Чому так важливо залишати зону комфорту

Дає відчуття безпеки і захисту, але заважає розвитку.

Багато фахівців радять людям залишати зону комфорту, для того, щоб не зупинялося особистісний розвиток, не знижувалася ефективність, не втрачалися смак до життя і здатність до самореалізації, інформує Ukr.Media.

Але чи дійсно зона комфорту шкідлива? Невже, для того, щоб стати успішним, потрібно її покинути?

Що це таке

Більшість людей не зовсім вірно уявляють собі, чим є зона комфорту. Багато асоціюють це поняття з лінню, зі звичкою проводити вільний час на дивані перед телевізором, з відмовою від активного проведення часу.

Але таке розуміння помилкове, зона комфорту не має нічого спільного з лінню або звичкою проводити час вдома. Це поняття набагато ширше, воно охоплює всі, звичні людині, аспекти повсякденності. Іншими словами, зона комфорту — це рутина, перелік звичайних щоденних занять, добре знайомих людині.

Наприклад, для водія-далекобійника зоною комфорту є знаходження в дорозі, постійна зміна міст і нічліг в кабіні автомобіля. Перебування вдома, на дивані перед телевізором, для цієї людини якраз стане виходом з комфортної зони.

Тобто людина що перебуває в зоні комфорту, щодня їсть звичну їжу, користується однаковими послугами, пересувається добре знайомими маршрутами і виконує інші рутинні дії.

Що дає перебування в цій зоні

Хоча переважна більшість фахівців з особистісного розвитку, психологів і коучів рекомендують залишати комфортне середовище, люди не прагнуть так чинити.

Комфортне середовище має масу привабливих властивостей, воно дає людині стабільність, впевненість в майбутньому, визначеність, безпеку. Іншими словами, знаходження в такій зоні дозволяє людині відчувати психологічний комфорт. Тому рідко хто її прагне покинути, навіть усвідомлюючи всю шкоду, яку несе в собі повсякденна рутина.

Кожна людина, інтуїтивно або ж усвідомлено, прагне досягти психологічного комфорту, знайти стабільність, впевненість в прийдешньому. Люди в більшості своїй не люблять екстрених ситуацій, подій, що порушують їх плани і обставин, в яких немає визначеності. Невідомість, відсутність впевненості в майбутньому, зазвичай, нервують, дратують, викликають почуття занепокоєння і тривогу. Для душевного спокою людям важливо перебувати в безпеці, користуватися повагою друзів, рідних і колег, відчувати турботу і любов. І все це дає людині перебування в середовищі комфорту.

Чим небезпечне знаходження в зоні комфорту

Але, попри очевидні переваги знаходження в рамках комфортної зони, фахівці наполегливо рекомендують її залишати. У чому ж справа? Навіщо людині виходити з комфортного середовища і стикатися з тим, що її нервує?

Згідно з твердженнями фахівців, тривале перебування в стані психологічного комфорту, в спокої і в безпеці перешкоджає особистісному розвитку людини. Іншими словами, люди, яким добре і комфортно, перестають цікавитися чим-небудь, не прагнуть до поліпшення свого життя і до розвитку. Тобто при довгому знаходженні в комфортному середовищі зупиняється особистісний ріст.

Що дає вихід з комфортного середовища

На початку минулого століття, в 1908 році, Роберт М.Йеркс і Джон Д. Додсон провели дослідження продуктивності. Вони дійшли висновку, що нервове збудження її збільшує. У процесі дослідження проводилися експерименти за участю лабораторних мишей. Вчені помітили, що тварини набагато легше і ефективніше справлялися з різними завданнями, перебуваючи в стані тривоги. Продуктивність мишей, що знаходяться в стані психологічного комфорту, була стабільною, але низькою.

Вчені дійшли висновку про те, що психологічний дискомфорт сприяє збільшенню продуктивності. Однак до такого результату призводить лише легка тривожність, сильне занепокоєння або паніка знижують продуктивність до нуля.

Відповідно, легкі стресові ситуації, які і утворюються при покиданні комфортного середовища, виступають в якості стимулятора особистісного розвитку людини. Тобто, для того щоб, не втратити смак до життя, слід періодично влаштовувати собі невеликі струси, піддаватися помірному стресу. Наприклад, можна ставити перед собою складні завдання, вибирати незнайомі маршрути, пробувати нову їжу. Навіть якщо вас спіткає розчарування і невдача, мета буде досягнута, адже легкий стрес ви отримаєте.

Як залишати комфортне середовище

Незалежно від того, що людина вибере, для того, щоб здригнутися, важливо не забувати про помірність. Сильна паніка, тривога, підвищене занепокоєння — емоції, які не принесуть користі. Іншими словами, для того, щоб покинути зону комфорту, зовсім не обов'язково стрибати з тарзанки або брати участь в спортивному марафоні, цілком достатньо піти по незнайомих вулицях або спробувати екзотичні страви.

Почати слід з визначення меж комфортної зони. Потрібно взяти папір і накреслити на ньому коло. Всередину кола вписати свої звичайні справи, звичну їжу, використовувані маршрути. Це і є зона комфорту.

За межами кола потрібно написати назви занять, способи проведення дозвілля, які вас цікавлять. Це зона росту. Почати вихід з комфортного середовища потрібно з виконання справ, що потрапили в зону зростання.

Як тільки все бажане, але невтілене в життя буде записано, слід намалювати ще одну окружність. За її межами знаходиться зона паніки. У це поле слід вписати те, до чого ви психологічно не готові, але хотіли б коли-небудь зробити. Наприклад, кругосвітню подорож або стрибки з парашутом, щоденні пробіжки або переїзд в передмістя.

При складанні схеми важливо орієнтуватися виключно на власне сприйняття і враховувати спосіб життя. Те, що для однієї людини є екстремальним і лякаючим, для іншої — звичайна рутина.

Намальована на папері схема повинна знаходитися на видному місці, щоб плани не забулися. Для особистісного розвитку досить щодня здійснювати по одній дії, вказаній в полі зони зростання.

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий