Україна виконала всі сім рекомендацій Єврокомісії і розраховує на початок переговорів про вступ
8 листопада Європейська комісія оприлюднила річну доповідь щодо розширення ЄС, в якій рекомендувала Європейській раді відкрити переговори про розширення з Україною і Молдовою.
Коментуючи звіт Єврокомісії, її очільниця Урсула фон дер Ляєн відзначила, що Україна виконала понад 90% рекомендацій, висунутих Єврокомісією разом із наданням Україні кандидатського статусу. Це й стало підставою для рекомендації розпочати переговори з Україною.
«Сьогодні був день, який історія України точно буде памʼятати… Це саме те рішення, якого ми очікували”, – сказав Президент Зеленський у вечірньому відеозверненні 8 листопада, підкресливши, що український народ заслуговує бути в Європейському Союзі разом з усіма вільними народами Європи.
Однак звіт Єврокомісії є лише рекомендацією для Європейської ради, а саме рішення, чи відкривати переговори з Україною про вступ, мають ухвалити лідери всіх 27 держав-членів ЄС на саміті 14-15 грудня у Брюсселі.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНА АРИФМЕТИКА
Високо оцінивши досягнутий Україною прогрес у виконанні семи «кандидатських» рекомендацій, Єврокомісія зазначила, що вважає повністю виконаними чотири, а решту – стосовно боротьби з корупцією, прав національних меншин та створення правової бази деолігархізації – треба доопрацювати.
А відтак Україна отримала ще чотири рекомендації – ухвалити закони про збільшення штатної чисельності НАБУ, розширення повноважень НАЗК, посилення самостійності САП, про лобіювання згідно з європейськими стандартами та врахувати додаткові рекомендації Венеціанської комісії до закону про національні меншини у частині, що стосуються освіти та мови.
Остаточну оцінку Єврокомісія пообіцяла оприлюднити у березні 2024 року.
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наступного дня після представлення звіту назвала ці чотири рекомендації «технічними», і заявила, що вони не мають «ніякого зв'язку з політичним рішенням, яке буде ухвалюватися у грудні».
Ольга Стефанішина
Проте вже наприкінці листопада урядовиця повідомила, що Україна вирішила «максимально виконувати власні зобов’язання у виконанні тих рекомендацій, що були визначені Європейською комісією», і завершити це до 10 грудня.
Свого слова українська сторона дотримала – парламент 8 грудня ухвалив необхідні зміни до законів про НАЗК, НАБУ, САП і нацменшини.
«Верховна Рада України вкотре підтвердила, що діє швидко й ефективно, коли йдеться про стратегічний вибір народу України», – зазначив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, коментуючи результати пленарного засідання.
На його переконання, ці рішення українського парламенту стануть потужним аргументом для лідерів держав-членів Євросоюзу на саміті 14-15 грудня.
Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 8 грудня підкреслив, що Україна виконала всі сім рекомендацій Єврокомісії й розраховує на відповідні кроки з боку ЄС.
«Ми очікуємо, що зусилля України будуть належним чином оцінені лідерами Євросоюзу, і відповідні європейські обіцянки Україні будуть виконані. У нас було сім рекомендацій – ми зробили все, чого від нас чекали на грудень", – акцентував глава держави.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час виступу на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі 11 грудня поінформував держави-члени ЄС, що Україна виконала рекомендації Європейської Комісії, необхідні для відкриття переговорів про вступ нашої держави до Євросоюзу.
«Не буде перебільшенням сказати, що Україна – єдина країна у світі, яка здатна успішно втілювати реформи в умовах повномасштабної війни проти потужного ворога. Настав час і для Євросоюзу ухвалити історичне рішення, яке відкриє шлях для початку переговорів про вступ України», – заявив міністр.
ОДНАК Є АЛЕ, І НЕ ОДНЕ
Проте на шляху до цього історичного рішення є і деякі камені спотикання, і «шлагбаум» у вигляді позиції Угорщини.
Практично одразу після оприлюднення звіту Єврокомісії прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз не повинен починати переговори з Україною про членство.
Згодом Орбан написав листа голові Євроради Шарлю Мішелю з погрозою заблокувати усі рішення щодо фінансування України, відкриття переговорів про вступ до ЄС або подальших санкцій проти РФ, якщо лідери ЄС не переглянуть стратегію підтримки Києва.
Ця "стратегічна дискусія", на думку угорського прем’єра, має відбутися на грудневому саміті у Брюсселі.
А поки що Орбан блокує рішення про надання Україні 500 млн євро у рамках Європейського фонду миру та фінансової допомоги ЄС у розмірі 50 млрд євро.
Щодо «каменів спотикання», то на тлі підкреслено негативної позиції Угорщини вони виглядають не так демонстративно, однак теж можуть вплинути на ухвалення очікуваного Україною рішення.
Зокрема, деякі країни вважають, що, перш ніж приймати нові країни, треба реформувати сам Євросоюз і у плані консенсусного ухвалення рішень, і застосування права вето, і в інших аспектах.
Австрія заявляє, що не повинно бути «ніякого фаворитизму» щодо України у порівнянні з Боснією та Герцеговиною, яка зараз також веде переговори про вступ.
БОРОТЬБА ТРИВАТИМЕ ДО ОСТАННЬОЇ ХВИЛИНИ
Коментуючи в ефірі телемарафону підготовку до саміту Євроради за два дні до його початку, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що «такої інтенсивності дипломатії, як зараз, не було з початку повномасштабного вторгнення».
«Зараз на всіх рівнях – найкреативніші рішення, найкарколомніші комбінації, для того, аби забезпечити ухвалення рішень, необхідних для України», – поділився очільник МЗС.
Він також відзначив, що немає жодної країни ЄС, яка не хоче бачити Україну у складі Європейського Союзу, є лише країна, яка хоче більш повільного процесу вступу і більш ретельно вивчати його наслідки – це Угорщина. Проте, підкреслив міністр, за результатами розмови з угорським колегою Петером Сійярто "загроза того, що Угорщина в принципі виступає проти членства України в ЄС, знята».
“Сьогодні є дуже обережний сигнал з Угорщини і відкритий сигнал зі Словаччини, але все буде вирішуватися в останню хвилину. Зараз ніхто не може спрогнозувати, наскільки довго триватиме саміт Європейської ради. Можуть всю ніч сидіти”, – спрогнозував Кулеба.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В БУДЬ-ЯКОМУ РАЗІ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ
Однак тривалість саміту сама по собі не гарантує ухвалення позитивного для України рішення. І хоча українські посадовці у спілкуванні з європейськими колегами неодноразово наголошували, що подальші безпека та процвітання Європейського континенту залежать від розширення ЄС, і що нинішній момент історично важливий і для ЄС, і для України, а відсутність рішення буде ударом по репутації Євросоюзу, не можна виключати, що на саміті візьмуть гору обережність та скептицизм.
Що тоді? Українські високопосадовці запевняють, що це не зупинить нашу євроінтеграцію, а рішення про початок перемовин про вступ України до ЄС усе одно відбудеться.
«Якщо хтось хоче, щоб воно відбулося не цього тижня, а через декілька тижнів чи декілька місяців, то це погано, але це рішення все одно буде, тому що не можна зупинити хід історії. А історія рухається дуже просто: Україна буде членом ЄС, це тільки питання часу і ціни. І наше завдання зробити ціну якнайменшою, а час якнайкоротшим", – каже глава МЗС.
Тож нам усім треба налаштовуватися на те, що після саміту Євроради, хоч би яким був його результат, в України попереду багато роботи. Адже до закриття кожного з 35 переговорних розділів, які охоплюють всі сфери нормативного регулювання та інституційної взаємодії в межах держави, треба ретельно готуватися в будь-якому разі.
…Після оприлюднення звіту Єврокомісії з рекомендацією розпочати переговори про вступ – віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зазначила, що завдяки цьому «ми могли собі дозволити бути трохи щасливими і порадіти гарним новинам».
Чи будемо ми «трохи щасливими» після засідання Євроради, довідаємося вже дуже скоро.
Надія Юрченко, Київ