Більшість очікувань для нашої країни з боку Альянсу була реалізована, однак не на всі сто відсотків
Ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні, який зібрав цього тижня лідерів впливових країн, згуртувався навколо одного з найбільших викликів для безпеки Євроатлантики – російської збройної агресії в Європі. Десятки президентів і прем’єр-міністрів мали можливість поспілкуватися напряму та ухвалити спільні рішення, щоб допомогти військовій боротьбі України, яка продовжує стояти на передовій західної демократії. Головна роль при цьому була відведена президентові США Джо Байдену – господарю країни, яка, з одного боку, приймає ювілейний захід, а з іншого, очолює міжнародні зусилля для збереження глобального порядку. Тож яким став саміт НАТО для України, наскільки він виправдав наші очікування і чи мав він успіх?
Фото: Getty Images
ППО ТА F-16 ДЛЯ УКРАЇНИ
На початку слід сказати, що значна більшість очікувань для нашої країни з боку Північноатлантичного альянсу була реалізована. Однак, якщо бути справедливими, не на всі сто відсотків.
Насамперед, у сфері протиповітряної оборони важливе рішення було заявлене в перший же день саміту. Лідери США, Нідерландів, Німеччини, Італії й Румунії оголосили про передачу Україні п’яти стратегічних комплексів протиповітряної оборони Patriot та SAMP-T, а також десятків тактичних систем ППО. Однак, як з’ясувалося згодом, передача переважної частини стратегічних систем була анонсована раніше різними країнами НАТО. Тим не менше, п’ять великих комплексів стали основою для задоволення мінімального запиту України про «щонайменше сім систем Patriot», щоби краще закрити небо від російських ударів.
Як зазначив у цьому зв’язку Президент Зеленський, новий крок Альянсу, безперечно, сильно допоможе, однак комплексів ППО все одно буде недостатньо, щоб захистити мирні українські міста.
На полях саміту також пролунала важлива й довгоочікувана заява щодо передачі Україні літаків F-16. Зокрема, державний секретар США Ентоні Блінкен одним із перших повідомив, що Данія й Нідерланди розпочали передачу цих платформ, і вже влітку винищувачі допомагатимуть українцям захищатися. Однак поки що ніхто зі зрозумілих причин не коментує ані кількості F-16, ані ступеню готовності інфраструктури в Україні, ані інших питань. У Альянсі лише пояснюють, що процес передачі літаків потребує багато часу й зусиль, та запевняють, що у випадку з Україною він випереджає всі нормативи, які існували досі всередині НАТО.
СКАСУВАТИ ОБМЕЖЕННЯ УДАРІВ ПО РФ
Остання масштабна атака росіян по українських містах, під час якої були зруйновані «Охматдит», пологовий будинок у Києві та інша цивільна інфраструктура, дала змогу українській стороні посилити акценти на необхідності зняття обмежень для застосування ЗСУ західної зброї по військових об’єктах на території РФ, де відбувається підготовка таких атак. У цьому зв’язку Президент України під час виступів у Вашингтоні повідомив, що росіяни застосовують близько 3,5 тисячі керованих авіабомб щомісяця. На них не вистачить засобів ППО, однак Сили оборони могли б уражувати аеродроми, де зосереджені російські літаки, які скидають КАБи по Харкову, інших містах і селах, а також по позиціях ЗСУ, зауважив Зеленський.
Загалом, скасування обмежень для ударів по об’єктах у Росії було одним із ключових меседжів Президента України на зустрічах у Вашингтоні – від двосторонніх переговорів з лідерами країн НАТО до Конгресу США й президента Байдена. При цьому сам Зеленський не коментував результатів, однак щоразу стверджував, що робота продовжується.
Одним із «першопрохідників» у цьому питанні може стати Велика Британія, де новий прем’єр-міністр Кір Стармер уже висловлював позицію щодо потенційної можливості реалізації такого рішення українською стороною.
ПОЛІТИЧНІ РІШЕННЯ
Саміт НАТО ухвалив також важливі політичні рішення щодо України. Зокрема, в підсумковій декларації лідери країн-членів застосували нову термінологію про перспективи приєднання України до НАТО, назвавши цей процес «незворотним». Крім того, було вкотре використано метафору про так званий міст до членства нашої країни в Альянсі, хоча детально це так і не було розшифровано. І хоча американські ЗМІ миттєво розкритикували мову нового документа, мовляв, чим вона відрізняється від обіцянок саміту НАТО в Бухаресті 2008 року, в самому Альянсі наголосили, що цю риторику слід сприймати як поглиблення перспектив для України.
Більш наповненими конкретикою політичними рішеннями саміту стала презентація нових механізмів НАТО для України. Йдеться насамперед про ініціативу NATO Security Assistance and Training for Ukraine (NSATU) для координації надання військового обладнання та навчання українських військових. Крім того, створюється Спільний центр аналізу, підготовки та навчання НАТО-Україна (JATEC).
Паралельно в Україні запрацює офіційний представник Альянсу, що певною мірою підвищить рівень дипломатичних та організаційних контактів з акцентом на допомогу Україні в реалізації необхідних реформ.
ТЕМА ВИБОРІВ У США
Водночас у Альянсі спростували наміри перейняти від США лідерство в Контактній групі з питань оборони України – так званому форматі «Рамштайн». І якщо в Брюсселі це не викликало сумнівів ще до проведення саміту, у Вашингтоні говорили про ймовірність цього через можливість повернення Дональда Трампа до Білого дому після виборів у листопаді.
Тема можливої зміни керівництва США була доволі актуальною на зустрічах лідерів у Вашингтоні. І хоча чинний президент Джо Байден продовжує запевняти всіх у своїй здатності знову перемогти Трампа, наприклад, як він це зробив на підсумковій пресконференції після саміту, в політичних колах це викликає дедалі більше сумнівів.
Американські медіа прямо називають обумовлений на саміті НАТО пакет допомоги Україні на 2025 рік у розмірі 40 млрд євро «страховкою» на випадок, якщо Трамп здобуде перемогу на виборах.
У цьому контексті важливим було те, як реагуватимуть іноземні лідери на ситуацію безпосередньо під час зустрічей у Вашингтоні.
«Думаю, я можу сказати це, й не виглядати надто егоїстично – ніхто з моїх європейських союзників не підходив до мене і не казав: «Джо, не продовжуй перегони», – заявив Байден журналістам у четвер. За словами президента, він почув, як йому говорили, що перемога Трампа стане «катастрофою».
Це нагадало зустрічі в 2016 році тодішнього президента США Барака Обами з європейськими лідерами, коли він намагався розвіяти занепокоєння щодо перспектив Дональда Трампа зайти в Білий дім. Але й тоді, й зараз усі розуміють, що Сполучені Штати є демократією, і це означає непередбачуваність результатів виборів.
І хоча європейські лідери, за словами самого Байдена, не підштовхували його змінити рішення щодо участі в подальших перегонах, всередині США дедалі більше демократів намагаються вмовити чинного президента зійти з дистанції. Адже це рішення може також вплинути на склад нового Конгресу, який частково переобиратиметься в листопаді. А перспективи, що Дональд Трамп може повернутися до влади, є далеко не втішними як для самої демократії в США, так і для цілісності Північноатлантичного альянсу. І це не може не турбувати демократичний світ.
Отже, ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні виявився неоднозначним для самого Альянсу, а також для його партнерів. Україна була у фокусі уваги на всіх ключових заходах в американській столиці й отримала запевнення в подальшій підтримці. Це було наповнене конкретною військовою допомогою та новими механізмами взаємодії з НАТО.
Крім того, Україна може розраховувати і на масштабну фінансову підтримку наступного року навіть у разі зміни адміністрації у Вашингтоні.
Тож чи можна говорити про успіх саміту для нашої країни? Безумовно, так. Адже він заклав міцну основу для подальшої підтримки України. Але це також не виключає, що нам разом із західними партнерами доведеться зробити ще багато роботи для того, аби здобули справжню перемогу.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
Фото: Офіс Президента
Перше фото: Getty Images