Фото: Reuters Ілюстративне фото українського військового
Крим — це ключова територія, і доки він знаходиться під російською окупацією, Україна не буде в безпеці, вважає екс-командувач військами США в Європі Бен Ходжес.
Україна звільнить анексований Росією Крим до серпня 2023 року, вважає колишній командувач військами США в Європі генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес. На його думку, півострів — це ключова територія, і доки він знаходиться під російською окупацією, Україна не буде в безпеці. Про це Ходжес розповів у програмі DW Conflict zone, яка вийшла у четвер, 29 грудня.
«Водночас планувати парад перемоги поки зарано. Напевно, у наступні місяці буде ще багато важких боїв. Росіяни продовжать атакувати цивільні цілі, сподіваючись продовжити цей конфлікт і змусити нас втратити волю. Але я не думаю, що це станеться», — сказав він.
На думку Ходжеса, більшість людей, які проживають на окупованих територіях, воліли би бути частиною України, а не Росії.
Що буде після поразки Росії
Ходжес підкреслює: ніхто не знає, як розвиватимуться події після поразки Росії у війні проти України. «Є багато заснованої на інформації аналітики, яка розглядає можливість розколу РФ чи зміни влади у ній. Я не прихильник жодного з цих сценаріїв», — сказав він.
На його думку, треба відштовхуватися від того, що Росія як держава буде існувати завжди, а міжнародній спільності треба буде з нею співпрацювати з усіх важливих питань. Ходжес вважає, що при цьому робити упор треба буде на захисті порядку, заснованого на міжнародному праві, який передбачає повагу до кордонів, міжнародних законів та прав людини.
«Важко уявити, що найближчим часом ми зможемо повернутися до звичного ведення справ з Росією, і, звичайно, не з нинішнім керівництвом країни та більшістю добре відомих осіб з Кремля», — зазначив він.
Перспектива репарацій для України
Ходжес погоджується, що на Росію має бути покладена певна відповідальність щодо витрат на повоєнне відновлення України. Проте, на його думку, це проблемне питання, особливо з огляду на приклад двох світових воєн. «Я завжди вважав цю тему проблемною, тому що, як ми бачимо на прикладі Першої та Другої світових воєн, а також інших воєн, виплата репарацій має й негативну сторону. Яскравим прикладом цього є нинішня вимога Польщі до її партнера з ЄС і НАТО Німеччини щодо виплати 1,3 трильйона євро», — сказав він.
Нагадаємо, що це та сума, яку Польща вимагає у Німеччини за збитки в роки Другої світової війни. Німеччина цю вимогу відкидає, вказуючи, що Польща відмовилася від подальших репарацій ще в 1953 році та неодноразово підтверджувала це.
Джерело: Українська служба DW