Ракетне дежавю, або «німецький сором» у Бундестазі

Парламент ФРН учергове провалив заклик передати Україні далекобійні ракети

Голосування у четвер в німецькому Бундестазі за поданням опозиційної фракції ХДС/ХСС щодо передачі Україні далекобійних ракет Taurus і півторагодинні дебати, які цьому передували, викликали сильне відчуття справжнього дежавю.

Подібне вже відбувалось під куполом Рейхстагу: 16 листопада 2023 року (коли вимога щодо ракет була прихована за назвою «Сприяння відбудові України – використання федеральних гарантій») і вже цього року – 17 січня, 22 лютого й ось – 14 березня.

Палкі виступи як консерваторів від Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів, так і представників трьох партій правлячої коаліції – Соціал-демократичної, Вільної демократичної і «Зелених» – засвідчували повну симпатію до України, яка продовжує мужньо боротися проти російського агресора, та готовність допомагати «так довго, як треба, та всім, що потрібно». Ба більше, чимало спікерів від ВдПН і «Зелених» відкрито говорили про свою підтримку постачання ракет Taurus Україні. Але…

ДУМКАМИ «ЗА», КАРТКАМИ ДЛЯ ГОЛОСУВАННЯ – «ПРОТИ»

Поіменне голосування вкотре показало, що коаліційна дисципліна залишається сакральною константою, подолати яку можуть далеко не всі парламентарії. Тим більше, коли керівництво партії-старшого партнера відкрито погрожує «наслідками» за «свавільне» голосування. Хоча щонайменше два депутати-ліберали – віце-президент Бундестагу Вольфганг Кубікі та голова оборонного комітету Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн – таки не злякалися і проголосували так, як їм підказує совість.

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн

Голосування проводилося не за поданням опозиції, а по висновку на нього комітету Бундестагу в закордонних справах, який рекомендував відхилити пропозицію. В результаті: «за» рекомендацію, а відтак проти передачі ракет, проголосували 494 депутати, проти – 188, утрималися – 5. ХДС/ХСС при цьому мають 197 мандатів. (Коли готувався цей матеріал, на сайті Бундестагу дещо підкорегували цифри, що є дуже незвичайним; коли результати голосування оголошувалися, було відповідно 495 «за» і 190 «проти»; або неправильно порахували, або хтось різко передумав).

До слова, головою комітету в закордонних справах є есдек Міхаель Рот, великий симпатик України, який сам зізнавався автору в тому, що він особисто цілком підтримує передачу ракет Києву. Але він же ж і розповів, чому депутати коаліції голосують подекуди проти своїх переконань. Примітно, що сам Рот ніколи не бере слова в ракетних дебатах.

Агнешка Бруггер

Примітно також і те, що дебати відкрив не представник фракції, яка поставила питання на голосування, а представниця «Зелених» Агнешка Бруггер. Промова її була емоційною і потужною. Взяти хоча би такі пасажі: «Найактуальнішим питанням є справді боєприпаси, а також зброя далекого радіусу дії, така як Taurus. Для нас, «Зелених», питання не стоїть у площині «чи-або» – Україна потребує обох», «Ми не маємо показувати Путіну, що ми боїмося, інакше він зробить наступний крок», «Франція вже постачає ракети, і це не призвело до ескалації, але вагання та невдоволення можуть сприяти ескалації», «Ми всі усвідомлюємо наслідки цього рішення, і ми, як «Зелені», не дозволимо нікому відмовити нам у цьому, навіть канцлеру»…

Оплески з боку «Зелених», лібералів і консерваторів, які, напевно, побачили промінь надії щодо підтримки, і наприкінці всього цього: «Зелені» будуть голосувати проти…

В тій чи іншій варіації це можна було почути у виступах деяких інших спікерів.

ІНЕРТНІСТЬ ЕСДЕКІВ І ПИТАННЯ ЛІДЕРСТВА

Показовим став виступ лідера парламентської фракції СДПН Рольфа Мютценіха, того самого, який наполегливо переконував коаліціонерів голосувати відповідно до узгодженої лінії, за що йому самому кілька відомих парламентаріїв закинули порушення конституційних демократичних норм.

Він у так само емоційній манері піддав критиці «звуження дискусії» про допомогу Україні до одної єдиної системи озброєнь у момент, коли Німеччина є другим найбільшим помічником України з точки зору обсягів. Він розкритикував опонентів з ХДС/ХСС, тих усередині коаліції, які ведуть себе не по-партнерськи, а також інші європейські країни, які роблять недостатньо.

А ще він сказав дуже дивну річ навіть для сьогоднішніх есдеків (есдеки зразка до 2022 року відомі своїм сердечним ставленням до Росії): «Чи не є на часі не лише говорити про те, як вести війну, а почати думати, як війну заморозити і згодом завершити»… До цього часу з такими «миротворчими» закликами виступали виключно крайні праві та крайні ліві.

Рольфа Мютценіха / Фото: dpa

Мютценіх груддю встав на захист канцлера Олафа Шольца, який, за його словами, все робить правильно, не піддаючись на тиск та не дозволяючи передачу Україні ракет, адже канцлер несе відповідальність, щоби не було завдано шкоди Федеративній Республіці.

Хоч як би там було, але канцлер Шольц вважав за необхідне одразу після голосування зателефонувати президенту Зеленському, щоб підтвердити свою непохитну солідарність з Україною. Він запевнив, що Німеччина і надалі підтримуватиме Україну у військовій сфері в тісній координації з європейськими та міжнародними партнерами.

За день до того, 13 березня в тому ж Бундестазі Шольц власною персоною під час Години запитань і відповідей відбивався від депутатів, які здебільшого цікавилися чомусь саме ракетами Taurus. Глава уряду категорично як ніколи заявив, що вважає абсолютно неприйнятною передачу далекобійних ракет Україні, оскільки для програмування, націлювання та контролю потрібні солдати Бундесверу. Самостійне використання українськими солдатами цих систем озброєнь політик так само категорично виключає. На логічне запитання, чому Шольц так не довіряє українцям, «відповідач» енергійно відповів: «Ми довіряємо Україні! Те, що ми є другим найбільшим за обсягами надання підтримки партнером, – це показник великої довіри», – сказав політик.

Він знову повторив цифру, яку озвучує останнім часом досить поширено: від початку повномасштабної війни Україні надано, законтрактовано та обіцяно допомоги на 28 млрд євро. Німеччина насправді підтримує Україну дуже сильно, але більшість з цієї суми все ж перебуває в розділі «обіцяне».

Фото: Deutscher Bundestag

Слід зауважити, що під час «екзекуції» в Бундестазі Шольц неодноразово отримав слова підтримки від тих, хто до цього часу його лише критикував у найбільш жорстких виразах, – від праворадикальної «Альтернативи для Німеччини» та лівого крила. І такому «визнанню» канцлер був відверто не радий.

Загалом після повернення з Парижа, з тої самої зустрічі, після якої президент Франції виступив з резонансною заявою про «невиключеність» відправки солдатів західних партнерів в Україну, лідер Німеччини буквально щодня змушений повторяти, що він не погодиться на передачу Taurus. Позиція Шольца різко кристалізувалась саме після Парижа, що викликає всілякі… міркування.

У багатьох складається враження, що лідер ФРН змушений озвучувати те, що каже справжнє керівництво його партії, а партія – передачу ракет не схвалює. Нагадаємо, що в країні склалася досить дивна ситуація, коли канцлером є людина, яка не є головою партії, що її представляє.

ПІД ЗНАКОМ «ТЕЛЬЦЯ»

Тим часом у пресу просочилась інформація, що на закритому засіданні оборонного комітету Бундестагу цього тижня йшлося про те, що треба ретельно порахувати всі наявні на озброєнні Бундесверу ракети Taurus, перевірити їх стан і замовити нові системи.

Знайшлися ті, хто, попри заяви Шольца, збудилися, мовляв, це для України стараються. Ну або для так званого «кільцевого обміну»: Німеччина передає Taurus Великій Британії, а та натомість свої Storm Shadow – Україні. Про те, що це могло би якось покращити ситуацію зі забезпеченням ЗСУ далекобійною зброєю, заявили, зокрема, міністри закордонних справ обох країн під час нещодавнього візиту в Берлін Девіда Кемерона.

Але Шольц, схоже, не сильно схвалює навіть такий обмін.

Що ж до ракет, то, за наявними даними, їх у Німеччини близько 600. Після технічної модернізації у 2018 році тільки половина з них наразі вважаються готовими до використання, для іншої половини термін сертифікації закінчився.

Борис Пісторіус

Міністр оборони Борис Пісторіус не підтвердив, що ракети приводять у порядок з метою передачі кому б там не було, але заявив журналістам, що робить те, що потрібно для підтримання боєготовності армії. Зрештою, відповідно до зобов’язань перед НАТО Німеччина повинна мати тисячу крилатих ракет. Отже, самим не вистачає.

Тиждень, що минає, пройшов, принаймні у політичному Берліні, під знаком «Тельця» (Taurus). У понеділок у двох комітетах Бундестагу – з питань парламентського контролю та оборонному – відбувалися слухання по факту отримання російськими спецслужбами розмови високопоставлених офіцерів Люфтваффе, які обговорювали можливість застосування Taurus по Кримському мосту.

У середу в Бундестазі окрім виступу Шольца ще відбувалися дебати, на яких «Альтернативщики» вимагали припинення постачання будь-якої зброї в Україну.

У четвер – голосування, про яке ми розповідаємо в цьому тексті.

І щодня, без перебільшення, ця тема звучала на всіх пресконференціях Олафа Шольца та Анналени Бербок, а брифінгів таких було цього тижня чимало.

Українцям, звісно, дуже неприємно, що нехай і не «вундерваффе», але зброя, яка насправді могла би змінити багато чого в розстановці сил (ми не говоримо зараз про знищення Кремля, чого так боїться канцлер Шольц), залишається (поки що) лише нашим бажанням.

Але те, що дискусія на цю тему вносить справжній розкол у німецьке суспільство та політичні кола, – не дуже добре як для Німеччини, так і для нас. Окрім сварок і підриву стабільності коаліційного уряду це також збільшує невпевненість і страхи громадян. І ось уже 61 відсоток німців, згідно з опитуванням, не підтримують передачу ракет Україні, а Шольцу це дає можливість кивати на виборців.