Що про війну України з Росією говорили міністри оборони і закордонних справ країн ЄС
Тема України цього тижня буквально заповнила політико-експертне життя в столиці Чеської Республіки, яка головує в другому півріччі 2022 року в Раді ЄС.
Розпочалося все в понеділок із візиту канцлера ФРН Олафа Шольца, який ніби прямого відношення до України не мав, але на зустрічах, брифінгах і у своїй годинній «Європейській промові» у славетному Карловому університеті говорив про нашу державу. Шольц перебував у тому стані душі (він буває у ньому не постійно), коли твердо обіцяв Україні всіляку підтримку, включно військову. Він заявив, що Німеччина готова взяти «шефство» над створенням в Україні сучасної артилерії та ППО. А також перелічував різноманітні грізні найсучасніші озброєння, які ЗСУ отримають від Німеччини, причому незабаром.
ТРЕНУВАЛЬНА МІСІЯ ЄС ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ: ОБГОВОРЕННЯ – ЖВАВІ, ДО РІШЕННЯ – НЕ БЛИЗЬКО
Що думає із цього приводу міністр оборони ФРН Крістіне Ламбрехт, яка постійно жаліється, що Бундесвер залишився «на нулі» через те, що пожертвував ледь не все Україні, невідомо. Вона через розширене засідання уряду в ФРН того дня не прибула на зустріч голів оборонних відомств ЄС у Празі (слід зауважити, що не було її також на зустрічі міністрів у Копенгагені раніше цього місяця), відрядивши до Чехії державного секретаря відомства. Серед заяв, які та зробила для преси, було запевнення, що німецькі та інші європейські військові не поїдуть ані воювати в Україну, ані навчати українських військових.
Власне, ніхто на таке реально й не очікував. Але сама тема тренувальної місії ЄС для бійців ЗСУ була чи не найбільш обговорюваною під час неформальної зустрічі 29-30 серпня. В Євросоюзі вважають організацію такої місії великою підтримкою української армії.
Жозеп Боррель
Верховний представник ЄС з питань політики безпеки Жозеп Боррель зазначив на початку, що очікує від міністрів «зеленого політичного світла» щодо започаткування місії. Але з огляду на те, що під час підсумкової пресконференції «світлофор» він не згадав, до досягнення консенсусу ще не так близько, хоча сама ідея лунала ще рік тому, задовго до початку війни.
Оборонні відомства продовжуватимуть вивчати параметри та правові аспекти такої місії, де вона має бути організована, чи не буде вона дублювати тренувальні місії, які вже проводять окремі держави.
Своє бачення ситуації висловив і міністр оборони України Олексій Резніков, який долучився до учасників зустрічі по відеозв’язку.
ВІЗИ ДЛЯ РОСІЯН: ПОЛОВИНЧАТА МІРА ЯК НАСЛІДОК ПОЗИЦІЙ НІМЕЧЧІНИ І ФРАНЦІЇ
Якщо оборонні міністри затято дискутували тему тренувальної місії, то каменем спотикання під час зустрічі міністрів закордонних справ стала тема віз для росіян.
Гостроти вона набула останніми тижнями, коли кілька країн ЄС, насамперед ті, які мають із росією спільний кордон, розташовані в безпосередній близькості або добре пам’ятають, що означають «обійми великого брата», поставили це питання на порядок денний.
«Ми переконані в тому, що треба надіслати ясний сигнал російській спільноті щодо наслідків підтримки агресії проти України, а саме шляхом повної зупинки угоди про спрощення візового режиму з рф», – заявив прем’єр-міністр Чеської Республіки Петр Фіала. «Всі знають, що відбувається в Україні, що росія коїть в Україні, й одночасно російські туристи ідуть на наші європейські курорти, щоби відвідати СПА та отримати задоволення. Такого не повинно бути!» – підхопив міністр закордонних справ ЧР Ян Ліпавський.
Ян Ліпавський
У тому ж ключі висловилися дипломати з країн Балтії, Польщі, Фінляндії, Данії тощо. А головуюча в Раді ЄС Чехія взагалі не видає візи громадянам рф із 25 лютого.
Утім, такої позиції дотримуються далеко не всі в ЄС. Причому серед них найбільші та найвпливовіші, зокрема, Франція та ФРН. Їх аргумент: таким чином, мовляв, постраждають «мужні люди» в росії, навіть якщо вони свою мужність проявляють на кухні в колі родини, і подекуди потребують виїхати кудись та вдихнути повітря свободи (буквально так пояснила небажання Берліна щільно закрити двері для росіян німецька міністерка Анналена Бербок).
Анналена Бербок
У результаті учасники зустрічі (яка була неформальною, а отже, як до неї і оборонна, не могла приймати офіційні рішення) погодились призупинити угоду з росією 2007 року про спрощену видачу віз. А окремі країни можуть запроваджувати заборони на національному рівні. Дискусії, втім, ще далеко не завершені.
В Україні це прогнозовано викликало розчарування. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який у перебував у Празі, назвав це половинчатою мірою, що навряд чи навчить чомусь росіян. Він закликав європейців урешті решт перестати шукати «баланс» і зрозуміти, що з країною-агресором можна діяти тільки жорсткими заходами, які мають увійти в 7-й пакет санкцій.
ФОРУМ ДЛЯ УКРАЇНИ
Характерно, що попри наявність у лавах ЄС країн із, назвемо так, особливою думкою, переважна більшість зі своєю позицією визначилися. Невипадково на преспідходах учасників конференцій лунали фрази: повернення до колишніх відносин з росією не буде, санкції залишатимуться та посилюватимуться; допомагати Україні, доки це буде потрібно, допомагати, щоб Україна перемогла. Щоправда, оптимізму щодо швидкого завершення війни чутно фактично не було.
Зате попри запеклі бої на багатостраждальній українській землі в європейській спільності цілком реально обговорюють плани повоєнного відновлення та перспектив нашої держави.
Про перспективи йшлося, зокрема, під час «Форуму 2000», у рамках якого організована конференція високого рівня щодо України.
Форум розпочався в тому ж Празькому конгресцентрі відразу після завершення зустрічі міністрів, деякі з них плавно перемістилися туди. Перелік спікерів вражаючий.
По відеозв’язку до учасників звернувся Президент України Володимир Зеленський, з трибуни – Дмитро Кулеба.
Міністр, окрім того, провів у Празі величезну кількість зустрічей з чеськими та європейськими політиками, взяв участь у робочому обіді на полях зустрічі глав МЗС країн ЄС разом із колегами з Молдови та Грузії (які є потенційними членами Євросоюзу).
«Це була важлива нагода прояснити позицію України, краще відчути та зрозуміти позицію окремих країн і домовитися про деякі конкретні речі, наступні кроки – і по зброї, і по санкціях, які приведуть уже незабаром до результату», – підсумував результати візиту для Укрінформу міністр. До речі, автор була єдиним представником українських ЗМІ на зустрічах у Празі.
Дмитро Кулеба
У перерві в холі конгресцентру, скрізь велетенські, на висоту всіх 5 поверхів скляні стіни якого відкривається неймовірний вид на всю Злату Прагу, полилася «Ой у лузі червона калина» у виконанні нашої артистки. Не втрималася, почала підспівати. І тут до мене підійшов колега, незнайомий американський журналіст, який, як з’ясувалося, працює у Брюсселі. Він звернувся з неочікуваними словами про те, що Україна через кілька років буде найсучаснішою державою. Побачивши моє здивування, пояснив: Чикаго в 1871 році згорів майже до тла, але дуже швидко почав відбудовуватися та згодом став одним із самих впливових міст США, саме там з’явився перший хмарочос.
Після таких упевнених слів, сказаних не з трибуни, а дійсно від душі, стало світліше та спокійніше. Упевненіше. Якщо в нас вірить світ, ми не можемо не вірити самі в себе.
Ольга Танасійчук, Прага.
Фото автора, CTK, EU2022_CZ