Російських призовників відправлять в Україну?
У Росії почався весняний призов. Кого можуть призвати на військову службу? Чи можуть солдата-строковика відправити воювати?
На строкову службу в російські війська з 1 квітня по 15 липня мають бути призвані 134 500 осіб. Кого можуть призвати в армію? Чи можуть солдата-строковика відправити на війну? Чи є законні засоби відмовитися від військової служби? Ці питання DW поставила юристу міжнародної правозахисної групи Агора Олександру Передруку, який спеціалізується на захисті прав призовників і військовослужбовців. DW: Недавно Держдума відклала на квітень остаточний розгляд законопроекту про повістки в армію. Тому з початку весняного призову призовникові, як і раніше, мають вручити повістку особисто в руки. Що зміниться із прийняттям нового закону і коли він може набути чинності? Олександр Передрук: Розгляд законопроекту про повістки в третьому читанні справді відкладено до квітня. Більше того, якщо він навіть буде схвалений, для набуття ним чинності потрібно, щоб його розглянула Рада Федерації та надалі підписав президент. Тож на початок призову правило вручення повісток не зміниться – співробітник військового комісаріату, як і раніше, повинен буде вручити її призовникові особисто в руки і під підпис. Або це можна буде робити через роботодавця або за місцем навчання призовника — через військовий обліковий стіл. З іншого боку, не можна виключати, що зміни будуть прийняті у квітні і набудуть чинності, припустімо, з 1 травня. Новий законопроект справді передбачає низку кардинальних змін. Перше, це, звісно, можливість оповіщення призовників повістками, надісланими поштою рекомендованим листом. Якщо цей законопроект буде прийнято в нинішньому вигляді, особи, які отримають повістку після зазначеної в ній дати призову, зобов’язані самостійно з’явитися у військовий комісаріат, де їм буде вручено новий порядок денний з актуальною датою. Ще одна зміна — молоді особи, які досягли призовного віку, які через якісь причини не отримали повісток у період поточного призову, але при цьому не мають жодних відстрочок, у разі прийняття нового закону повинні будуть прибути у військовий комісаріат протягом перших двох тижнів після початку наступного призову. – А на кого поширюються відстрочки від призову? — Всі категорії перераховані в статті 24 Федерального закону Про військовий обов’язок і військову службу. Але загалом відстрочки можна розділити на кілька типів. Перший пов’язаний із станом здоров’я. Якщо під час медичного огляду в призовника виявляють якесь захворювання зі списку хвороб, затвердженого постановою уряду, йому надають категорію придатності «Г» (тимчасово не придатний до військової служби. — Ред.) і надають відстрочку до року. Другий вид відстрочки пов’язаний із здобуттям освіти на різних рівнях. Це може бути середня загальна освіта (у разі успішного завершення навчального процесу подається ще одна відстрочка до 1 жовтня, щоб людина мала можливість вступити у виш чи коледж), середня спеціальна або вища освіта. Є так звані соціальні відстрочки. Їх отримують, наприклад, особи, які постійно доглядають за батькам або іншими близькими родичами, опікуни неповнолітніх братів або сестер, батьки двох і більше дітей або батьки дітей-інвалідів віком до 3 років. Є відстрочки для тих, хто вступив на службу в органи внутрішніх справ або був обраний депутатом Держдуми. Одне з обговорюваних нововведень наразі — це відстрочка для IT-фахівців, указ про введення якої президент підписав 2 березня, але в ньому йдеться, що категорії осіб, які мають право на цю відстрочку, має встановити уряд РФ, тому поки що цією відстрочкою ніхто не користується. Днями уряд опублікував прес-реліз про ухвалення нормативно-правового акта, але досі його не опублікували. – У мирний час в армію можуть призувати з 18 до 27 років. Чи змінився вік призову у зв’язку з тим, що Росія почала війну в Україні? — Вік призову встановлений Федеральним законом Про військовий обов’язок і військову службу, і він залишився тим самим: від 18 до 27 років. У Росії є ще окреме виконання військового обов’язку тим, хто перебуває на військовому обліку й у запасі. Це може бути призов на військові збори або мобілізація, але мобілізацію поки що ніхто не оголошував, а військові збори таки суттєво відрізняються від військової служби за призовом. — Чи можуть солдатів-строковиків відправляти на війну? — Закон (Указ президента РФ Питання проходження військової служби. — Ред.) не забороняє направляти призовників для несення бойової служби в райони воєнних дій. Але він визначає дві умови: це можна зробити лише через чотири місяці після початку служби, і солдат-строковик має здобути військову облікову спеціальність. Після цього людина може нести військову службу, зокрема, у бойових умовах. — Що чекає на солдата-строковика, який відмовився від участі в бойових діях? — У такому разі військовослужбовець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 332 КК РФ — невиконання наказу. Покарання за цією статтею передбачає арешт терміном до шести місяців або утримання в дисциплінарній військовій частині терміном до 2 років. У цьому випадку військовослужбовець перебуває в частині зі спеціальним режимом, де до нього застосовуються виправні заходи, наприклад залучення до праці. При цьому час перебування в дисциплінарній військовій частині у строк служби не зараховується. — А що робити, якщо призовник не хоче проходити військову службу? – Якщо йдеться про принципове небажання брати до рук зброю, можна скористатися правом на альтернативну громадянську службу. Це є у двох категорій громадян РФ. Перша категорія – це нечисленні корінні народи, які займаються традиційним промислом, а друга категорія – це люди з переконаннями, що суперечать несенню військової служби. Це можуть бути абсолютно будь-які переконання – релігійного характеру, світського тощо. — Як має діяти призовник, який не хоче йти в армію за переконаннями совісті? — У цьому випадку призовник має звернутися у військовий комісаріат із заявою, у якій описано його переконання та мотиви, з яких він обирає альтернативну цивільну службу. До заяви потрібно додати автобіографію та характеристику з місця навчання або роботи. Військовий комісаріат передає заяву в призовну комісію, яка приймає рішення про заміну військової служби за призовом на альтернативну громадянську або про відмову в задоволенні цієї заяви. — Призовник має надати якісь докази того, що переконання совісті забороняють йому братися за зброю? — Відповідно до рішення Конституційного суду РФ, внутрішні переконання не треба доводити, але їх потрібно обґрунтувати. Якщо людина просто скаже призовній комісії, що вона є пацифістом, цього буде недостатньо — потрібно пояснити свою систему цінностей, яка забороняє проходити військову службу. Тобто перевірка щирості переконань є цілком припустимою. — В указі Путіна про весняний призов говориться про звільнення військовослужбовців, термін служби яких на призов закінчився. Чи є легальні чи напівлегальні способи переоформити солдатів-строковиків на контрактників і тим самим продовжити їхнє перебування в армії? — Саме поняття «переоформити» – не зовсім законне. Військовослужбовець на призов може укласти договір про проходження військової служби і стати професійним військовослужбовцем, незалежно від того, скільки він служить. Це може статися в перший день несення строкової служби або навіть до вступу на військову службу за призовом. А може статися в останній день несення військової служби. Договір укладається будь-якої миті, але має бути підписаний виключно добровільно — це основна умова, закріплена в російському законі, і ця добровільність фіксується в тексті договору. — Чи відомі випадки, коли строковика намагалися залишити в армії, переконавши його підписати контракт за допомогою шантажу, підкупу чи якихось інших способів? – У мене таких випадків не було. — Чи стало юристам останнім часом складніше захищати права майбутніх і чинних призовників? — Це залежить від того, про який період часу і про які права говорити. Я як адвокат спеціалізуюся на захисті прав призовників і військовослужбовців і займаюся найширшим спектром справ — від незаконного призову, коли ігнорують категорію придатності, до випадків загибелі військовослужбовців через дідівщину, і в кожному випадку все дуже індивідуальне. Новий призов починається 1 квітня, так що ще рано говорити про те, чи щось змінилося, чи ні. На цей момент я не сказав би, що захищати військовослужбовців стало складніше.