У понеділок, 30 вересня, лідерка ультраправих Франції Марін Ле Пен постане перед Паризьким кримінальним судом. Її та ще 26 осіб судитимуть у справі щодо привласнення коштів Європейського Союзу для оплати праці помічників депутатів Європарламенту.
Партію Ле Пен "Національне об’єднання" (до червня 2018 року — "Національний фронт") обвинувачують у фіктивному працевлаштуванні помічників депутатів від цієї політсили у Європарламенті, які отримували кошти за цю роботу, а фактично працювали на партію, передає Укрінформ з посиланням на France Info.
"Парламентські помічники не працюють на Європейський парламент. Вони є політичними помічниками обраних представників. Вони не є посадовими особами Європарламенту", — так пояснювала їхню роль Ле Пен під час попереднього судового розгляду.
Лідерка "Національного об'єднання" пообіцяла упродовж тих тижнів, що триватиме процес, особисто доносити цю позицію партії до суддів.
Як повідомлялося, розслідування справи проти Ле Пен і її соратників розпочалося у червні 2014 року, через місяць після європейських виборів, на яких до Європарламенту потрапити 24 депутати від цієї ультраправої партії. Європейське бюро з боротьби з шахрайством отримало анонімну інформацію про умови працевлаштування парламентських помічників Марін Ле Пен, яка також була депутатом Європарламенту протягом десяти років.
Підозри у розкраданні коштів стали більш очевидними, коли навесні 2015 року була опублікована організаційна структура "Національного фронту". Шістнадцять депутатів Європарламенту від НФ і 20 парламентських помічників обіймали офіційні посади в партії, хоча мали працювати у Брюсселі та Страсбурзі. Європарламент, який подав цивільний позов, оцінив свої збитки у 6,8 мільйона євро за період з 2009 по 2017 рік.
Серед обвинувачених також Жан-Марі Ле Пен, 96-річний батько триразової кандидатки в президенти, однак він не зможе бути присутнім у суді через стан здоров’я.
Процес триватиме до 27 листопада. Марін Ле Пен загрожує до десяти років позбавлення волі, штраф у розмірі до 1 мільйона євро та додаткове покарання у вигляді позбавлення права брати участь у виборах на десять років. Однак навіть якщо політикиню визнають винною, апеляція все ж може дозволити їй балотуватися на президентських виборах 2027 року.
Фото: EPA-EFE/IAN LANGSDON