Фото: REUTERS/Clodagh Kilcoyne
Ревакцинувати потрібно 30 тисяч щодня
Статистика захворюваності в Україні повільно, але, на жаль, неухильно зростає, і лікарі говорять про необхідність поквапитися з ревакцинацією, поки грім, вірніше «Омікрон», не вдарив. Поспіху, однак, не спостерігається: з 6 січня, коли дозволили третє щеплення, за ним прийшло понад 20 тисяч людей.
Тим часом МОЗ продовжує оптимістично дивитись у майбутнє: в інтерв’ю ВВС головний санітарний лікар України Ігор Кузін заявив, що до початку нової хвилі бустер отримають 300-400 тисяч українців. І це було б чудово, якби початок цієї хвилі вчені не прогнозували на кінець січня. Неважко підрахувати, що для здійснення мрії МОЗ потрібно прямо з сьогоднішнього дня, без вихідних та перепусток, ревакцинувати щодня близько 30 тисяч людей. І тоді за два тижні з бустером будуть 400 тисяч, і навіть «з хвостиком».
Суспільство щодо третього щеплення розділилося на різні категорії: ті, у кого минуло 6 місяців після вакцинації, і вони йдуть за бустером; ті, кому належить, але вони не йдуть, і теж з різних причин («Омікрон» — легкий, обійдеться і так», «ледве не здох після другого щеплення», «у мене антитіл — вагон» і т.д.). Ті, хто хоче ревакцинуватися, «поки не почалося», але їм не дають, бо не минуло пів року. Ті, кому бустер дають, але вони нещодавно перехворіли і не розуміють, яку паузу потрібно витримати між перенесеним ковідом та третьою дозою. І щодо цієї категорії немає ні чітких правил, ні законів, ні результатів досліджень.
Наприклад, якщо ти вакцинувався в червні, а перехворів у листопаді — що робити? З одного боку, пів року минули, ефективність щеплення знизилася, з іншого – антитіла після хвороби є, і чи не занадто для імунної системи ще й ревакцинацію зробити? Американські та британські експерти вважають, що не занадто, але термін, який має пройти після одужання, у всіх є різним.
Проміжок від хвороби до бустера – від 4 тижнів до 8 місяців
На думку доктора медицини Університету Рочестера Анджели Бранш, вакциновані та одужалі після проривної інфекції, як правило, мають високі рівні антитіл, які, можливо, захищатимуть протягом кількох місяців.
«Цим людям, ймовірно, не буде потрібна бустерна доза протягом 3-6 місяців після одужання, хоча було б безпечно отримати її вже через два тижні після повного зникнення симптомів», — наводить слова експерта, яка брала участь у тестуванні вакцин та бустерів, сайт Університету Рочестера.
Тобто знову дилема: сподіватися, що ти захищений хоча б на три місяці, або йти за бустером, ледве видужавши.
Агентство з безпеки охорони здоров’я Великобританії в посібнику з бустерної вакцинації набагато конкретніше у своїх рекомендаціях: між другою і третьою дозою має пройти не менше трьох місяців, і, якщо ця умова дотримана, а людина захворіла, до ревакцинації потрібно почекати не менше 4 тижнів з моменту зараження.
У європейських країнах цей проміжок часу довший, хоча знов-таки у всіх різний – від 3 до 8 місяців. Наприклад, в Естонії це 5 місяців, позиція Європейського медичного агентства – 6 місяців. У той самий час канадські вчені виступають за отримання бустерної дози майже відразу після одужання, за умови, що після другого щеплення минуло пів року. Це пов’язано з тим, що інфекція не посилює імунну відповідь так, як вакцина. Та й природний імунітет після одужання у всіх різний. Крім того, щеплення краще впливає на спайковий білок. Виходячи з цього, у Канаді рекомендується отримання бустерної дози після завершення самоізоляції та за 10 днів після появи симптомів.
Діємо «навпомацки»
МОЗ України рекомендацій для таких випадків не давало, у додатку до рішення про ревакцинацію згадуються лише ті, хто отримав додаткову дозу. Інтервал між нею та бустером повинен становити 3-6 місяців.
Виходить, що остаточне рішення, коли слідувати за третьою дозою, перехворіли повинні приймати максимум за допомогою сімейних лікарів. А їхнє ставлення до питання, як ми розуміємо, теж може бути різним. Якщо взяти «середньоарифметичне», виходить близько трьох місяців після одужання.
— Спиратися поки нема на що, якщо говорити про доказову медицину, тому знову діємо «навпомацки», — каже сімейний лікар Ірина Лебідь. — З того, що зрозуміло про «Омікрон», випливає, що при ньому перенесена хвороба не означає такого ж захисту, як це було з «Дельтою». Тому ревакцинуватись можна і потрібно. Інтервал у три місяці поки що виглядає оптимальним варіантом. Чекати шести місяців та зниження захисту в умовах появи нових варіантів вірусу, гадаю, неправильно. Агресивні штами вимагають більшої концентрації антитіл та сильнішої імунної відповіді. А їх нам може забезпечити лише вакцина.
В цілому, розглядати після хвороби переможену «Дельту» як автоматичний бустер проти «Омікрону» невірно. Імунну відповідь вакцина посилює набагато ефективніше, ніж інфекція. Тому в умовах нової хвилі, що насувається, краще не відмовлятися від третьої дози, особливо це стосується літніх людей і всіх, хто входить до груп ризику.