Якщо шляхом військового нарощування навколо України керівництво Росії прагнуло відсунути сили НАТО від власних кордонів, то воно досягло прямо протилежних результатів.
На цьому сьогодні під час пресконференції у Брюсселі за підсумками зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Якщо Росія дійсно хотіла бачити менше сил НАТО поблизу своїх кордонів, вона досягла протилежного. Після 2014 року, коли Росія незаконно анексувала Крим та посунула на Донбас на сході України, після цього вперше в історії НАТО розгорнула бойові групи у східній частині Альянсу. Це рішення було погодженим під час Варшавського саміту 2016 року. З того часу НАТО значно просунулося вперед, включаючи створення сил високої готовності, зі збільшенням кількості залучених військ, більшими обсягами повітряного патрулювання та загальної присутності у східній частині Альянсу», — зауважив керівник НАТО.
Він нагадав, що на поточну кризу, що виникла внаслідок концентрації російських військ навколо України та на її окупованих територіях, НАТО відповідає за трьома головними напрямками. Перший полягає у збільшенні військової присутності НАТО на суходолі, у морі та в повітрі, що знаходиться у компетенції верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. З цією метою союзники по Альянсу, зокрема, Іспанія, Данія, Велика Британія й США, надали більше спроможностей для спостереження за ситуацією та для гарантування безпеки у східній частині Альянсу, особливо у Чорноморському регіоні.
«Все це відбувається зараз, і засвідчує той факт, що НАТО знаходиться там для захисту й оборони, а також для дуже уважного спостереження та реагування на те, що відбувається в Україні та навколо неї, поблизу кордонів НАТО. У цьому наша мета », — сказав Столтенберг.
Другий напрямок відповіді Альянсу на агресивні дії Росії – підвищення готовності сил реагування НАТО, які нараховують 40 000 особового складу, та можуть бути швидко розгорнуті за необхідністю. Сили високої готовності, які входять до складу цих сил, можуть бути застосовані протягом днів. При цьому союзники виділили більше сил для участі у Силах реагування НАТО, — зокрема, Сполучені Штати виділили з цією метою додатково 8 500 військовослужбовців, які можуть бути дислоковані на території країн Альянсу, зазначив він.
Третій напрямок дій НАТО – уточнення власної довгострокової присутності у східній частині Альянсу.
«Наразі ми зважаємо на уточнення нашої довгострокової присутності у східній частині Альянсу. Поки що жодного рішення щодо цього не було прийнято, але цей процес триває всередині НАТО. Ми проводимо консультації з нашими командувачами щодо такої присутності, щоб надалі зміцнити нашу політику стримування та оборони… Наша головна мета – знайти політичне рішення. Ми переконані, що між стримуванням й обороною, з одного боку, та прагненням до діалогу, — з іншого, — немає жодної суперечності», — наголосив генсек Альянсу.
Він зауважив, що союзники НАТО готові обговорювати з Росією широке коло питань, включаючи контроль над озброєнням, роззброєння, прозорість військової діяльності. Всі ці питання відображені в документі, який НАТО передало Росії з метою пошуку спільних підходів до вирішення існуючих занепокоєнь. Але, щоб це відбулося, за словами Столтенберга, Росія має здійснити деескалацію та шляхом переговорів з союзниками по НАТО шукати мирний шлях вперед.
Відповідаючи на запитання журналістів, він уточнив, що НАТО не приймає рішення щодо будь-яких санкцій проти держави-агресора.
«Це не справа НАТО – приймати рішення щодо санкцій. Але я вітаю факт, що союзники по НАТО — США, Канада, Велика Британія і, безмовно, країни Європейського Союзу, чітко зазначили: якщо Росія знову використає сили проти України, ціна таких дій буде висока у формі економічних санкцій», — сказав Столтерберг.
Як повідомляв Укрінформ, союзники по НАТО послідовно закликають Росію припинити військове нарощування навколо України та провести деескалацію напруги до вирішення всіх питань безпеки шляхом діалогу та переговорів.
НАТО і США передали Росії письмову відповідь на проєкти договорів про «гарантії безпеки», що були надані їм російською стороною у грудні минулого року, та відкинули ультимативні вимоги Кремля відмовитися від політики «відкритих дверей» НАТО та згорнути військову присутність Альянсу в країнах, що межують з Росією.
Президент Росії звинуватив США і НАТО в «ігноруванні» російських безпекових пропозицій. Військова напруга навколо кордонів України, спровокована Росією, триває.