Турецький військовий контингент залишається присутнім у країні, й на відміну від російського, мова про його виведення не йде
Цими вихідними у Саудівській Аравії відбулася зустріч щодо майбутнього Сирії за участі делегацій із численних країн та міжнародних організацій. Ішлося про стабільність та безпеку країни. А вже 15 січня в Анкарі відбулася зустріч міністрів закордонних справ, міністрів оборони й очільників розвідки Туреччини та Сирії. Міністра закордонних справ нової адміністрації Сирії прийняв президент Туреччини.
Сирія продовжує залишатися однією з найбільш складних і нестабільних країн Близького Сходу після більш ніж десятирічної громадянської війни та тривалого правління партії Баас. У турецькому зовнішньополітичному порядку денному вона зараз у безперечному пріоритеті. Анкара вже активно взялася за відновлення країни, сприяння поверненню біженців та посиленню власних позицій у Сирії.
ЗУСТРІЧ В ЕР-РІЯДІ: ЗНЯТТЯ САНКЦІЙ ТА ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА
12 січня в Ер-Ріяді зібралися делегації з Туреччини, Сирії, країн-членів Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн та Оман), представники США, Італії, Франції, Великої Британії та Німеччини, Іраку, Лівану, Йорданії та Єгипту. Були присутні й високопосадовці з ООН, ЄС, Ліги арабських держав. Зустріч не перша, порядок денний незмінний – майбутнє Сирії, її територіальна цілісність, безпекова стабільність та відновлення. Новий сирійський уряд гостро піднімає питання зняття санкцій проти країни, бо без цього кроку, на їхню думку, відновлення та розвиток Сирії неможливі. США вже почали послаблення санкцій для ввезення в країну гуманітарної допомоги. У ЄС ставляться обережно та наполягають на тому, що потрібен виважений підхід, бо санкції проти представників режиму Асада повинні залишатись у силі.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок в Ер-Ріяді заявила журналістам, що її уряд хоче «розумного підходу». «Санкції проти поплічників Асада, які скоїли серйозні злочини під час громадянської війни, мають залишатися в силі», – наголосила вона. При цьому Німеччина допомагатиме Сирії фінансово – надасть 50 мільйонів євро на продукти харчування, створення тимчасового житла та медичне обслуговування.
У Сирії дуже розраховують на повну відміну західних санкцій. США ввели багато обмежень з 1979 року, коли визнали Сирію державою-спонсором тероризму, та значно їх посилили після 2011 року, коли Башар Асад жорстоко розігнав масові протести у країні проти його правління. ЄС також запровадив санкції проти Сирії, подібні до заходів США, після 2011 року. Усі ці обмеження загалом поділяються на дві категорії: проти конкретних осіб із забороною на в’їзд та заморожуванням активів; а також перешкоджання в доступі сирійському уряду до глобальних фінансових мереж, обмеження імпорту із Сирії в західні країни, ембарго на експорт сирійської нафти.
Міністр торгівлі нової адміністрації Сирії Махер Халіл аль-Хасан заявив західним ЗМІ за результатами зустрічі в Ер-Ріяді, що Сирія зіткнеться з «катастрофою», якщо санкції не будуть скасовані. Цей крок, на думку міністра, є необхідним, щоб дозволити країні, спустошеній війною, почати серйозні інвестиції в промисловість, енергетику та видобуток вуглеводнів. За його словами, наразі санкції стримують навіть імпорт пшениці.
СИРІЙСЬКІ БІЖЕНЦІ МАЮТЬ ПОВЕРНУТИСЯ ДОДОМУ
Станом на 2024 рік, за даними ООН, щонайменше 7,4 мільйона сирійців залишалися внутрішньо переміщеними особами, приблизно 4,9 мільйона шукали притулку в сусідніх країнах, передусім у Туреччині. Ще 1,3 мільйона переселилися в інші місця, переважно у країни Європи.
Фото: АА
Одразу після повалення режиму Башара Асада до Сирії швидко повернулися понад 115 тисяч громадян, які проживали, зокрема, у Туреччині, Йорданії та Лівані. Лідер нової адміністрації у Сирії Ахмед аш-Шараа впевнений, що за два роки до країни повернуться 14 мільйонів людей, а за межами країни залишатиметься усього 1-1,5 млн.
Емоційні кадри повернення сирійців додому облетіли весь світ, але реальність менш яскрава – масове повернення сирійців у повністю зруйновану країну вимагає передусім її відновлення, створення необхідної інфраструктури, стабільних умов.
Утім, у країнах ЄС, де кількість сирійських біженців не така й значна, вже готуються до їхнього повернення на батьківщину. Нідерланди мають намір повертати сирійських біженців до їхньої країни, орієнтуючись на аналогічні заяви Німеччини й Австрії.
Фото: AA
У Туреччині, яка приймає 3,7 млн сирійців, питання їхнього повернення стоїть більш гостро. Аби прискорити процес, Туреччина готова взяти на себе більше відповідальності за контроль над таборами біженців на північному сході Сирії, зробити свій внесок, щоб допомогти сирійському народові, у тому числі в боротьбі з тероризмом.
За місяць, з 8 грудня, з Туреччини до Сирії повернулися 52 622 сирійці. До цього місячний показник повернення становив близько 11 тисяч. Якщо цей темп зберігатиметься, то на повернення всіх 3,7 млн сирійських біженців знадобиться щонайменше п’ять років. Враховуючи, наскільки тригерним стало питання перебування сирійських біженців усередині Туреччини, скільки критики та невдоволення на тлі економічної кризи це питання викликає на адресу керівництва держави, є очевидним, що 5-річний термін намагатимуться скоротити максимально. Для цього Туреччина готова взяти найактивнішу роль у відновленні Сирії та створенні умов для повернення біженців, робить для цього практичні кроки.
Фото: UNICEF/Muhannad Aldhaher
ТУРЕЧЧИНА НАДАСТЬ СИРІЇ ЕЛЕКТРИКУ, СИРІЯ ТУРЕЧЧИНІ – НАФТУ І ГАЗ
Почали з найбільш актуального. Наприкінці грудня минулого року група експертів з Туреччини прибула у Дамаск та провела оцінку енергетичної інфраструктури Сирії. У країні є райони, куди електроенергія та енергетичні послуги надаються через Туреччину. Першочерговим завданням у Дамаску бачать відновлення інфраструктури та забезпечення електрикою більше регіонів, особливо в районах проведення операцій – Ідлібі та Афріні. Довоєнна потужність електромережі у Сирії становила 8500 мегават, внаслідок війни було втрачено приблизно 5 тисяч мегават, нинішня потужність – усього 3500 мегават. Багато регіонів країни забезпечуються електроенергією лише дві-три години на день. Більша частина населення задовольняє свої потреби в електроенергії за допомогою генераторів.
Поки по всій країні почали активне відновлення інфраструктури для подачі електрики, Туреччина і Катар відправили до берегів Сирії два судна-електростанції. Їхня загальна виробнича потужність становить 800 мегават на день. За оцінками нового уряду, вони збільшать кількість електроенергії, що виробляється в країні, приблизно наполовину.
Також у групі турецьких експертів були ті, хто оцінював стан газового та нафтовидобувного секторів Сирії. Головна мета – відновлення об'ємів видобутку, які були до початку громадянської війни у 2011 році. Враховуючи високий рівень залежності Туреччини від імпорту енергоносіїв, це питання цікавить Анкару не менше подолання тероризму. Але для налагодження експорту вуглеводнів потрібні трубопроводи й відповідно час для їхнього прокладання. Це завдання – серед більш довгострокових цілей Анкари.
Фото: Anka
ТУРЕЧЧИНА ЗАЯВЛЯЄ ПРО ГОТОВНІСТЬ ПОДОЛАТИ ІДІЛ БЕЗ УЧАСТІ США
Усередині грудня минулого року у столиці Сирії після 12-річної перерви відновило роботу посольство Туреччини. 20 січня запрацює турецьке генконсульство в Алеппо, звідки до Туреччини приїхало найбільше біженців. Також будуть відновлені рейси «Турецьких авіаліній».
У Туреччині повалення режиму Асада та зміни в Сирії, на які Анкара мала безпосередній вплив, оцінюють як «історичне вікно можливостей» для Туреччини та регіону в цілому. Також це можливість реалізації власного ідеалу – Туреччини, вільної від тероризму. І звільнення Сирії від Робітничі партії Курдистану – невід’ємна складова подолання тероризму. У цьому питанні позиція Анкари непохитна: керівники та прихильники Робітничої партії Курдистану й її гілок повинні покинути Сирію. І для цього в Анкарі готові застосувати будь-які наявні інструменти. Туреччина вже зосередила біля свого кордону із Сирією достатню кількість підрозділів, але намір втрутитися із застосуванням військової сили заперечує.
Фото: АА
«Якщо Сирію та регіон потрібно звільнити від загрози ІДІЛ, Туреччина є найбільшою силою, яка здатна розв'язати це питання. Хай усі тримають руки подалі від регіону. Разом із нашими сирійськими братами ми за короткий час розгромимо керівників ІДІЛ, YPG (курдські загони народної оборони, гілка РПК, — ред.) та інших терористичних організацій. У нас є міць і сила для цього», – заявив 15 січня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган.
Для кращого розуміння цієї заяви нагадаємо, що противником дій проти курдських сил в Сирії є Вашингтон. США вважають курдські сили своїми помічниками у боротьбі з ІДІЛ, підтримують їх. Це викликає постійну критику та незадоволення з боку Анкари. З останньої заяви президента Ердогана зрозуміло, що Туреччина готова подолати ІДІЛ у співпраці з новим сирійським керівництвом і без участі США. У цьому випадку перемога над ІДІЛ є тотожною послабленню курдських угруповань, зникненню необхідності їхнього протистояння ІДІЛ, відповідно, й послаблення американського впливу.
Плани з послаблення стосуються не лише впливу США. Турецький військовий контингент залишається присутнім у країні, й на разі мова про його виведення з території Сирії не йде. На відміну від російського. Новий перехідний уряд Сирії вважає, що у країні після повалення режиму Башара Асада немає місця російській військовій присутності. У такому випадку залишається відкритим питання використання російських баз – військово-повітряної бази Хмеймім поблизу портового міста Латакія і військово-морської бази Тартус на узбережжі Середземного моря. Росія від початку грудня проводить евакуаційні заходи, вивозячи літаками ОВТ та майно. А от із морським шляхом евакуації виникли проблеми – російським кораблям не дають дозволу зайти у порт Тартус. Що буде з цими базами надалі, поки невідомо. Але вікно можливостей відкрите – як для Туреччини, так і для всього регіону. І навряд чи Анкара втратить найменшу можливість посилити свої позиції в постасадівській Сирії на звільненому Росією місці.
Ольга Будник, Анкара
Перше фото: АА