Одна з бойових механізованих бригад, що нині воює на Запорізькому напрямку, відпрацювала наступально-штурмові дії на позиції ворога
Тренування проходили на спеціальному полігоні. За легендою, на "поле бою" вирушив БМП з піхотою. Хлопці мали вибити “ворога” з його окопів, зайняти їх та дочекатись підкріплення.
По цілях вправно гатять із стрілецької зброї, гранатометів та БМП. Працюють швидко та злагоджено.
ЦАРИЦЯ ПОЛІВ
Під час навчань особлива увага приділена діям піхоти, яку називають "царицею полів". Адже саме піхотинці першими зустрічають ворога та першими вступають в бій. Вони завжди на "передку", повинні швидко приймати рішення та зберігати холодний розум.
— Підрозділ відпрацьовував штурмові дії. Основна проблема на реальному полі бою — комунікація між частинами групи. Через стрілкотню погано чути одне одного, тож кожен має знати, що саме робити, і тоді мети буде досягнуто, — говорить військовий із позивним "Бариста".
Йому 22 роки. Він у війську з початку повномасштабного вторгнення. Хлопець родом з Кривого Рогу, але останні 5 років жив у Києві, працював в ІТ-відділі логістичної компанії. Каже, що не уявляє, як би працював далі, коли в країні війна.
“Бариста” брав участь у боях в районі Мар'їнки, Бахмута, а нині разом із побратимами б'є ворога на Запорізькому напрямку.
— Коли були на Донеччині, було важко, бо ворог стріляв умовно 10 раз, а ми відповідали — один. Зараз ми маємо озброєння і можемо дати гідну відсіч, — каже він.
На полігоні військові відпрацьовують так зване "переміщення двійками". Це коли один солдат фактично прикриває спину іншого.
— Ми зараз навчаємо хлопців, які нещодавно поповнили лави Збройних сил, як правильно заходити на позиції противника та відходити. Головне — треба не боятися йти уперед, бо ми фактично бачимо ворога очі в очі, йде бойове зіткнення, — говорить молодший сержант на позивний "Байда".
Ще місяць тому він у складі бригади воював у Бахмуті, Курдюмівці, Довгенькому. Каже, що там по них працювала російська артилерія, а також довелось воювати проти "вагнерівців".
— Вони не люди. Ми пораненого забираємо, а вони — переступають і йдуть далі. Чув, як кричали: "У нас 300-й, оставь его", — і кидали на полі бою, — згадує він.
Під час тренувань досвідчені військові пояснюють "новеньким", що на полі бою треба на 100% довіряти тому, хто йде з тобою та прикриває твою спину.
— Він товариш і рідна людина, він тебе має врятувати у разі поранення. Найважче на війні, коли гине напарник, — додає "Байда".
Йому 25 років, він із Буковини. У 2014 році познайомився у Чернівцях зі своєю майбутньою дружиною, яка приїхала туди з Донецька. Її рідний брат зараз також воює у складі Збройних Сил України.
МЕДИЦИНА СЕКУНД
Обов'язковою частиною навчань є тактична медицина. Незважаючи на те, де перебуває солдат, у броньованій машині чи в окопі, є в нього за плечима військовий досвід чи ні — він має вміти вправно користуватися турнікетом, накладати жгут. І не лише собі, а й побратимам. Від цього залежить життя.
— У цивільній медицині на всі маніпуляції є більше часу та можливостей, а на війні — це медицина секунд. Треба дуже швидко визначити поранення та діяти, — каже бойовий медик із позивним "Воробей".
"Воробей"
До початку повномасштабного вторгнення 52-річний чоловік працював фельдшером в амбулаторії, з 24 лютого — рятує поранених бійців.
— Наша бригада бойова, ми завжди на передовій. Бувало таке, що двоє діб не вилазили з машини та надавали допомогу пораненим. Круто, коли зустрічаємося потім на полі бою з тими, кому допоміг. Вони дякують, а мені, чого приховувати, дуже приємно, — каже медик.
На полігоні він для того, аби навчити бійців у критичній ситуації діяти впевненно і миттєво.
— Вони повинні розуміти, що їхнє життя в їхніх руках. Вони мають чітко розуміти і те, що права на помилку немає. Треба вміти допомогти собі та побратимам, — додає "Воробей".
ФЕЙКОВИЙ "НАСТУП" ОКУПАНТІВ
Поки бойова бригада відпрацьовує штурмові дії та відточує навички бойової стрільби, окупанти активно розганяють у своїх пабліках та ЗМІ інформацію про начебто "успішні наступальні дії" у Запорізькій області. Більше того, кілька днів поспіль росіяни звітували про "звільнення" чергового села поблизу Запоріжжя.
Питаємо у військових, яка насправді ситуація на фронті і чи дійсно ворог посунув лінію зіткнення.
— Вони намагаються атакувати малими групами, це не можна назвати повноцінним наступом, яким він був на початку повномасштабної війни. Це не про захоплення населених пунктів. Загрози великим містам, на мій погляд, тут немає зовсім. Вони можуть протиставити мобілізованих, бо всі штурмові групи зараз на інших напрямках. Наша бригада має досвід з оборонних боїв. Більше скажу, ми виконували свої завдання майже блискуче, — відповів "Бариста".
Вишкіл проходять кілька бойових бригад ЗСУ. Навчання із застосуванням бойових снарядів та залученням штурмових підрозділів мають наблизити деокупацію усіх захоплених населених пунктів Запорізької області.
Ольга Кудря, Запоріжжя
Фото Дмитра Смольєнка