Для ефективних наступальних дій на сході та півдні України в ЗСУ досі недостатньо ресурсів, водночас операцією в Курській області РФ Київ намагається «переформатувати» війну.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив аналітик Шведського інституту міжнародних відносин Андреас Умланд.
«Україна спробувала змінити всю війну та по-новому її переформатувати, змінити ситуацію на землі, змінити всю дискусію навколо війни. Це, звісно, ризикована стратегія, але операція загалом дуже успішна», — зазначив Умланд.
На його думку, «бажаною стратегією» було б просто звільнення українських територій, адже Україна прагне повернути свої території, їй не потрібний Курськ або Бєлгород, або Брянськ. Але щоби провести лобову атаку на Донбасі або в Запорізькій і Херсонській областях, у Криму, Україна не має у достатній кількості зброї, адже для цього потрібно набагато більше важких озброєнь, перевага в повітрі, в артилерії тощо. Водночас розвідка визначила, що на кордоні в Курській області були слабкі місця, що кордон не був захищений, й Україна з наявними можливостями та ресурсами вдалася до цієї атаки.
Умланд припускає, що операція була навіть більш успішною, ніж головнокомандувач Олександр Сирський розраховував. Важко було очікувати, що українські сили займуть так багато територій, що в полон здадуться так багато строковиків, агентів ФСБ тощо. Захоплення російських строковиків і подальший їх обмін, перший з яких вже відбувся, він назвав «дуже приємним побічним ефектом», який навряд чи було першочерговим завданням.
Експерт по Україні також визнав, що бачить операцію на Курщині як «стратегію відчаю», але вважає, що це було правильно.
«З огляду на ситуацію, яка складалася в липні, це, можливо, найкраще що можна було зробити», — сказав він. Війна на виснаження є вигідною Росії, адже вона має більше ресурсів і може вести її роками, промисловість РФ переведена на військові рейки. А підтримка України в майбутньому не є однозначно визначеною, зауважив Умланд.
«Альтернативна стратегія» ЗСУ довела, що можна навіть за таких умов бути активним у цій війні, а не тільки пасивними», — зазначив експерт.
Це стало тим, чого протягом минулого року не вдалося зробити на сході, де лінія фронту була добре укріплена. Тож Україна використала ситуацію, щоби змінити загальну дискусію про війну – в Росії, в Україні, на Заході та, що дуже важливо, не на Заході — в погляді Китаю, Бразилії, Індії та інших.
Говорячи про «червоні лінії» та ранішні погрози Кремля відповісти ядерним ударом на атаку на територію власне Росії, Умланд висловив переконання, що це лише риторика, розрахована на широку публіку, наприклад німецьку, намагання залякати.
«Вже той факт, що на російській території перебувають німецькі танки – це те, що мало б давно вже призвести до Третьої світової війни. Вони мали б давно вдарити ядерною бомбою по Берліну», — каже аналітик.
Щодо дозволу на використання німецьких озброєнь по російській території, то, як зауважив Умланд, Німеччина ніколи не заявляла про жодні обмеження і наразі питання дозволу бити по об’єктах у глибині Росії просто не стоїть по тій простій причині, що ФРН просто не передавала Україні далекобійної зброї – ані літаків, ані ракет Taurus. Втім, зараз, коли ЗСУ вже на російській території, вони таки використовують німецьку техніку на території РФ, зауважив співбесідник агентства.
Відповідаючи на запитання щодо перспектив передачі Німеччиною далекобійних крилатих ракет Taurus, Умланд висловив думку, що «проблема не тільки та не стільки в канцлері Шольці», але в публічних настроях у Німеччині. Загалом у ФРН є розуміння необхідності підтримки України, але є також побоювання, що передача таких потужних ракет, мовляв, може втягнути Німеччину у війну. Експерт вважає, що над цим питанням треба працювати, поліпшувати комунікацію, і якщо зміняться настрої населення, це може змусити Шольца змінити свою позицію.
Як повідомляв Укрінформ, наступальна операція Сил оборони України в Курській області РФ розпочалася 6 серпня 2024 року.