія вдерлася до України у 2022-му, Канада стала світовим «санкційним лідером», загалом включивши до санкційних переліків понад 3000 осіб та організацій, відповідальних за порушення суверенітету України. Канада також стала першою державою Групи семи, яка розпочала конфіскацію активів наближених до Путіна олігархів. Слід згадати й про обіцянку передати Україні російський вантажний літак, який з лютого 2022 року застряг в аеропорту Торонто. Окрім цього, Канада приєдналася до ініціативи G7 із фінансової підтримки України коштом заморожених російських активів, уже перерахувавши половину з обіцяних 3,5 млрд дол. До речі, це була саме канадська ініціатива, яку на рівні G7 активно просувала тогочасна міністерка фінансів Христя Фріланд. Загалом у перерахунку на душу населення обсяг канадської бюджетної допомоги Україні – найвищий серед усіх країн світу.
Вірогідно, Канада займала б ще агресивнішу санкційну позицію щодо Росії, якби не намагання США зблизитися з Кремлем, що вже проявилося у блокуванні кількох важливих канадських ідей.
Проте один із найпотужніших кроків Трюдо таки зробити не встиг: внесений ще позаминулого року на розгляд сенату законопроєкт, який дозволяє конфісковувати суверенне майно держав-порушниць міжнародного права, досі не був ухвалений, і федеральні вибори роблять його майбутнє ще більш тьмяним.
ПРИТУЛОК ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
Ще один напрям, де уряд Трюдо проявив глобальне лідерство, – це гуманітарна підтримка України та допомога нашим шукачам притулку. У березні 2022 року Канада оголосила про безпрецедентну міграційну програму CUAET, яка дозволила необмеженій кількості українців три роки жити й працювати в Канаді, отримуючи допомогу в інтеграції. Канада також зробила подання на цю програму безкоштовним, забезпечувала новоприбулих українців житлом протягом перших тижнів і надавала їм фінансову допомогу. За весь час на цю програму, яку після кількох продовжень було остаточно припинено минулого року, подали заявки понад 1,2 млн українців. Хоча врешті до Канади приїхало близько 300 тис., це все одно становить майже 1% від загального населення країни. Одним із своїх останніх рішень уряд Трюдо дозволив тим українцям, які вже перебувають в Канаді за цією програмою, продовжити своє право на роботу й проживання ще на три роки. Також минулого року була започаткована програма, яка дозволяє українцям, що мають родичів у Канаді, отримати дозвіл на постійне проживання.
Про те, що CUAET була безпрецедентно щедрою, свідчить також той факт, що проти федерального уряду вже було подано кілька судових позовів із обвинуваченнями у дискримінації інших національностей, адже історично усі міграційні програми в Канаді мали кількісні квоти, на відміну від CUAET.
До початку великої війни Україна та Канада вели активний діалог щодо спрощення подорожей. Хоча Канада так і не погодилася надати українцям право безвізових подорожей, Оттава максимально спростила отримання віз, оформляючи їх на термін до 10 років, а за повторного подання – не вимагаючи у заявника жодних фінансових документів. У 2023 році між нашими державами була нарешті підписана угода про мобільність молоді, покликана ще більше активізувати міжособистісні контакти. Щоправда, російська війна завадила розкрити повний потенціал цієї важливої домовленості.
Не слід забувати й про угоду про спільне виробництво аудіовізуальних творів, яка набула чинності у січні 2021 року. Вона дозволяє кіновиробникам обох держав залучати спільне державне фінансування й претендувати на взаємні податкові знижки.
ТОРГІВЛЯ Й ЕКОНОМІКА
Усе ж найбільш далекосяжний вплив на міждержавні відносини має угода про вільну торгівлю, за допомогою якої з 1 серпня 2017 року абсолютна більшість товарів, що завозяться з Канади до України й навпаки, не обкладається жодними митами. Одразу після її укладення сторони оголосили про намір у майбутньому її розширити, що й було зроблено у 2024 році, коли набула чинності оновлена угода.
Лібералізація дозволила суттєво наростити товарообіг між нашими державами. Хоча повномасштабне російське вторгнення зумовило значне падіння українського експорту до Канади, за підсумками 2024 року двостороння торгівля може встановити рекорд. Показовою стала поява цього року в магазинах великої канадської продовольчої роздрібної мережі Loblaws поличок із українськими товарами.
Канада також намагається відігравати роль у майбутній відбудові України, три роки поспіль організовуючи у Торонто бізнес-конференції, на яких приватний сектор з обох країн, а також неприбуткові організації та представники урядів шукали найкращі способи співпраці.
ПОЛІТИЧНА ПІДТРИМКА
За час своєї каденції Джастін Трюдо відвідав Україну пʼять разів, з яких чотири – вже після початку повномасштабного російського вторгнення. Також двічі до Канади прилітав Президент України Володимир Зеленський. Кількість взаємних візитів міністерських делегацій вимірюється десятками. Використовуючи свій вплив на міжнародній арені, Канада допомагала ухвалювати проукраїнські резолюції в ООН та просувала важливі для нас ініціативи у світі. Оттава також уже давно й послідовно виступає за повноправне набуття Україною членства в НАТО.
Фото: Офіс Президента
Важливою була проведена наприкінці минулого року міністерська конференція з людського виміру війни, під час якої делегації понад 70 держав та міжнародних організацій протягом двох днів розробляли плани повернення незаконно утримуваних й депортованих українців додому. Канада як співголова міжнародної коаліції за повернення українських дітей багато робить у цьому напрямі.
Слід згадати й про фінансування Канадою добудови музею Голодомору в Києві. Для країни, де у 1983 році був споруджений перший у світі памʼятник Голодомору і півтора мільйони мешканців якої мають українське походження, цей крок – закономірний. До речі, почуватися ближче до дому канадським українцям допомагають українські полички в бібліотеках Торонто, Оттави, Монреаля та Вінніпега, які за сприяння Першої леді Олени Зеленської відкрилися минулого року.
ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ
«Епоха Трюдо» однозначно стала періодом розквіту відносин між Україною та Канадою. Наші держави активно зближувалися на основі спільних цінностей та інтересів, українці та канадці активніше спілкувалися між собою, чому сприяло пряме авіаційне сполучення між Києвом і Торонто, на полицях магазинів зʼявлялося все більше українських товарів, а в бібліотеках – українських книг, регулярними стали й покази українськомовних стрічок у кінотеатрах багатьох міст, а не лише у Торонто, де цим уже давно нікого не здивуєш.
Звісно, повномасштабне російське вторгнення змінило цю динаміку й наші відносини, але Канада підтвердила свою дружбу, із січня 2022 року загалом надавши Україні різноманітної допомоги майже на 14 млрд дол. США.
Фото: THE CANADIAN PRESS
Попри поточну політичну нестабільність і несподівані проблеми, які постають перед Канадою після обрання нового президента США, можна впевнено стверджувати, що наші близькі й теплі відносини такими й залишаться незалежно від результатів майбутніх виборів. «Ваша боротьба – це й наша боротьба», – сказав минулого року Трюдо під час пресконференції в аеропорту Гостомеля. Його тверда проукраїнська позиція й перші заяви наступника, Марка Карні, схиляють до думки, що ці підходи з плином часу не зміняться.
Максим Наливайко, Оттава