Як у Нідерландах виконуються санкції проти росії та розслідуються справи компаній, що будували Кримський міст
У Нідерландах 9 листопада 2022 відбулося засідання суду щодо сквотерів (людей, що заселяються у порожні будинки – ред.), які зайняли в Амстердамі будівлю підсанкційного російського мільярдера, колишнього гендиректора Яндекса Аркадія Воложа. У судовій залі були присутні сквотери зі своїми адвокатами, представники юридичної фірми Wolfs Аdvocaten, яка подала цивільний позов від компанії Paraseven Limited (фактично від імені Воложа) і компанії JFPE BV, яка ніби ремонтувала будинок Воложа.
Представник юридичної фірми Wolfs Аdvocaten зазначив, що проживати в будівлі небезпечно, оскільки вона з 2019 року перебуває на реконструкції. За його словами, ремонтують її саме «під власника» і після завершення всіх робіт родина Воложа збирається там жити, бо, мовляв, вони не перебувають під санкціями. У відповідь захист сквотерів наголосив, що в Нідерландах дефіцит житла, особливо в Амстердамі, а будинок підсанкційного російського мільярдера є придатним для проживання.
Суддя назвала справу дуже складною та зазначила, що рішення буде оголошено орієнтовно за тиждень. Уже після судового засідання сквотери заявили, що в російського мільярдера не вийде їх позбутися, і якщо вони виграють суд, то створять там простір, щоб допомагати українцям та росіянам, які виступають проти режиму путіна та війни в Україні.
Отже, як так вийшло, що у власності російського мільярдера Аркадiя Воложа, який входить до санкційного списку, досi перебуває будівля в Амстердамі вартістю мільйон євро. Чому його майно тривалий час залишалося непоміченим для нідерландських чиновників? І коли нідерландські компанії, що порушили санкції ЄС, взявши участь у будівництві Керченського мосту, будуть притягнуті до відповідальності?
Аркадий Воложа
ЗАХОПЛЕНА БУДІВЛЯ РОСІЙСЬКОГО МІЛЬЯРДЕРА
Майже два тижні тому група сквотерів зайняла п’ятиповерхову будівлю підсанкційного російського мільярдера Аркадія Воложа. Тож тепер на балконі його будинку в Амстердамі висять транспаранти з написом «проти війни та капіталізму», «яндекс+фсб=♡». На стіні приклеєно папірець із чемними поясненнями нідерландською та англійською мовами наступного змісту: «Шановні нові сусіди, ми кілька днів живемо в будинку за адресою Vossiusstraat, 16. Ми – група молодих людей, що, як і всі, постраждали від житлової кризи в Амстердамі. Через відсутність доступного житла у нас не було іншого вибору, окрім як зайняти житлову площу, і ми переїхали сюди. Власником цього будинку є російський олігарх, який потрапив до європейського списку санкцій за участь у поширенні російської пропаганди про війну в Україні. У результаті його майно заморожено, і йому більше не дозволяється використовувати, орендувати чи реконструювати це майно. Таким чином цей будинок був би порожнім ще досить довго. Ми сподіваємось, що зможемо пожити тут деякий час і хочемо підтримувати зв’язок із сусідами. Щиро запрошуємо до нашого нового будинку на чашечку кави чи чаю. З повагою, доброзичливі сквотери».
Щоправда журналістів всередину на каву сквотери не запрошують. Спілкуються дуже обережно та за умови, що їхні обличчя не фільмуватимуть, а імен не розголошуватимуть.
Кажуть, зайняли будівлю багатого росіянина, бо «проти війни, жадібності олігархів і мільярдерів». Сквотери не хочуть пояснювати, як їм вдалося потрапити всередину будівлі.
Будівлю Воложа сквотери зайняли після того, як у місцевих ЗМІ з’явилася інформація, що підсанкційний російський мільярдер досі володіє нерухомістю в Амстердамі.
За даними дослідження NRC і De Groene Amsterdammer, Волож, який є засновником Яндекса та власником пов'язаної з ним служби таксі, купив будiвлю на вулицi Vossiusstraat в Амстердамi через компанію Paraseven Limited, зареєстровану на Бpитанськиx Biргiнськиx островаx. Таким чином завдяки цій схемі його майно залишилося непоміченим командою нідерландських чиновників, які займаються пошуком активів, що належать росіянам із санкційного списку.
Російський мільярдер не згоден з окупацією свого майна сквотерами і через суд намагається звільнити захоплену будівлю.
«31 жовтня ми оголосили про захоплення будинку засновника Яндекса та мільярдера, який перебуває під санкціями ЄС, Аркадія Воложа. Юридична фірма Wolfs advocaten подала проти нас цивільний позов від імені Volozj (Paraseven Limited) і JFPE BV, компанії, яка стверджує, що ремонтувала будинок Воложа. Засновник "Яндекса" Аркадій Волож потрапив до санкційного списку ЄС за пряму та опосередковану підтримку російського вторгнення в Україну. Ми підтримуємо народ України та обурені тим, що Wolfs advocaten і JFPE BV ухвалили рішення підтримати Воложа», – наголосили в коментарі Укрінформу сквотери.
Власне, однією з причин, чому Волож потрапив до санкційного списку, є те, що пошукова система "Яндекс" цензурувала критичне висвітлення війни та сприяла кремлівській пропаганді. Крім того, на думку ЄС, він підтримує кремль у війні проти України.
Під час судового засідання у середу, 9 листопада 2022, зала була повна симпатиків сквотерів. Серед присутніх також було семеро сусідів захопленої будівлі.
За словами представника юридичної фірми Wolfs Аdvocaten, який виступав від імені Воложа та його компанії, сквотери мають якнайшвидше покинути захоплену будівлю, а ремонт має продовжитися, щоб згодом родина мільярдера могла там жити.
Проживання сквотерів у будівлі представник юридичної фірми Wolfs Аdvocaten назвав «незаконним проникненням».
Натомість сквотери називають саму ситуацію абсурдною та виступають проти використання російським мільярдером нідерландської нерухомості. І наголошують, що він більше не має права щось робити зі своїм майном, адже від червня цього року його ім’я у санкційному списку. Тож майно Воложа в Європі було заморожено, щоправда, окрім його будівлі в Амстердамі, поки її не виявили журналісти. Однак адвокат Воложа вважає, що санкційний список ще не означає, що мільярдеру або його сім'ї не можна розпоряджатися будинком. Суддя назвала справу дуже складною та зазначила, що рішення буде оголошено орієнтовно за тиждень. До того часу сквотери можуть залишатися у будинку.
ЯК БАГАТІ РОСІЯНИ НАМАГАЮТЬСЯ ОБІЙТИ САНКЦІЇ
Національний координатор із дотримання та виконання санкцій Стеф Блок у своєму підсумковому звіті від травня цього року зазначив, що вистежити росіян, які ховаються за складною структурою власності, нелегко.
Він також наголосив, що для того, аби санкції мали найбільший ефект, важливо, щоб усі нідерландські установи та учасники ринку дотримувалися виконання санкцій.
Нідерландська адвокатка Хелен Овер де Лінден, яка взялася за вивчення питання санкцій ЄС проти росії, а також відстежує порушників санкцій, каже, що пошук російських грошей складна справа, навіть якщо на перший погляд все добре організовано.
Хелен Овер де Лінден
«Кожне міністерство, кожна установа, прокуратура, митниця – всі мають шукати російські гроші. Наприклад, міністерство фінансів, центральний банк Нідерландів мають реагувати коли, наприклад, у російської фізичної особи у банку зберігається сума понад 100.000 євро. Але багато хто просто не знає, як шукати порушників санкцій, не має досвіду. До того ж, підсанкційні росіяни використовують різні заплутані схеми, щоб обходити санкції ЄС. Тому дуже часто незрозуміло, хто насправді власник, кінцевий користувач. Усе це дуже складно перевіряти та важко з цим боротися. Тож наразі достеменно невідомо, скільки загалом російського добра знаходиться тут, у Нідерландах, скільки людей та компаній порушують правила. Але згодом все буде ясно», – сказала вона.
Також адвокатка зазначила, що переконана: у багатьох заможних росіян є активи в ЄС, зокрема в Нідерландах, але зараз важко сказати, чи допоможе арешт їхнього майна закінчити війну в Україні.
«Спочатку я думала, ще на самому початку війни, що є шанс це зупинити за допомогою санкцій, що коли вони потрапляють під санкції, то це змусить їх замислитися про майбутнє, схаменутися та якось вплинути, тиснути на путіна, щоб він припинив війну. Але такої користі, як ми сподівалися, не вийшло. Ми демонструємо свою підтримку Україні. І, безумовно, всі вони страждають від санкцій. Ніхто не хоче втрачати своє майно. Водночас я впевнена, що санкції працюють, на жаль, не для того, щоб усунути від влади путіна. Але також є інші цілі, наприклад, страждає російська економіка. Щоб побачити результат, потрібен час, коли запаси закінчаться. Тоді народ відчує наслідки санкції, рівень життя зміниться», – зазначила Лінден.
На її думку, хорошою ідеєю було б ввести санкції також проти дітей низки російських громадян, причетних до трагічних подій в Україні.
«Наприклад, студентів не вносять до санкційних списків, але було б непогано, бо вони дуже люблять відправляти своїх дітей на навчання закордон. путін хоче змінити світовий порядок під себе, і тому ми повинні боротися за Україну. Він не має виграти війну, ми повинні боротися за наші досягнення та міжнародне право», – наголосила нідерландська адвокатка.
За її словами, мають бути потужні санкції проти російських банків, а також «можна закрити посольства та торговельні представництва росії, бо там працюють люди, які зараз тільки можуть нашкодити, перебувають у пошуку нових друзів за кордоном. Вони можуть використовувати дипломатичну пошту, щоб відправляти санкційний товар».
Але попри всі спроби обійти санкції, у Нідерландах заморозили понад 640 млн євро російських активів. Також банки заблокували транзакції на суму 574 млн євро.
ДОЗВОЛИ НА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД САНКЦІЙ
Водночас у Нідерландах кілька міністерств видали 91 спеціальний дозвіл на звільнення від санкцій, запроваджених Європейським Союзом проти росії.
Гарантувати звільнення від санкцій у Нідерландах можуть МЗС, міністерства економіки, фінансів, інфраструктури та освіти. Такі дозволи мають забезпечити певний ступінь гнучкості у конкретних особливих випадках.
Зокрема, з квітня в ЄС діє заборона для суден під російським прапором заходити в порти. Проте міністерство інфраструктури та управління водними ресурсами Нідерландів дозволило допускати судна з певним вантажем. У результаті спеціальні дозволи отримали 34 судна, які перевозили, зокрема, алюміній і продовольство.
Міністерство зовнішньої торгівлі та розвитку співробітництва видало 13 різним організаціям на гуманітарних підставах загалом 18 дозволів.
МЗС Нідерландів видало один дозвіл компанії, щоб та змогла отримати платіж з росії, а мінфін зробив 13 винятків щодо заморожених активів і товарів, що підпадають під санкційний режим. Самі міністерства не хочуть оприлюднювати назви компаній, оскільки це «стосується конфіденційної інформації».
КРИМСЬКИЙ МІСТ ТА НІДЕРЛАНДСЬКІ КОМПАНІЇ
Не оприлюднюють конфіденційну інформацію в прокуратурі й щодо нідерландських компаній, які допомагали росії будувати Керченський міст, що вже частково обвалився.
У нідерландській пресі спочатку називали дві компанії, які відправили техніку для будівництва Керченського мосту, – Вijlard Hydrauliek та Dematec Equipment. Згодом у пресі з’явилася інформація про ще п’ять нідерландських компаній: Dieseko Group, CAPE Holland, Dematic Equipment B.V., Allpacks International B.V. та Allnamics Pile Testing Experts B.V.
Почесний консул України у Королівстві Нідерланди Карел Бургер Дірвен обурюється, що на сьогоднішній день жодна справа не була передана до суду.
Карел Бургер Дірвен
«Добре, що уряд Нідерландів і ЄС запровадили санкції проти росії. Але окрім накладення санкцій, важливо, щоб вони виконувались, а у разі порушень провадження здійснювалося прокурором. У випадку з будівництвом Керченського мосту очевидно, що нідерландські компанії порушили санкції. Прокуратура Нідерландів повинна вжити заходів, щоб справедливість восторжествувала, щоб були покарані нідерландські компанії та їхнє керівництво, які порушили накладені санкції», – підкреслив він.
У прокуратурі Нідерландів Укрінформу повідомили, що було відкрито дев’ять проваджень.
«Загалом відкрито 9 кримінальних проваджень, у яких як підозрювані фігурують кілька фізичних та юридичних осіб. Йдеться про кримінальні провадження щодо низки юридичних та фізичних осіб, підозрюваних у навмисних поставках деталей та наданні технічної допомоги для будівництва Кримського мосту з порушенням санкційного регламенту в період 2015-2017 років», – сказала речниця прокуратури Нідерландів Ленні Бейєрберген ван Хейнегаувен.
За її словами, дев'ять розслідувань за фактом порушення санкцій щодо будівництва Кримського мосту завершено.
«Чи візьметься обвинувачення за кримінальне переслідування однієї чи кількох компаній, ще не вирішено. Також поки невідомо, коли буде ухвалене це рішення. І щойно буде судове рішення, про це буде повідомлено», – зазначила вона.
Водночас депутат Сьорд Вімер Сьордсма від партії D66 історію з Кримським мостом назвав великим розчаруванням.
Сьорд Вімер Сьордсма / Фото: ANP
«Очевидно, що нідерландські компанії брали участь у будівництві цього мосту. Але, на моє велике розчарування, вироку ще немає. Тож ми ще чекаємо. І я можу тільки сподіватися, що суди в Нідерландах швидко винесуть рішення», – сказав він.
Нідерландський депутат наголосив, що інциденти, подібні до історії з будинком в Амстердамі підсанкційного російського мільярдера, його засмучують. Адже, на його переконання, «усе це абсолютно неприйнятно та лише показує, що потрібно посилити контроль і перевірку – якщо у вас є санкції, вони повинні працювати, вони повинні бути дотримані».
Тим часом росія докладає всіх зусиль, щоб відновити Кримський міст. Але чи буде він введений в експлуатацію, враховуючи санкції, то є велике питання. Адже за технологією це будівництво є сучасним. Чи зможе країна-агресор впоратися самотужки або знову звернеться до іноземних компаній, що в обхід усіх санкцій працюватимуть з рф?
Ірина Драбок, Гаага