І чому неадекватна любов до ризику може бути не рисою характеру, а наслідком того, що у вашому мозку хтось оселився.
Іноді дивишся на когось і думаєш: «Що ним взагалі керує?». Виявляється, іноді відповідь максимально буквальна. Ним керує мікроскопічний паразит, інформує Ukr.Media.
Вчені показали дослідження в Communications Biology, і воно читається як сценарій до науково-фантастичного трилера. Тільки в головних ролях — вовки з Єллоустонського парку та пуми.
Короткий екскурс у біологію без нудятини
Є така штука — Toxoplasma gondii. Це паразит, який обожнює жити в котах (і диких пумах також).
Щоб розмножуватися і подорожувати світом, йому треба потрапляти в інших теплокровних.
І тут у токсоплазми є геніальний, хоч і моторошний план: вона проникає в мозок свого тимчасового носія і тупо ламає йому інстинкт самозбереження.
Логіка паразита залізна. Якщо ти живеш у миші, тобі треба, щоб миша перестала боятися запаху кота, вийшла на відкриту місцевість і була з'їдена. Тоді ти потрапляєш у кота і святкуєш перемогу. Для носія це, м'яко кажучи, не хеппі-енд.
В Єллоустоні щось пішло не за планом
Там живуть вовки. Іноді їхні території перетинаються з пумами. Пуми розносять токсоплазму. Вовки інфікуються. І що відбувається далі?
Вони не просто йдуть помирати. Вони починають будувати кар'єру.
Дослідники помітили, що заражені вовки раптом ловлять шалений сплеск дофаміну і тестостерону.
Звичайний адекватний вовк розуміє: піти зі зграї взимку, щоб шукати пару десь за сотні кілометрів — це холод, голод і високий шанс відкинути лапи. Але інфікованого вовка це взагалі не хвилює. Він збирає свої уявні речі і йде в захід сонця.
Здорова самка наважується на таку міграцію в середньому за 48 місяців. Інфікована — за 30. Хворі самки взагалі починають поводитися так само ризиково, як і здорові самці.
Головний розрив шаблону — це боротьба за владу
У вовчій зграї стати ватажком — це не просто сісти в крісло і роздавати вказівки. Це постійні конфлікти, бійки, і саме внутрішньовидові розбірки є найчастішою причиною смерті серед цих хижаків у Єллоустоні. Здоровий вовк ще тричі подумає, чи треба йому такий стрес.
А тепер увага. Цифри.
Вовк із токсоплазмозом має у 46 разів вищі шанси стати ватажком зграї, ніж його здоровий бро. У 46 разів. Просто вдумайтеся.
Мікроб втручається в нейрохімію і буквально змушує тварину перти напролом, агресивно домінувати і вибивати собі місце під сонцем.
І тут би можна було закрити статтю, сказати "ого, яка дивна природа" і піти пити каву, але.
Токсоплазма живе не тільки у вовках
Вона живе і в людях. І ми реагуємо на неї за тим самим сценарієм.
Вчені вже давно підрахували, що носії цього паразита (а їх, на секундочку, чверть населення у великих мегаполісах) потрапляють у ДТП майже вдвічі частіше за інших. Вони частіше схильні до невиправданого ризику і, як показує статистика, частіше страждають на шизофренію.
Але найцікавіше те, що серед підприємців і бізнесменів відсоток інфікованих токсоплазмозом стабільно вищий, ніж серед людей, які віддають перевагу спокійній роботі в офісі.
Після історії з вовками дослідники пропонують перевірити, як часто носії токсоплазми потрапляють в органи влади. Тому що паралелі надто очевидні. Ти отримуєш дозу паразита, твій тестостерон летить у космос, ти втрачаєш страх і починаєш приймати рішення, від яких у нормальної людини посивіло б волосся.
Раніше вважалося, що ця хвороба небезпечна лише в гострій фазі. Зараз наука розводить руками і визнає: після гострої фази паразит залишається у вашому мозку назавжди. І лікування від цієї хронічної форми просто не існує.
Так що наступного разу, коли побачите політика, який несеться в якусь абсолютно дику авантюру, не поспішайте засуджувати.
Можливо, це говорить не його амбіційність, а просто мікроскопічний пасажир у його голові випадково натиснув педаль газу в підлогу.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.