Арман вірив, що може змінити світ на краще, розповідаючи про війну та історії постраждалих людей
15 травня в Укрінформі відбувся вечір пам’яті французького репортера Армана Солдіна, який загинув на Донеччині. Віддати шану журналісту, а також згадати, яким він був, прийшли друзі та колеги Армана.
На всіх фотографіях, розміщених на стінах пресзали, можна було побачити фото усміхненого Солдіна. Саме таким – життєрадісним і щирим – він був і в житті, розповідають друзі 32-річного журналіста, який загинув, висвітлюючи війну в Україні.
Для багатьох із тих, хто прийшов на вечір пам’яті, Арман був не просто колегою, а другом, людяним і світлим.
«Армана любили всі – і колеги, й ті, хто працював як фрілансер. Це була відкрита й добра людина. Він умів дати пораду і завжди знаходив правильні слова», – ділиться спогадами про Солдіна журналіст-фрілансер Том Марч.
ВІН ХОТІВ БУТИ ТАМ, ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ
У перші дні російського вторгнення Арман Солдін уже був в Україні. Він приїхав допомагати локальній редакції агентства висвітлювати війну.
«Арман був одним із перших журналістів, який добровільно зголосився приїхати в Україну… Він віддав своє життя, щоб мільйони людей знали – що тут відбувається», – сказав зі сцени директор Agence France-Presse Фабріс Фрис.
Французький репортер показував жахіття війни в Ірпені, Бучі, Херсоні, Ізюмі та інших українських містах. Спочатку він приїздив фільмувати війну на ротаційній основі, а з осені залишився в Україні й став відеокоординатором, який організовував роботу відеографів AFP по всій країні. Але при цьому Солдін і сам постійно їздив знімати хроніку війни.
«Арман був відданий роботі й вірив, що може змінити світ на краще. Він насамперед розповідав про людей, щоб показати їхні страждання, спричинені війною», – згадує директор з глобальних новин Agence France-Presse Філ Четвінд.
Скоріш за все, Арман інтуїтивно розумів – що відчувають люди під час війни, адже він сам народився у воєнному Сараєво, звідки його родина переїхала до Франції, коли хлопчикові виповнився рік. Пізніше Солдін казав, що «історії про біженців впливають на нього».
Колеги згадували, що Арман добре ладнав із людьми «з першої хвилини» і мав хист не лише до роботи, а й до спілкування.
«У нього був талант розповідати історії, спілкуватися у соцмережах, викликати посмішку своїми жартами, та його добрий гумор», – каже про Армана Фабріс Фрис.
На вечорі пам’яті колеги показали фільм про життя Армана Солдіна, у якому він, веселий і життєрадісний, веде репортажі з вулиць Лондона перед футбольними матчами, знімає українських військових у зоні бойових дій, бере інтерв’ю. І щиро посміхається з екрана.
«Арман уособлював усе найкраще в журналістах, які йдуть туди, де важко, і ризикують усім, аби розповісти, що насправді відбувається», – зазначив головний редактор Kyiv Post Богдан Нагайло.
«МИ НЕ ВПЕРШЕ ПОТРАПИЛИ ПІД ОБСТРІЛ АБО БУЛИ ПОРУЧ»
9 травня команда AFP поїхала на зйомки поблизу Часового Яру на Донеччині. Журналісти цю місцевість добре знали, адже часто туди їздили, розповів у коментарі Укрінформу журналіст Еммануель Пешо, який був поруч під час останнього для Армана російського обстрілу.
«Ми не вперше потрапили під обстріл або були поруч. Це сталося за секунди», – сказав Пешо, додавши, що на місці Армана міг бути він або хтось інший з колег.
За його словами, Арман дуже серйозно ставився до роботи й розумів, на що іде, як і кожен журналіст, який їде знімати війну.
«Він знав про ризики, але поїхав, бо хотів показувати та розказувати правду про цю війну», – резюмує журналіст.
ВБИВСТВО ЖУРНАЛІСТА – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН ПРОТИ ЦИВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ
Прокуратура Франції почала розслідування загибелі журналіста AFP на війні в Україні за фактом трьох воєнних злочинів. Французькі слідчі вже приїхали в Україну і почали проводити слідчі дії.
«Ми приділяємо багато уваги цій справі, адже вбивство журналіста – це не лише воєнний злочин проти цивільної людини. Журналісти виконують соціальну функцію – надавати правдиву інформацію для суспільства, й Арман Солдін робив це професійно», – сказала керівниця офісу «Репортери без кордонів» у Східній Європі та Центральній Азії Жанна Кавельє в коментарі Укрінформу.
За даними організації «Репортери без кордонів», Арман Солдін став 10-м медійником, який загинув в Україні під час виконання професійного завдання.
УКРАЇНСЬКИЙ ГІМН БУДЕ ЗНАКОМ ПАМ’ЯТІ Й ПРО АРМАНА СОЛДІНА
Наприкінці вечора пам’яті його учасники написали слова підтримки родині Армана Солдіна у книзі, яку потім передадуть у Францію. Свої співчуття родині Армана висловив і Укрінформ.
Як поділився генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко, по завершенні вечора залишилась думка, що, вшановуючи пам’ять Армана Солдіна, ми вшановуємо всіх, чиє серце билось для України, хоча місце народження та паспорт у багатьох були зовсім не українськими.
«Очима Армана, очима всіх наших колег-журналістів світ бачить, яке горе несе війна, які злочини позначають слід агресора на українській землі. Наша зброя – слово і камера. Здавалося б, не так і багато. Але ця зброя є потужною й сильною, бо в руках таких людей, як Арман, – це сила правди. І проти цієї правди Армана Солдіна безсилі російська пропаганда, російські ракети, ворожі війська та найманці. Тож завжди, коли лунатиме український гімн, і ми прикладатимемо руку до серця, це буде також знак пам’яті про Армана Солдіна. І це означатиме, що в наших грудях разом з нашим битиметься і його серце», – зазначив Харченко.
Дар’я Сметанко
Фото: Руслан Канюка