Який подарунок отримали праві радикали і що з додатковою військовою допомогою Україні
До федеральних виборів у Німеччині залишається три тижні. З огляду на те, що вони позачергові, а часу на розкачку передвиборчої кампанії фактично не було, всі зацікавлені сторони стрімголов кинулись у процес. Пристрасті вирують неабиякі, що проявляється, як у дзеркалі, під куполом Бундестагу.
Фото: IMAGO/Florian Gaertner
ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ЗЕМЛЕТРУС
У середу в парламенті сталася знакова подія. Було створено дуже небезпечний прецедент, який може мати далекосяжні наслідки…
Обговорювали одне з найболючіших для країни питань – нелегальну міграцію, яка одночасно входить до переліку основних тем партійних програм та передвиборчої кампанії. Дебати стали реакцією на черговий теракт, скоєний біженцем (цього разу з Афганістану), якого мали давно депортувати, але не депортували, як уже неодноразово траплялося у подібних трагічних випадках.
Після майже 2,5-годинних дебатів голосували за резолюцію консервативного блоку ХДС/ХСС. Резолюція сама по собі жодного безпосереднього ефекту не матиме, хоча й містить гучні рекомендації щільно зачинити державні кордони.
Зате спосіб, у який вона була прийнята – голосами самих консерваторів і правих радикалів з «Альтернативи для Німеччини», – став політичним землетрусом, чим негайно скористалися опоненти, звинувативши ХДС/ХСС у тому, що вони порушили табу, консенсус, відповідно до якого між демократичними партіями та крайніми правими не може бути жодної співпраці. Власне, сам лідер консерваторів Фрідріх Мерц нещодавно запропонував, аби перед виборами через парламент проходили лише ті пропозиції, які мають шанс отримати більшість без голосів правих популістів.
Не дивно, що Мерц і решта фракції ніякої радості з ухвалення їх резолюції не демонстрували. Розуміли, як може така неординарна ситуація по них ударити.
І дійсно, християнських демократів негайно обвинуватили у тому, що вони перестали належати до «демократичного центру», що їм не можна довіряти, що вони відійшли від цінностей і далі у такому ж дусі. Не втрималася і взяла слово й багаторічна лідерка ХДС, ексканцлер Ангела Меркель, яка після виходу на пенсію майже повністю випала з публічного простору. Вона розкритикувала однопартійців, назвавши те, що сталося, «неправильним», і отримала подяку від політичних конкурентів Мерца (з яким у неї завжди були дуже напружені відносини).
Уже лунають паралелі з сусідньою Австрією, де теж ніхто не хотів співпрацювати з правими націоналістами, а тепер вони мають мандат на формування уряду. З огляду на історію Німеччини, це могло б стати катастрофою.
До такого розвитку подій, хочеться сподіватися, все ж іще далеко, але депутати «Альтернативи» по оголошенні результатів голосування тріумфували – вперше в історії Бундестаг ухвалив щось, за що вони голосували. Справжній подарунок на подвійний день народження, який партія та її лідерка Аліс Вайдель святкуватимуть 6 лютого (партії виповниться 12 років, Вайдель – 46).
УКРАЇНСЬКИЙ ФАКТОР
Менш драматично, але досить жваво обговорював Бундестаг цього тижня питання, пов’язані з допомогою Україні, що також залишається одним із важливих пунктів у передвиборчих перегонах.
Надто бурхливими ці дебати не були, і не в останню чергу через те, що проходили глибоко вночі. У напружені політичні періоди німецькі законодавці готові працювати, щоправда, далеко не повним складом.
З четверга на п’ятницю після другої години ночі лівий «Блок Сари Вагенкнехт» намагався переконати депутатів у необхідності зупинки військової допомоги Україні, недопущенні передачі їй ракет Taurus, якими, мовляв, Київ негайно почне палити по Москві замість того, щоби погодитися на переговори. Так вони бачать шлях до миру в Україні. Таке собі вийшло обговорення, участь у якому взяли представники власне Блоку, АдН, а на захист інтересів України встав лише депутат-ліберал Ульріх Лехте.
Ульріх Лехте
Виглядає, що Вільна демократична партія наразі взагалі є чи не найбільшим адвокатом збільшення Україні допомоги. Напередодні саме вони вимагали невідкладно розглянути питання про виділення Києву тих самих додаткових 3 млрд євро на військову допомогу. Йшлося про «позаплановий» пакет на придбання необхідних для відбиття російських атак систем ППО. Жодного рішення ухвалено не було, в залі опівночі просто не було кворуму (367 голосів з 733).
У п'ятницю, 31 січня, фракція ВДП знову поставила на обговорення пропозицію перестати блокувати формування парламентської більшості в аспекті допомоги Україні. Їх проєкт із закликом до федерального уряду «негайно подати пропозицію до бюджетного комітету німецького Бундестагу про позапланові видатки у розмірі до трьох мільярдів євро на подальші заходи підтримки для України та … більше не блокувати це важливе питання у парламенті» був ухвалений (за допомогою голосів ХДС/ХСС), але практичних наслідків у Бундестазі цього скликання це не матиме.
Загалом же питання про три мільярди євро продовжує «збуджувати» суспільство та політикум. На жаль, його здебільшого використовують, щоби наростити свої рейтинги. Окрім крайніх правих і лівих, усі декларують готовність продовжувати потужну підтримку України. Все впирається у те, де взяти ці гроші. І це насправді проблема, якщо подивитися оприлюднений цього тижня економічний звіт, який описує найбільшу економіку ЄС у досить похмурих тонах.
Для вирішення ситуації (яка саме й стала причиною розвалу правлячої коаліції у листопаді) є два підходи: виділити фінанси зі спеціального фонду (за це виступають «Зелені», ліберали, які вилетіли з уряду, та навіть частина есдеків) або взяти додаткові державні борги (на чому наполягає канцлер Шольц). Чи вдасться домовитися про це до виборів – питання відкрите.
Фото: ZDF
РЕЙТИНГИ
Запекла передвиборча боротьба у самому розпалі. Емісари партій – від лідерів до тих, хто працює у федеральних землях і в Європарламенті в Брюсселі, – не мають жодного вільного дня, проводячи нон-стоп зустрічі з електоратом по всій державі.
Електорат же за три тижні до виборів демонструє такі симпатії (згідно з ZDF-Politbarometer): блок ХДС/ХСС утратив 1 процентний пункт і має наразі 29% підтримки; на другому місці – стабільно «Альтернатива для Німеччини» з 21% прихильників; на третьому – Соціал-демократична партія з 15%, за ними «Зелені», які мають 14%. Також прохідний бар’єр наразі долають Ліві – 5%. По 4 відсотки мають Вільна демократична партія та «Блок Сари Вагенкнехт». Для них ці останні дні матимуть критичне значення.
Загалом до виборів допущена 41 політична сила.
Ольга Танасійчук, Берлін