До Сенату Канади внесли законопроєкт про конфіскацію суверенних активів РФ

У верхній палаті канадського парламенту розпочалася процедура розгляду законопроєкту про конфіскацію суверенних активів держав-порушників, у тому числі Росії.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, відповідний законопроєкт внесла незалежна сенаторка Ратна Омідвар.

“Пропонований законопроєкт притягує Росію до відповідальності. Він створює юридичний шлях для Канади й інших держав, які дотримаються її прикладу, використати російські активи для компенсації Україні”, — сказала вона, представляючи документ.

При цьому Омідвар припустила, що в Канаді розміщено дуже мало суверенних активів Росії, але створення міжнародного прецеденту все одно дуже важливе: “Чи йдеться про $1 — чи про $16 мільярдів, мета мого законопроєкту актуальна: створення у Канаді юридичного механізму для конфіскації державних активів. І, що важливіше, створення юридичного прецеденту, якого можуть дотриматися держави-однодумці”.

Законопроєкт передбачає надання уряду Канади повноважень конфісковувати розміщені на території країни суверенні активи інших держав. Такі повноваження виникатимуть лише у разі порушення певною державою міжнародного миру й безпеки та вчинення грубих порушень прав людини. “Цей законопроєкт — попередження й іншим зловмисникам. Хоча я переважно виступала у контексті Росії та України, документ змінить санкційне законодавство загалом, дозволивши вживати подібних заходів і проти інших держав-порушників, які вчиняють масові злочини”, — резюмувала сенаторка.

Нагадаємо, чинне законодавство Канади дозволяє конфіскацію активів російських громадян і компаній за рішенням суду. Однак національні суди не мають юрисдикції над суверенними активами держав, що стає на заваді конфіскації сотень мільярдів доларів Центробанку РФ, заморожених по всьому світові.

Оскільки відповідно до законопроєкту Омідвар рішення про конфіскацію ухвалює уряд, а не суд, дія імунітету у цьому разі не поширюватиметься.

Аби законопроєкт набув чинності, він має пройти три слухання у Сенаті та стільки ж — у Палаті громад, після чого отримати схвалення генерал-губернатора.

Источник