В Україні 20 січня – День вшанування захисників Донецького аеропорту. Сьогодні дев’ять років тому завершилися бої за летовище, які тривали з травня 2014-го.
Українські військові, добровольці, медики й волонтери 242 дні протистояли навалі російських окупаційних військ та проросійським бойовикам. Затято відстоювали клаптик української землі, на якому розташовувався Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва.
Укрінформ пропонує переглянути добірку фото, що показують, яким був один із найбільших аеропортів країни у мирній Україні та на що перетворився після того, як на українську землю прийшли російські війська.
«Люди вистояли, не витримав бетон», – цей легендарний вислів описує безстрашність і незламність захисників Донецького аеропорту, яких стали називати «кіборгами». Він коротко охарактеризував тривалий час протистояння на невеликому плацдармі.
Зоною бойових дій стало летовище, відкрите 1933 року. До Євро-2012 тут збудували нову злітно-посадкову смугу, яка могла приймати усі різновиди літаків. Під час церемонії відкриття на неї приземлявся вже теж легендарний літак «Мрія». Звідси можна було дістатися як Європи, так і Китаю, США, а також країн Близького Сходу.
Донецький аеропорт у 2008 році. Фото: Юлій Зозуля
Ан-225 "Мрія" сідає на нову злітно-посадкову смугу в Донецькому аеропорту. Фото: Юлій Зозуля
Тоді ж відреконструювали весь аеропорт та збудували новий термінал. Саме його проросійські незаконні збройні формування підірвали 20 січня 2015 року, остаточно перетворивши летовище на руїни.
Триває будівництво та реконструкція Донецького аеропорту, квітень 2011 року. Фото: Юлій Зозуля
Новий термінал міжнародного аеропорту "Донецьк" імені Сергія Прокоф'єва. Фото: Юлій Зозуля
Фото: Юлій Зозуля Уперше ж російські загарбники безуспішно спробували захопити аеропорт 17 квітня 2014 року, а 6 травня всі польоти через летовище припинилися. Друга спроба противника взяти під контроль ДАП відбулася 26 травня. Саме ця дата вважається початком відліку боїв за Донецький аеропорт. Тоді у новий термінал зайшли підрозділи російських військ і бойовиків. Завдяки скоординованим діям українська авіація та наземні сили витіснили ворога із займаних позицій, а летовище перейшло під контроль сил АТО. Фотографія, представлена на виставці військового кореспондента Сергія Лойка "Пекельний аеропорт" у Миколаєві. Фото: Олександр Кремко
Світлини, зроблені військовим кореспондентом Сергієм Лойком під час боїв за донецьке летовище, представлені на його виставці "Пекельний аеропорт" у Миколаєві. Фото: Олександр Кремко
Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і під шквальним вогнем тримали оборону.
Після бою 26 травня упродовж усього літа на летовищі не відбувалося значних вогневих сутичок, перестрілки мали короткочасний та епізодичний характер. А вже на початку вересня 2014 року в аеропорту розпочалися важкі бої – ворог активізував наступ усупереч Мінським домовленостям.
Українські військовослужбовці утримували старий і новий термінали. Опорним пунктом сил АТО було селище Піски – через нього захисникам аеропорту поставляли провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. У цьому ж селищі розгорнули артилерію вогневої підтримки.
Територія зруйнованого Міжнародного аеропорту "Донецьк" імені Сергія Прокоф'єва у березні 2015 року. Фото: Юлій Зозуля
Зруйнований термінал Донецького аеропорту, березень 2015 року. Фото: Юлій Зозуля
Проросійські сили систематично штурмували термінали, займали нові позиції, втрачали їх і знову готували штурми. Унаслідок боїв руйнувалася інфраструктура аеропорту – у грудні 2014 року значних пошкоджень зазнав старий термінал. А 13 січня 2015 року після майже восьми місяців щоденних обстрілів обвалилася диспетчерська вежа Донецького аеропорту, яку утримували українці бійці. Вона була «очима» захисників ДАПу і стала символом їхнього героїзму та оборони летовища загалом.
У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи – на фінальних етапах битви українські воїни утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролював супротивник. Коли 20 січня проросійські сили підірвали новий термінал, бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників. 22 січня 2015 року вцілілі оборонці вийшли з термінала. Ця дата вважається днем, коли Донецький аеропорт було повністю зруйновано.
Руйнування на території Донецького аеропорту, квітень 2015 року. Фото: Юлій Зозуля Зруйнований старий термінал Донецького аеропорту, травень 2015 року. Фото: Юлій Зозуля
У різний час безпосередньо аеропорт і прилеглі до нього об’єкти захищали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 93-ї та 72-ї окремих механізованих, 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних бригад, 1-ї та 17-ї окремих танкових бригад та 57-ї окремої мотопіхотної бригад, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1» та українські добровольці. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких – посмертно.
Світлини полеглих захисників Донецького аеропорту у приміщенні Центрального будинку офіцерів Збройних сил України під час вечору пам'яті "кіборгів". Фото: Руслан Тарасов
Нагрудний знак "За оборону Донецького аеропорту" на грудях бійця АТО під час презентації книги "АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви" у Львові. Фото: Маркіян Лисейко
За стійкість, безстрашність і нездоланність українських захисників Донецького аеропорту назвали «кіборгами». Пам’ять про їхню звитягу сьогодні українці втілюють у фотовиставках, книгах, фільмах, пам’ятних монетах.
Книга "АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви" під час презентації у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Фото: Маркіян Лисейко
Пам'ятні монети "Захисникам Донецького аеропорту" під час презентації. Фото: Юлія Овсяннікова Актори під час зйомок фільму з робочою назвою "Кіборги". Фото: Павло Багмут
Плакат фільму "Кіборги". Фото: Микола М'якшиков
Оборона Донецького аеропорту – одна з перших битв, яка показала, що українська сила спротиву сильніша за російську зброю. Потім були Азовсталь, важкі бої за Харків та Авдіївку, Сєвєродонецьк та Попасну, битва за Бахмут заради волі та перемоги в російсько-українській війні, що триває.
Залиште відповідь