Аналізуємо знакові новинки вітчизняного ОПК – передовсім, далекобійне озброєння
Над виробництвом зброї для Сил оборони та безпеки України працюють уже понад 800 компаній різних форм власності. Лише цього року Міністерство оборони кодифікувало та допустило до експлуатації більш як 1000 модифікацій озброєння та військової техніки, зокрема понад 600 зразків вітчизняного виробництва. Отже, за майже одностайними оцінками, 2024 рік був доволі успішним для українських зброярів. Сподіватимемося, їхні розробки прислужаться нашим захисникам для того, щоб 2025-ий став для України переможним.
МЕТА УДОСКОНАЛЕНЬ: СТРІЛЯЙ ДАЛІ ТА ПОТУЖНІШЕ, ВИГОТОВЛЯЙ ДЕШЕВШЕ ТА ШВИДШЕ
За даними Міністерства оборони, серед кодифікованих та допущених цьогоріч до експлуатації новинок найбільше автотранспорту, безпілотних авіаційних комплексів, боєприпасів, систем радіоелектронної боротьби, зв’язку, інженерних засобів, наземних роботизованих платформ.
Зрозуміло, далеко не все це – «проривне» новітнє озброєння. Йдеться і про окремі модифікації зразків, які вже давно використовуються у війську, і про переробку із застосуванням інших деталей, і про виготовлену за ліцензіями продукцію нових виробників чи тих, хто розширює свою номенклатуру.
І те, що кількість нових кодифікованих зразків ледь не втричі більша, ніж у 2023 році, не може не радувати. Враховуючи, що в українському арсеналі цього року з’явилося й одразу декілька зразків далекобійної зброї, що робить нас більш незалежними від міжнародних партнерів.
ЩО ВІДОМО ПРО УКРАЇНСЬКУ РАКЕТНУ ПРОГРАМУ
Нинішній рік приніс довгоочікувані новини про просування в розробці, випробуваннях та точковому використанні по ворожих цілях на території рф низки українських далекобійних ракет та дронів. Налагоджено серійне виробництво деяких попередніх розробок, заявлено про успішне випробування нових зразків, що скоро надійдуть у промислове виробництво.
За даними керівництва країни, у 2024-му в Україні виготовили більше ста одиниць ракетного озброєння.
1. Замість «хліба-солі» – «Паляниця» для окупантів
У серпні стало відомо про перше застосування проти ворога української ракети-дрона з «непідйомною» для російських щелеп назвою «Паляниця». Вдарили по військовій цілі в тимчасово окупованому Криму.
Аналітики кажуть, що йдеться про новий клас озброєнь, який поєднує аеродинамічні можливості та автономні системи управління БПЛА з ракетною потужністю і швидкістю.
Після успішних атак на ворога розпочалося серійне виробництво. Зрозуміло, де і скільки «Паляниць» «випікають» наші зброярі, є державною таємницею. Небагато достеменно відомо і про технічні характеристики.
Фото: Max Glushak
Є дані, що ракету-дрон запускають із землі, а потім вона набирає висоту за допомогою реактивного двигуна. За технічними можливостями ця розробка помітно перевищує далекобійні дрони, маючи вдвічі-тричі вищу швидкість та у кілька разів більшу масу бойової частини. За інформацією ЗМІ, боєголовка важить понад 100 кілограмів. Ракета-дрон доставляє її на 400-700 кілометрів зі швидкістю понад 400-450 кілометрів на годину.
Повідомляється, що розробники зараз працюють не лише над поліпшенням технічних та бойових можливостей ракети-дрона, а й над зменшенням її вартості. Адже ймовірна ціна «Паляниці» нині доволі висока – в межах 1 мільйона доларів.
2. «Пекло» для рашистів – замість обіцяного Путіним раю
Поміж неприємних для ворога новин грудня – представлення малої крилатої ракети «Пекло», яка спроможна летіти до цілі зі швидкістю 700 км/год.
Ракета легко долає 700 кілометрів, атакуючи ціль порівняно невеликою 50-кілограмовою боєголовкою. Зате вона набагато дешевша, ніж більш громіздкі та потужні аналоги, а також, за оцінками експертів, нескладна у виробництві. Ракета має фіксоване крило, що спрощує та здешевлює конструкцію. Але є й мінуси: запускати такі ракети з літаків дуже складно. Тому стартує «Пекло», вочевидь, лише із наземних платформ.
3. До траурних гвоздик на могилах ворогів – українська «Рута»
10 грудня глава держави розповів про успішний перебіг випробувань нової української ракети «Рута». Але про деталі й характеристики новинки Зеленський нічого не сказав. Тож бодай якесь уявлення про цю зброю можемо скласти хіба що, аналізуючи інсайди Defense Express.
Колеги пишуть, що йдеться про розробку стартапу Destinus, заснованого бізнесменом Михайлом Кокоричем, котрий утік із Росії. Ця компанія вже постачає Силам оборони гвинтові БПЛА Lord із дальністю 750-2000 кілометрів.
Фото: Destinus
На вигляд «Рута» – як звичайна крилата ракета, але фактично – це реактивний БПЛА з малогабаритним турбореактивним двигуном. Дальність польоту – до 300 кілометрів. Швидкість – 500-800 км/год. Маса бойової частини – 100 кілограмів.
Стартує «Рута» за допомогою ракетного прискорювача. Серед головних переваг – потенційно низька ціна виробу. Ракета-дрон може виконувати ударні та розвідувальні завдання. Також її використовуватимуть як мішень для тренувань та випробувань засобів ППО. Цікаво, що при потребі «Рута» може повертатися до місця запуску, спускаючись на парашуті.
4. «Трембіта» – український народний інструмент для спротиву
Ідея інженерів-розробників малої крилатої ракети «Трембіта» (волонтерське конструкторське бюро PARS та ГО «Відсіч») полягає в можливостях виготовлення деталей та вузлів в кустарних умовах – як-то кажуть, у гаражах по всій країні. Завдання – зробити виробництво невразливим для ворожих ударів, двигун та конструкцію ракети – максимально простими, а її вартість – мінімальною, нижчою, ніж ціна російських ракет-перехоплювачів. Запуск одночасно десятків таких ракет, лише кілька з яких матимуть бойову частину, виснажуватиме ППО ворога й готуватиме цілі для серйозніших «подарунків».
Вартість однієї ракети разом із боєголовкою вагою 20-30 кілограмів – лише $15 тисяч, а без бойової частини, у варіанті «приманки», $3 тисячі.
Фото: France 24
Пульсуючий повітряно-реактивний двигун ракети не має жодної рухомої деталі, простий у виготовлені та працює на бензині, тобто не потребує спеціально підготовленого палива. Пуск здійснюється із пневмокатапульти. Максимальна висота польоту 2 кілометри, мінімальна – 30 метрів, швидкість – понад 400 км/год. Бойова частина може містити термобаричний заряд чи комбінований заряд уламково-фугасної дії.
Коли наприкінці квітня минулого року повідомлення про волонтерсько-інженерну ініціативу з’явилися в пресі, йшлося про можливість ураження цілей на відстані 140 кілометрів. Але апетит, як відомо, приходить під час їжі: спочатку ентузіасти розробили зразки, спроможні подолати понад 140 кілометрів, потім – більш як 200, а цими днями впливове видання The Economist розповіло про очікування розробників, що з наступного року «Трембіта» після удосконалення зможе долітати до Москви.
5. Коли по ворогові вдарить «другий» балістичний «Грім»?
Наприкінці серпня Володимир Зеленський розповів, що Україна випробувала свою першу балістичну ракету. На думку аналітиків Defense Express, може йтися про снаряд для оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан» («Грім-2»). Ця пускова установка має дві ракети. Дальність їх польоту оцінюють у 280-500 кілометрів. Маса бойової частини доволі солідна – 480 кілограмів. Ракета має інерційну бортову систему управління і може комплектуватись радіолокаційною та оптико-електронною системами навігації і наведення. Пускова установка має дві ракети.
Також військові та експерти із нетерпінням чекають на початок масового виробництва крилатої ракети «Нептун» далекого радіуса дії. Є дані, що чекати на таку новину вже недовго.
6. Керовані бомби
Однією із ключових розробок українських зброярів, які вже цього року почали застосовувати в бойових умовах, називають керовану авіабомбу. Про те, що така зброя вітчизняного виробництва є в розпорядженні наших захисників, стало відомо у вересні. Але, що з її технічними характеристиками, досі невідомо. Експерти припускають, що бомба може вражати цілі на пристойній для цього класу озброєнь відстані, адже, судячи з фото і відео, які потрапили у мережу, має твердопаливний прискорювач або турбореактивний двигун. Незважаючи на це, коштує така бомба, за оцінками фахівців, у 3-5 разів дешевше, ніж ракети для HIMARS.
ДРОНИ Й РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ
1. «Вбивчий дует»
Поміж вітчизняних розробок у галузі БПЛА, які представили під час нещодавнього візиту в Україну канцлера Німеччини Олафа Шольца, – комплекс, що складається з розвідувального дрона «Шарк» та ударного безпілотника RAM-2X (модернізована версія одного з перших українських баражуючих боєприпасів, дрона RAM II).
Фото: Defense Express
За даними Defense Express, новий дрон-камікадзе отримав Х-подібні аеродинамічні поверхні. Використання Х-подібного крила робить апарат більш маневреним. Новий баражуючий боєприпас призначений для ураження цілей у прифронтовій зоні. Експерти умовно називають його аналогом американського Switchblade чи російського «Ланцета».
При цьому «Шарк» і RAM-2X працюють у зв’язці, яка отримала назву «The Killer Duo» («вбивчий дует»). Завдання розвідувального БПЛА «Шарк» – не тільки пошук цілей і наведення на них RAM-2X, а й робота ретранслятором для боєприпасу, що сприятиме збільшенню дальності та підвищенню ефективності його застосування.
2. Український міні-шахед
Також під час візиту Шольца на фото потрапив український БПЛА, зовні схожий на іранський Shahed-136.
«Безпілотний апарат створили за аеродинамічною схемою «летюче крило». Це схема літального апарата з редукованим фюзеляжем, роль якого відіграє крило, що є носієм усіх агрегатів і корисного навантаження», – пояснюють в Defense Express.
Фото: Defense Express
Проте, як звернули увагу експерти, наш БПЛА приблизно удвічі менший, аніж Shahed. Він має електричний мотор, а отже – може долати менші відстані. Також у нього, вочевидь, менша бойова частина.
Тому припускають, що український дрон призначений для враження цілей у ближньому тилу росіян. Зокрема, для знищення бронетехніки або артилерії на відстані 50-100 кілометрів.
3. Розумний «Морський малюк»
Одразу з кількох джерел стало відомо про оснащення українських морських безпілотних платформ Sea Baby системою штучного інтелекту. Тож тепер «малюки» можуть ухилятися від ворожого вогню та стріляти у відповідь по російських гелікопетрах та навіть по тактичній авіації, яка працює на незначних висотах.
Фото: СБУ
«Йдеться про елементи штучного інтелекту, про вогневий модуль, який вже давно використовується на суходолі – на танках, бронемашинах, – а також на катерах, які вночі збивають «Шахеди». А чому б не використати їх для самозахисту морських безекіпажних платформ? Ось ми і використали це», – пояснив військово-морський експерт видання Defense Express, капітан першого рангу у відставці Володимир Заблоцький.
4. Дрон-транспортник-розвідник-патрульний з опцією камікадзе
У червні в Одесі презентували новий транспортний морський дрон Stalker 5.0. Його основні завдання – доправлення зброї, боєкомплекту, харчів та інших припасів, – а також розвідка і патрулювання. Максимальна швидкість – 75 км/год, дальність дії – 600 кілометрів. При потребі дрон можна використовувати і для атаки на обрані цілі. Для цього є можливість встановлення 150-кілограмової бойової частини.
Фото: Олексій Гончаренко/Telegram
Вартість новинки оцінюють приблизно у 60 тисяч євро.
5. Робот-кулеметник
Про завершення розробки робота Droid TW 12.7 стало відомо наприкінці року – після кодифікації Міністерством оборони цієї наземної платформи, оснащеної кулеметом Browning калібром 12,7 міліметра.
Droid інтегрований зі Starlink та LTE, оснащений оптико-електронними системами з тепловізором. Запас ходу платформи 15 кілометрів.
Ось що відомо про інші технічні характеристики Droid TW 12.7:
● кулемет калібром 12,7 мм;
● гусенична платформа для найскладніших умов;
● дистанційне управління через планшет – працює на цифровому звʼязку.
Повідомляється також, що Міноборони кодифікувало безпілотний наземний роботизований комплекс «Тарган» для транспортування продуктів та боєприпасів.
А ще цього року розпочалося серійне виробництво робота Ratel Н для одночасного перевезення двох поранених.
БРОНЕТЕХНІКА Й АРТИЛЕРІЯ
1. Нові «підбори» для красуні-«Богдани»
У жовтні Міністерство оборони оприлюднило ролик із буксируваною версією гаубиці «Богдана». Над модифікацією працювали щонайменше з минулого року.
За даними з відкритих джерел, встановлено гаубицю на модифікованому лафеті 152-міліметрової артилерійської системи 2А36 «Гіацинт-Б». Переваги буксируваних моделей експерти пояснюють тим, що наш ОПК спроможний виготовляти набагато більше стволів, аніж шасі для САУ. Тож чекати, доки буде виготовлено шасі, нераціонально – гаубиці потрібні на фронті вже зараз.
Як відомо, розробка української САУ під незвичний на той час для нас натовський калібр (155 проти «радянських» 152 міліметрів) почалася 2015 року. 2018-го вже був перший зразок, який навіть продемонстрували на параді. Але виявилося, що частково то був муляж, адже бойові випробування новинки на той момент ще не завершили. Отже, і про серійне виробництво не могло бути й мови. Тим паче, що 155-міліметрових снарядів у нас не виготовляли, тож багато хто «нагорі» сумнівався, чи взагалі доречно просувати нову розробку.
Фото: пресслужба Міністерства оборони
Проте після дворічної паузи бойові випробування таки завершили – у 2022-му, перед самісіньким початком повномасштабної війни. Власне, російська агресія й каталізувала виробництво «Богдан». Якщо спочатку їх виготовляли по 1-2 на місяць, згодом – по 6, то зараз уже щонайменше по два десятки.
Також цього року в Україні освоїли виробництво 155-міліметрових снарядів, які використовуються не лише «Богданою», а й західними артилерійськими системами, зокрема, легкою буксируваною гаубицею M777.
2. «Варта-2»: нове шасі та вищий клас захисту екіпажу
На початку вересня на міжнародній виставці у Польщі ТОВ «Українська бронетехніка» вперше представило бойову броньовану машину «Варта 2». Фото та інформацію про це оприлюднили на сторінці компанії у Фейсбук.
Повідомляється, що нова машина помітно відрізняється від звичної «Варти». Замість використання рамної конструкції на основі вантажівки МАЗ використовують несучий корпус, до якого кріпиться модульне шасі від компанії Base. Автомобіль має повну масу 14 тонн та може розвивати швидкість до 110 кілометрів на годину.
«Це абсолютно нова машина, яка розроблялася з урахуванням десятирічного досвіду, потреб військових та умов сучасної війни. Бронемашина оснащена бойовим модулем «Січ» з 30 міліметровою автоматичною гарматою, що надає їй потужну вогневу міць, необхідну для підтримки піхоти та знищення бронетехніки противника», – наголосили в компанії.
Фото: Українська бронетехніка
Клас балістичного захисту бронеавтомобіля повністю відповідає натовському STANAG 3, протимінний захист – 3a/3b, що рятує від близького обстрілу бронебійними патронами калібром 7,62х51 та від підривів до 8 кілограмів тротилу (аналог радянської міни ТМ-62). Автомобіль також оснащений протимінними сидіннями і сучасними системами безпеки, які гарантують максимальний рівень захисту екіпажу (машина може перевозити 10 людей). Зокрема, в автомобілі встановлено систему підвісної підлоги, яка захищає екіпаж від перевантажень під час підриву.
«Варта 2» обладнана сучасними системами світломаскування та інтегрованою системою фільтрації повітря, яка забезпечує захист військових від хімічних та біологічних загроз.
«Встановлений програмно-апаратний комплекс «ICoMWare» забезпечує ситуаційну обізнаність та інформаційну підтримку командира підрозділу через захищену Mesh-мережу з використанням широкосмугових радіостанцій DTC», – додали в Українській бронетехніці.
3. Багатофункціональний «трансформер» «Inguar-3»
В березні портал «Мілітарний» повідомив про завершення заводських випробувань нової бойової машини від української компанії Inguar.
Автомобіль «Inguar-3» – представник нового покоління модульних тактичних бронемашин з окремою передньою та задньою бронекапсулою, завдяки яким конфігурацію можна швидко трансформувати – у варіант десантного авто чи пікапа, носія важкого озброєння.
Машина оснащена комбінованим бронюванням, що складається з алюмінієвих і сталевих плит. Алюмінієві елементи виконані у модульному форматі для швидкої заміни.
«Використання алюмінію суттєво знизило вагу машини. Цей метал має високу в’язкість, що дозволяє поглинати більшу частину енергії кулі. Сталева бронеплита забезпечує основний захист та остаточно зупиняє елементи враження», – пояснили експерти видання.
Фото: Defense Express
Як і «Варта-2», «Inguar-3» має рівень захисту 3a/3b за класифікацією STANAG 4569.
Для водія в машині встановлено камери переднього, заднього та бокового огляду, що замінюють дзеркала, а також камеру нічного бачення. У комплектації є модуль РЕБ з можливістю конфігурування частот, система автоматичного пожежогасіння з оптичними датчиками, система фільтрації повітря від хімічного зараження, автономний обігрівач салону, система кондиціювання повітря, лебідка з тяговим зусиллям 12 тонн.
Повідомляється також, що Inguar-3 отримав рамну конструкцію та незалежну підвіску з планетарними редукторами. Завдяки міжосьовому блокуванню, блокуванню диференціала переднього та заднього редуктора, а також високому кліренсу в 450 міліметрів машина має високу прохідність в умовах бездоріжжя. Також авто має систему централізованого автоматичного підкачування шин, а його колеса оснащені вставками RunFlat, що дозволяє рухатися у випадку їх пробиття.
Силова установка – двигун Deutz потужністю 356 к.с. (1500 Nm), який працює разом з автоматичною коробкою передач Allison.
Додамо, що минулого тижня Уряд підтримав постанову Мінстратегпрому «Зброя Перемоги», затвердивши перелік пріоритетних видів озброєння, військової і спеціальної техніки, ракет та боєприпасів, безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, роботизованих комплексів вітчизняного виробництва. Це важливо при формуванні замовлення на оборонну продукцію. Державні замовники віддаватимуть перевагу саме тим озброєнню та військовій техніці, які підпадають під визначення «Зброя Перемоги».
«Затвердження переліку стане основою для отримання виробниками довгострокових контрактів – на 3/5/10 років, які прискорюватимуть розвиток українського ОПК», – прокоментував постанову Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін.
І та зброя, про яку ми згадали, безперечно, потрапить до переліку, що його незабаром має затвердити Кабінет міністрів. Сподіваємося, наступного року, цей список помітно розшириться. А отже – поліпшаться можливості Сил оброни протистояти ворогові.
Владислав Обух, Київ