З початку повномасштабного вторгнення багато людей почали волонтерити. Збирали все необхідне: одяг, їжу, ліки — будь-що, що могло стати в пригоді хлопцям на передовій. Кожен українець доклав чимало зусиль аби стати частиною великого суспільства яке бореться за свою державу. Люди зносили гуманітарну допомогу, збирали кошти, гуртувалися та плели сітки, не лишились осторонь і мешканці Благодатного Нововолинської громади.
Волонтерські кухні стали не просто місцями де готують їжу, а справжніми центрами згуртування і підтримки. Тут люди діляться теплом, співчуттям, надією та підтримують тих, хто захищає країну, та тих, хто потребує допомоги в такий важкий час. Саме тому ми поспілкувалися з учасниками волонтерської кухні “Надійний тил” яка працює у селищі Благодатне.
Початок повномасштабного вторгнення
Ще з початку повномасштабного вторгнення свою діяльність розгорнула волонтерська кухня яка працює за підтримки Нововолинського ліцею №9. Жінки, діти, та небайдужі громадяни селища долучалися до ініціативи та готували їжу. Спершу випікали пироги з різноманітними начинками, а далі до асортименту додали сосиски в тісті, вареники, пельмені, тушковану капусту, гречаники.
Гроші на необхідну продукцію збирали серед знайомих. Жителі Благодатного та навколишніх громад не стояли осторонь. Хтось привозив мішки картоплі, моркви, буряку, деякі приносили консервацію, а хтось забезпечував молоком та яйцями. Допомагали всі, хто міг.
Директор ліцею та управління освіти підтримали ініціативу, не забороняючи волонтерам працювати в таких умовах. Простіше кажучи, вони сплачують усі рахунки за світло та воду, дозволяючи волонтерській кухні продовжувати свою роботу, попри всі труднощі.
Організація роботи волонтерської кухні
Коли виникла ідея займатися волонтерською діяльністю, приходило чимало людей на допомогу. Однак на початку всі бралися за будь-яку роботу, адже кожен хотів бути корисним.
“Ми розділилися, щоб це було швидше і сформували групи аби було легше,” – розповіла Алла Мрочко, учасниця волонтерської кухні.
Люди, незалежно від професії та вік, приходили сюди, щоб допомогти. Хтось готував їжу, хтось пакував, хтось доставляв їжу до місць, де її найбільше потребували. Багато чого залежало і від пори року, адже влітку потрібно було більше уваги зосередити на продукції, яка б не псувалася надто швидко. Саме у цей період кухня вирішила готувати сухе печиво, рогалики та енергетичні батончики.
“Ми час від часу робимо енергетичні батончики, або, як ми їх називаємо, “вітамінні бомби”. Для цього необідно мати чорнослив, курагу, родзинки, вівсянку. Люди або дають кошти, або приносять продукцію. Так ми збираємо все, готуємо, і відправляємо на фронт.” – розповіла Наталія Зіміч, учасниця волонтерської кухні.
Боротьба з викликами війни
Персонал ліцею №9 активно бере участь в роботі волонтерської кухні. Сюди долучилися майже всі, і кожен робить хоч маленький, але вагомий внесок для допомоги нашим воїнам.
“Колектив ліцею завжди дружно відгукується та допомагає.” – каже Наталія.
Коли було дистанційне навчання, робота кухні кипіла. Вчителі звершували свої уроки та йшли допомагати. Зараз, коли школа працює у звичному режимі, волонтерська діяльність продовжується за іншим розкладом.
“Їдальня в першу зміну годує дітей, а ми проводимо уроки. А після, ми стаємо, робимо, печемо, варимо.” – розповіла Наталія.
У період, коли через постійні ракетні обстріли вся Україна була вимушена залишитися без світла, команда волонтерської кухні не припиняла працювати. Дівчата приходили навіть о першій ночі, бо знали, що їхня допомога потрібна будь-коли. Попри відсутність електроенергії, вони знаходили способи готувати їжу, використовуючи різноманітні підручні засоби.
“Був випадок, що нам залишилося лише посмажити гречаники та відварити вареники, однак ми не встигли, бо вимкнули світло. В результаті ми пішли до мене на квартиру, на газовій духовці, на дві сковорідки, понаставляли ліхтарів і так смажили гречаники.” – каже Наталія.
Також, напередодні Великодня, команда займалася приготуванням паски. Дівчата збирали формочки, продукцію, потім замішували тісто та випікали. А до різдвяних свят готували кутю.
Військові назвали кухню “Надійний тил”
“Надійний тил” — саме так волонтерську кухню назвали військові. Як розповіла команда, вони отримують дзвінок від волонтерів, які повідомляють що їдуть на Схід за день чи два. Саме з цього моменту дівчата збирають усіх охочих, незалежно від того будній це день, чи навіть вихідний, і йдуть на кухню готувати.
“Ми постійно працюємо з Олександром Мазурком, Романом Юзифовичем, Володею Канцевичем, Богданою Синицею.” – розповіла команда.
Поки хлопці збирають все необхідне для бійців на фронт, дівчата готують і складають продукцію у відерця та ящики.
“Зараз дуже багато волонтерів які везуть продукцію для багатьох бригад і у нас, відповідно, більше роботи.” – каже Алла.
Дівчата не стоять осторонь та залучають чималу кількість людей до цієї діяльності. Вони співпрацюють з волонтерами, які виготовляють окопні свічки, підпалювачі, а також з людьми, які займаються в’язанням. Всю продукцію вони збирають, пакують та віддають хлопцям які фасують це по бусах та везуть на фронт. За свою діяльність волонтерська кухня також отримала грамоти та подяки.
“Кожен раз ми віддаємо 11 бананок (бананові ящики), в яких відерця з приготовленою їжею. Крім того, печиво і пиріжки ми кладемо окремо.” – розповіла Алла.
Кожен внесок важливий
Про свою діяльність команда почала звітувати у соціальній мережі “Фейсбук”. Алла Мрочко виставляє необхідні збори, до яких додає номер карти.
“Коло людей, які доєднуються, розширяється. Нам дуже приємно що люди відгукуються.” – розповіла Алла
Діти також активно долучаються до такої діяльності та малюють малюнки, які стають певними оберегами нашим воїнам. Вони розфарбовують їх яскравими кольорами, пишуть мотиваційні тексти та кладуть у коробки з їжею.
Нагадаємо, що у Благодатному також діє благодійна кухня «Господиньки», про яку БУГу раніше розповіли засновниці.
