Фото: Андрій Гаценко.
Є такий жарт — європейські лижні курорти підходять для тих, кому не по кишені Буковель. І хоча в цьому жарті лише частка жарту (насправді у нас все одно дешевша, ніж в Альпах), цього року в українців нарешті з’явилася можливість «зірвати вельвет» на європейських гірськолижних схилах. Щоправда, ковідні обмеження все ще можуть суттєво зіпсувати ваш відпочинок. Кореспондент «КП в Україні» цієї зими вже побував на одному з австрійських курортів та готовий поділитися з читачами особливостями відпочинку.
Нічого не вдається планувати заздалегідь
Найбільша проблема для мандрівників цього сезону полягає в тому, що нічого не можна планувати заздалегідь. Наприклад, ті, хто збирався їхати на відпочинок до Італії, були змушені скасовувати бронювання готелів та переносити авіаквитки на більш пізній термін. Країна закрилася на карантин якраз перед початком сезону катання на лижах.
Австрія ж, навпаки, перед лижним сезоном спочатку закрилася для туристів, і ніхто не знав, коли карантин закінчиться. Перед новим роком влада відкрила можливість приїзду для іноземних туристів, і зголоднілі за зимовим відпочинком громадяни дуже швидко розкупили всі прямі квитки до Зальцбургу (один із найближчих до Альп аеропортів) на святкові дати. Тому нам довелося шукати стикувальні рейси, і в цьому був ще один елемент ризику.
Неспокійна реєстрація
Звісно, перед тим як купувати квитки, ми вивчили всі правила в’їзду в країну не лише на сайті українського МЗС, а й на сайті австрійського уряду. А через те, що пересадка в нас була у Франкфурті, довелося ще ознайомитися з правилами транзиту через Німеччину. До 9 січня Україна за німецькими регуляціями перебувала в «червоній» зоні і в’їзд у країну для туристів без поважних причин був неможливим, але транзит через свої аеропорти Німеччина дозволяла.
І ось при онлайн-реєстрації на рейс виникла перша несподіванка. Сайт Lufthansa відмовлявся нас реєструвати на рейс з формулюванням, типу, «ви не маєте права скористатися цим рейсом через відсутність дозволу на в’їзд до Німеччини». Це було 1 січня і зв’язатися зі службою підтримки авіакомпанії через вихідний день ми так і не змогли. Вирішуємо все ж таки не звертати уваги на цей напис, збирати речі і наступного дня їхати в аеропорт – розбиратися з проблемою на місці.
Але жодних розглядів не було. На стійці в Борисполі нас спокійно зареєстрували на рейс і сказали, що через німецькі регулювання компанія не проводить «онлайн-реєстрації», а робить їх тільки в аеропорту. Чому про це не написати на сайті, а лякати пасажирів забороною на переліт — це для мене залишилося загадкою. Швидше за все, авіаперевізники просто не встигають адаптувати свої сайти під правила, що постійно змінюються.
З 9 січня Україна залишила німецький «червоний список», тому таких проблем при транзиті через Німеччину не повинно бути. Але, про всяк випадок, будьте готові до того, що онлайн реєстрація буде неможливою – все доведеться робити в аеропорту.
Найдоступніший спосіб дістатися із Зальцбурга на лижні курорти – поїздка на поїзді. Квиток до Бад-Хофгаштана коштує 15 євро. Фото: Андрій Гаценко.
Коди та маски
Австрія вимагає від туристів свідоцтва про вакцинацію та ПЛР-тест за 72 години до в’їзду. Звичайно, у нас були вакцини, але також довелося зробити і тести. Найприкріше, що після прильоту до Зальцбурга перевіряли лише QR-код про вакцинацію. На наші ПЛР-тести ніхто навіть не подивився.
При цьому QR-код про вакцинацію вам буде потрібен скрізь — при вході в магазини або ресторани, при оренді лижного обладнання і навіть при покупці квитків (скі-пасів) на підйомники. Якщо ви купуєте скі-паси не в касах, а в автоматі, то в цьому автоматі його потрібно буде активувати, просканувавши свій QR-код про вакцинацію. Особисто бачив, як людей не пропускав турнікет через те, що при покупці вони не зробили цієї процедури.
До речі, будьте готові до того, що QR-код перевіряють на кожному кроці. Навіть у величезному торговому центрі, де на кожному поверсі по кілька десятків магазинів і ти заходиш у наступний з пакетами покупок із попередніх магазинів, де в тебе до цього вже все перевірили, потрібно буде знову показати QR-код та посвідчення особи.
До речі, наш код у Дія нормально приймається в Європі, але іноді викликає подив у перевіряючих. Тому можна його трансформувати на QR-код європейського зразка. Для цього достатньо зробити скрін-шот свого QR-коду з Дія, після чого завантажити його за цим посиланням і додати в телефон. У цьому випадку ваш код виглядатиме, як у європейців, і його зовнішній вигляд не викликатиме запитань у перевірників.
Ще один цікавий момент – в Австрії потрібно носити виключно маски типу FFP2. Це п’ятишарова маска, в якій дихати у кілька разів складніше, ніж у звичних нам медичних масках, що продаються в наших аптеках. Першу маску туристам видає авіаперевізник, надалі їх можна купити в будь-якому продуктовому супермаркеті біля кас — коштують близько 60 євроцентів за штуку.
В Австрії потрібно носити такі FFP2 маски. Андрій Гаценко.
При цьому носити маски змушують не тільки в магазинах, ресторанах чи міському транспорті, а й у закритих гондольних лижних підйомниках, типу, вагончиків. Навіть якщо лижник катається у балаклаві, яка закриває ніс та рот, співробітники підйомників змушують надягати маски FFP2. Більше того, деякі підйомники мають не одну, а кілька пересадочних станцій – на них службовці заглядають усередину кабінок і контролюють носіння масок. Деяких відпочиваючих, мабуть, так стомила необхідність знімати і надягати маски FFP2, що вони в них каталися.
При цьому на відкритих крісельних підйомниках , незважаючи на оголошення про необхідність носіння масок, ніхто зауважень за їх відсутність не робив.
Ковід пережили не всі
Ще один момент, який варто враховувати під час планування подорожі, – це суттєве скорочення кількості сервісів з оренди лижного обладнання. Через те, що минулого року на австрійських курортах не було іноземних туристів, багато невеликих альтернативних прокатів просто закрилося.
Для тих, хто не знає, поясню в чому справа. Найдорожчі сервіси, що надають необхідне лижне обладнання в оренду, зазвичай знаходяться безпосередньо біля підйомника. Це максимально зручно — ви берете все в одному місці і відразу піднімаєтеся на гору. Але за зручність доводиться дорожче платити.
Раніше на більшості курортів можна було знайти альтернативні пункти прокату, які дозволяли заощадити щонайменше 20%. Але зараз вони всі зачинилися. У нашому випадку працював єдиний прокат біля підйомника, а найближчий його конкурент знаходився в сусідній долині, і ціни у них повністю збігалися.
До речі, про ціни. Для тих, хто звик лаяти Буковель за дорожнечу, наведу приклад. Минулого року я у прокаті біля витягу №1 орендував модель лиж Salomon Race за 1200 грн на 4 дні. В Австрії на такий самий термін вони коштували 105 євро. Щоправда, австрійський варіант був практично новим, а український на той момент уже відкатав один сезон.
Ціни на прокат лижного обладнання в Австрії можна подивитися тут.
Помаранчевий вагончик — візитна картка витягу Schlossalmbahn.
Ще одне цікаве спостереження — дуже дорогі лижі, що продаються в прокатах. Донедавна деякі лижники чинили так – приїжджали на курорт і купували там уживані лижі, які вже відслужили один сезон за 25-30% від їх первісної вартості. Якщо ви плануєте кататися тиждень, то це можна порівняти з ціною оренди такого ж комплекту. Цього року все було суттєво дорожче – та ж модель Salomon Race, яка на вигляд відпрацювала мінімум один сезон, продавалася у прокаті за 499 євро. При тому, що такі ж лижі новими у нас можна замовити з доставкою протягом тижня за 550-600 євро, а безпосередньо в українському магазині я бачив їх приблизно за 700 євро. Тобто, виходить, що потік клієнтів у лижних прокатах сильно впав, і вони вже не розпродують обладнання так активно і дешево, як раніше.
Транспортні особливості
Якщо ви, крім лижного курорту, плануєте подорожувати країною, то бажано мати мобільний інтернет або заздалегідь ретельно планувати поїздку.
Як я вже писав, наша подорож проходила через Зальцбург, і ми вирішили виділити один день, щоб подивитися місто. У доковідні часи квитки на транспорт можна було купити в автоматах або у водія. Автоматами з продажу квитків ми й користувалися – в аеропорту та на вокзалі вони є. Але коли приїхали до своїх апартаментів, то ранком, вийшовши на вулицю, зрозуміли, що автоматів ні на нашій зупинці, ні на наступній — немає. Водії через ковідні обмеження теж не продають квитки – передні двері і кабіна перетягнуті стрічками, що забороняють прохід.
Довелося купувати квитки через інтернет. При цьому, щоб придбати можливість проїзду протягом 24 годин, потрібно зареєструватися (з домашньою адресою та телефоном) на сайті транспортної компанії, отримати від них листа на пошту, підтвердити реєстрацію і лише потім можна буде купити квиток, який прийде вам на знов таки пошту. Відразу на двох купити не можна – вони іменні. З iPhone реєстрація чомусь глючила і мені довелося реєструвати окремо себе, а потім дружину зі свого телефону на Android. Зайняло це хвилин 20 на вулиці – за цей час ми пропустили два наші тролейбуси.
Така фігурка в масці зустрічає всіх пасажирів, які прилітають до Зальцбурга. Фото: Андрій Гаценко.
З господарями не перетинаєшся
Жити ми вважаємо за краще не в готелях, а в апартаментах з кухнею. Це дозволяє харчуватися звичною їжею та трохи економити. Раніше найчастіше господарі особисто зустрічали туристів після приїзду.
Зараз все частіше трапляються апартаменти, де ти взагалі не контактуєш з власниками або обслуговуючим персоналом. Заселення відбувається або за допомогою key-box (скринька з ключами від вхідних дверей на кодовому замку), або ж самі вхідні двері мають кодовий замок. Інструкцію, як потрапити до апартаментів вам надсилають у додаток з оренди або в месенджер, а міські податки, які зазвичай потрібно доплатити готівкою, турист заклеює у спеціальний конверт або просто залишає на столі.
Як бачите, пандемія дуже змінила туристичну сферу Європи. Можливо, деякі з цих нововведень стануть згодом актуальними і в Україні.