У часи Першої світової війни солдатів із контузіями вважали симулянтами, які хочуть отримати пільги та використати соціальну підтримку. Лише у XXI столітті науковці довели: вибухова хвиля призводить до абсолютно органічного ураження головного мозку, рветься вся нейронна мережа. Фізичної травми нібито немає, людина без жодної подряпини, а поранення – є. Невидиме.
Ще довго після війни невидимі поранення супроводжуватимуть людей. І, на жаль, не тільки ветеранів, а й велику кількість цивільного населення. Уявити ж собі солдата, якого б оминула мінно-вибухова хвиля, взагалі важко, враховуючи безпрецедентну кількість артилерійської зброї агресора. Кожен з бійців, кажуть неврологи, вже зараз має на своєму рахунку 2-3 сумні епізоди. А коли мозок переніс 6-7 контузій – це передумова хронічних наслідків.
«Прояви контузії – це все, що ви тільки можете собі уявити. Тілесні: головні болі, головокружіння, непереносимість гучних звуків, зниження зору, слуху, нудота, перепади тиску, від яких не можна підвестися з ліжка. Емоційні: певна агресія, гнів, депресія, посилена жага відповідальності та справедливості. Когнітивні: проблеми з концентрацією уваги, формулюванням думок, запам'ятовуванням», – розповідає Ксенія Возніцина, неврологиня, директорка Центру психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України.
Лікувати невидимі поранення складно, бо вони не такі очевидні, як фізичні. Але наука не стоїть на місці, підтверджені дослідженнями нові методики додаються щороку. Сучасні реабілітаційні процеси базуються на нейропластичності.
«Нейропластичність – це унікальна властивість нашого мозку до відновлення. Нові нейрони не виростуть, а от нові зв’язки між ними можуть формуватися. Але не просто так. У кожного з нас є м'язова система: у когось гірша, у когось краща завдяки включенню фізичної активності. Так само нейропластичність живе в кожному з нас, і ми маємо щось робити, аби вона була активною», – пояснює Ксенія Возніцина.
Неврологиня дає поради для тренування нейропластичності, які можна використовувати у побутовому житті:
— Робити щось не домінантною рукою. Наприклад, правші варто чистити зуби лівою рукою або взагалі спробувати їсти як лівша
— Соціалізація та спілкування. Нейропластичність дуже-дуже любить контакт з людьми. Розмови, спроби довести свою думку дають змогу сформувати нові нейронні зв'язки
— Вживання продуктів, які стимулюють мозок. Наприклад, жирна риба, яйця, горіхи, шоколад, зелений чай
— Вивчення чогось нового. Чудовий варіант – мова. І не обов’язково вивчати китайську з нуля, можна вдосконалювати українську. Багато читати, запам’ятовувати вірші, записувати щось у блокнот. Тобто, не давати своєму мозку відпочивати на диванчику
— Фізична активність. Йога чи футбол – значення немає
Як знайти мотивацію?
До людини з невидимими пораненнями треба достукатися, забезпечити підтримкою рідних і близьких. І не зволікати. Бо на цьому формується база відновлення та залежить – розів'ється складний розлад у майбутньому чи ні. Особливо важливий первинний щабель допомоги: як зустрінуть вдома, як поставляться у суспільстві, на роботі, в кав'ярні, в маршрутці.
Тому не забувайте бути толерантними, емпатичними до людей, які повертаються з війни.
Дискусія про ментальну безбар'єрність пройшла у межах лекторію на «Куражі» у вересні 2023 року.
Разом з ГО «Безбар'єрність» «Кураж» залучив профільних спікерів до обговорення теми безбар'єрності, а також ментального здоров'я, підтримавши комунікаційну кампанію «Ти як?»Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що впроваджується за ініціативою першої леді Олени Зеленської.