Завершилися роботи із реставрації ікон «Пресвята Богородиця» та «Спаситель», які вдалося віднайти у вівтарній частині Хресто-Воздвиженської церкви села Заболотці. Ікони, котрі намальовані на дошках, на які в 1971 році було натягнуто полотна з образами. Днями їх представили на виставці художника з Харкова Артема Погрібного у Нововолинському історичному музеї.
Робота з реставрації ікон художника-реставратора Артема Погрібного тривала із червня. Під час огляду храму виявили потертість у полотні, у якій виблискувала позолота. Стало очевидним, що полотна приховують старі ікони із позолоченим фоном.
23-го червня художник-реставратор та краєзнавець Юрій Велінець частково зняв полотна та відкрив ікони ХVІІІ – початку ХІХ століття. Уже після реставрації їх та інші художні роботи було представлено на виставці у Нововолинському музеї.
Виставка «До і після» включає твори, які віднайшли у храмах регіону Прибужжя до реставрації та уже після завершення робіт. Також представили картини Артема Погрібного, які він написав до повномасштабного вторгнення та після.
“Тут є роботи, що написані у Харкові та Нововолинську. На них я відтворював місто, свої почуття та сни. Було дуже цікаво працювати з іконами, які ми віднайшли у Володимирському районі. Деякі з них мали два-три шари перемалювання”, – зазначив Артем Погрібний.
Художник-реставратор Артем Погрібний подякував історичному музею, громаді, колегам та друзям за плідну та цікаву роботу у Нововолинську.
Ікони ХVІІІ – початку ХІХ століття у селі Заболотці
Після обговорень із церковним старостою було узгоджено, що полотна будуть перетягнуті на нові ідентичні дошки, а старі ікони передадуть на реставрацію та наукові дослідження. 25-го серпня приступили до вкионання.
Впродовж вересня художником-реставратором Артемом Погрібним проводилися реставраційні роботи, а також 19-го вересня здійснено рентген-аналіз образів. В процесі вивчення ікон з’ясували, що у кінці ХІХ – початку ХХ століття фон обидвох ікон було покрито позолотою, що є свідченням пошанування місцевою громадою цих образів.
На жаль, не збереглися оклади, на наявність яких вказували характерні сліди на образах. Враховуючи сюжет й розміри ікон, стало очевидним, що вони розміщувалися в іконостасі поруч із царськими воротами Низкиницького монастиря. Найімовірнішою причиною закриття ікон полотнами вважається поява втрат живопису й можливо руйнації окладів, якщо не їхнє викрадення у радянські часи.
13-го жовтня ікони «Пресвята Богородиця» та «Спаситель» були повернуті до церкви села Заболотці та вмонтовані в іконостас, тобто на своє минуле місце.
“Щиро дякую церковному старості Олегу Парфенюку, за сприяння науковому вивчені минулого храму села Заболотці, а також активність у питаннях реставрації та порятунку культурної спадщини. Надзвичайно вдячний художнику-реставратору Артему Погрібному за реставраційну майстерність, професіоналізм та допомогу в краєзнавчих дослідженнях”, – зазначив Юрій Велінець.
Релігійною громадою села Заболотці було передано одну ікону із кіотом, що уже не використовувалася у богослужіннях, до Нововолинського історичного музею під охорону держави. Над нею уже теж закінчені реставраційні роботи. Дві інших – досліджено, реставровано та повернуто до храму, що відновило історичну дійсність інтер’єру церкви.
“Над іншими у найближчому майбутньому теж триватимуть дослідження. Тому усі релігійні громади мають брати приклад із громади села Заболотці, які відкрито та активно допомагають науковцям, рятують свою сакральну спадщину та не нехтують своїми святинями”, – додав краєзнавець.
