Фото: REUTERS
За космічного зростання щоденних «рекордів» захворюваності, які демонструє навіть офіційна статистика, вже здається, що «Омікрон» прийшов до кожного дому.
Тим більше що обстановка це цілком підтверджує: до сімейного лікаря не записатися-не додзвонитися, результати тестів чекаємо по 4-5 днів, народ навколо лежить з ковідом сім’ями, офісами та навчальними закладами. Але вчені вважають, що нам ще «рости і рости» до піку цієї хвилі, яка, порівняно з усіма попередніми, виглядає як цунамі.
Ковідних ліжок та реанімацій може не вистачити
Це демонструє аналіз параметрів тієї ж «Дельти», проведений математиком Йосипом Зісельсом, який від початку пандемії проводить матмоніторинг COVID-19 по 53 країнах світу. В Україні вона почалася у липні, піку досягла в середині листопада, закінчилася у січні 2022 року. Середня довжина «Дельти» у часі – 123 дні: від 63 днів у Гренландії до 189 у Чехії. В Україні вона становила 187 днів.
Щодо хвилі «Омікрону», то, на думку вченого, її пік пройшли вже 16 країн : Великобританія, Італія, Канада, Ізраїль, Австралія, Греція, Ірландія, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія, Мальта, Ісландія, Андорра, Гібралтар, Сан-Марино та Монако.
Враховуючи, що поширення цього штаму почалося наприкінці осені, досягнення піків у цих країнах відбулося набагато швидше, ніж у випадку з «Дельтою»: з 6 січня на Мальті до 26 січня в Ізраїлі. А середній час, щоб дістатися піку, склав 51 день.
«Україна, яка почала підніматися 13 січня, ще не досягла піку, – пише у звіті Йосип Зісельс на своїй сторінці у соцмережі. – Ми можемо очікувати максимуму хвилі «Омікрону» в Україні приблизно в першій декаді березня, а максимальна кількість активних кейсів (кількість тих, хто одночасно хворіє у країні. – Прим. ред.) цього дня дорівнюватиме 1,5-2 мільйонам».
Вчений попереджає: 70 тисяч ліжок, виділених під COVID-19, не вистачить навіть у разі полегшеного перебігу хвилі. На піку їх знадобиться як мінімум 100 тисяч та 6-8 тисяч – реанімаційних (наразі їх 5347. – Прим. ред.). А з неможливістю системи тестування давати об’єктивну картину розвитку епідемії ми зіткнемося найближчими днями – потужності лабораторій не розраховані на понад 100-120 тисяч на день.
Західні регіони пройшли пік хвилі
У цю стелю ми вже практично вперлися: 2 лютого в Україні було опрацьовано понад 101 тисячу тестів, з яких майже 58 тисяч виявилися позитивними. Найбільшу кількість позитивних ПЛР, за даними системного аналітика Євгена Істребіна, дав Київ (8371), Одеська (4336) та Львівська області (3878).
При цьому необроблених тестів лишилося близько 20 тисяч. Найгірше справляється Дніпропетровський обласний лабораторний центр, де за добової потужності в 2,5 тисячі зібралося понад 4 тисячі зразків. Близько 4 тисяч необроблених тестів лишається й у Черкаському лабораторному центрі.
За інформацією вченого, найбільше зростання позитивних тестів за тиждень демонструють Миколаївська (+201%), Запорізька (+149%) та Дніпропетровська з Донецькою області (+135%).
Як вказує у своєму свіжому огляді аналітик Олена Герасимова з Інституту економіки та прогнозування НАН України, незважаючи на зріст проведених лабораторних досліджень, їхня кількість є явно недостатньою.
«Тижнева позитивність усіх досліджень (приватних та державних лабораторій) склала майже 53%, – констатує експерт. – Якщо взяти лише дані державних лабораторних центрів, то ситуація без перебільшення є катастрофічною, адже у деяких регіонах позитивність ПЛР-тестування перевищила 70%. За таких умов оцінити реальну кількість хворих неможливо».
Олена Герасимова звертає увагу на статистику госпіталізацій: за тиждень кількість пацієнтів у стаціонарах зросла на 36%. І прогнозує, що з урахуванням динаміки попередніх хвиль максимум госпіталізацій слід очікувати вже 20-22 лютого, а 1-2 березня – максимального заповнення лікарень.
Найбільша кількість людей, що потрапили до стаціонарів, зафіксована за тиждень у Львівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Одеській та Вінницькій областях. При цьому експерти вважають, що, хоч і з певною часткою обережності, але все ж таки можна говорити про те, що західний регіон пройшов пік чергової хвилі. В Івано-Франківській та Тернопільській областях почав знижуватися темп госпіталізацій, у Чернівецькій та Закарпатській суттєво зменшився приріст нових випадків. Неприємність у тому, що наразі «Омікрон» активно взявся за густонаселені регіони на сході та півдні країни, тож нові цифри побачимо дуже скоро.
Аби «Омікрон-2» не прийшов
Коли ж буде пік, за яким неминуче настає спад? Приклад західних областей України підтверджує попередні висновки аналітиків, що досліджують специфіку хвилі «Омікрону» у різних країнах: вона досягає вершини за 3-4 тижні, близько тижня триває пік, потім – спад.
Щоправда, в Україні ще не перевірено припущення, що спад відбувається набагато повільніше за зріст і що у фазі спуску може захворіти більше людей, ніж під час зростання та на піку. Ще один негативний момент, який зовсім не хотілося б перевіряти, це ризик подвійної хвилі «Омікрону», спричинений лінією ВА.2.
Нагадаємо, у ньому більше мутацій, ніж у вихідному варіанті ВА.1, його складно ідентифікувати ПЛР-тестами, він активніше уникає імунної відповіді. Такий розвиток подій продемонстрували Данія та Франція, де після спаду стався різкий розворот у зворотний бік та новий стрибок захворюваності на рекордні цифри.
Нам залишається лише сподіватися, що Україну мине така доля, і довіряти експертам. За прогнозом системного аналітика Євгена Істребіна, кількість позитивних ПЛР-тестів у країні почне знижуватися після 14 лютого. А ось наповнення стаціонарів триватиме до 21 лютого. Загалом максимум добових госпіталізацій буде не більше 90% від осінніх показників – 4500 осіб (наразі це 67%). А максимум пацієнтів у стаціонарі становитиме не більше 80% від тих самих показників осені – 43 тисячі пацієнтів (нині це 50%).