Фото: dbr.gov.ua/
Затримання колишнього головного військового комісара Одещини Олега Борисова збадьорило суспільство: не все втрачено, не все куплене, є місце вірі в справедливість! Проте лунають і скептичні висновки: знову з боротьби проти корупції зробили показуху, а на виході буде пшик. Он і “діамантові прокурори” на волі, і “бурштинові депутати”, а “золотий чиновник” Микола Романчук виправданий. Невже така людина, як обласний військовий комісар, дасть себе просто так посадити?
Так що це за посада така, чи легко її здобути й чи є у “справі Борисова” швидка судова перспектива, розбиралась kp.ua.
В Іспанії не дочекалися
Чутки про втечу Євгена Борисова за кордон не підтвердилися, але й не були безпідставними. У другій половині грудня 2022 року після лікування в госпіталі він самовільно (принаймні так каже слідство) виїхав за межі України, подорожуючи в Молдові, Туреччині, Сейшелах та Іспанії.
Позбувшись посади й не перебуваючи ще під підозрою, Борисов цілком міг повторити цей шлях. Тим паче, що в Іспанії його чекає теща з віллою у понад 4 мільйони євро і дружина з офісом вартістю 737 тисяч євро.
Однак колишній воєнком попрямував у Київ. За повідомлення ДБР, тут він переховувався, міняючи адреси, автомобілі й номери телефонів. В коментарях до новини користувачі фейсбука висловлюють версію, що в столиці Борисов шукав можливості “порішати питання”. Ще не до кінця усвідомлював, наскільки влип.
А захисники у воєнкома, напевне, були. Нагадаємо, коли навколо закордонної маєтності й колекції елітних автомобілів родини Борисова палав скандал, коли Держбюро розслідувань відкрило вже справу, в оперативному командуванні “Південь” відрапортували, що службова перевірка не знайшла порушень і підстав для відсторонення його від посади. Свого крісла полковник позбувся тільки за прямою вказівкою Володимира Зеленського головнокомандувачу Валерію Залужному. А минулоріч — у квітні, ні дня не пробувши в зоні бойових дій, в зоні АТО-ООС, полковник отримав орден Богдана Хмельницького.
Як стверджують в Національному агентстві запобігання корупції, всі придбання дружини й тещі воєнкома були зроблені під час війни. Сам він, за даними НАЗК, став рекордсменом у незаконному збагаченні, “заробивши” на своїй посаді 188 мільйонів гривень.
Кажуть, що Євген Борисов попався через те, що занадто був переконаний у своїй безкарності. Фото: Максим Войтенко/odessamedia.net
“Плюшки” заносять до самого верху
Євгена Борисова можна вважати професійним військовим комісаром. За даними преси, в цій царині він з 1996 року, передостанньою займав посаду голови ВК Малинівського району Одеси. Призначення головою терцентру комплектації та соціальної підтримки отримав влітку 2019 р.
Ми звернулися до кадрових військових з питанням, чи легко отримувати такі посади.
— Легко, але дуже дорого, — відповів підполковник Ігор К. (зі зрозумілих причин співрозмовник просив не називати прізвища). — “Плюшки” треба заносити до самого верху. Молодий хлопець, який пішов до військового вишу з мрією працювати у військкоматі (нині ТРЦ та СП. – Ред.), — без шансів отримати навіть найнижчу посаду, якщо не має впливового батька або дядька.
Згідно з положенням, призначення на посади військових комісарів Криму, областей та міста Києва здійснюється за поданням головнокомандувача ЗСУ. Обласні військові комісари роблять подання на районних, які також затверджуються у Генштабі.
— Зв’язки та симпатії тут грають велику роль. Йдеться не тільки про хабарі за відмазку від служби. Військовий комісар не мотається по гарнізонах – максимум має відрядження на збори чи в навчальний центр. Він має вплив на рішення ВЛК, а за визнання призовника обмежено придатним до служби можна отримати не тільки гроші, а й послуги, корисні знайомства. Військовий комісар районного, а тим паче обласного рівня – це впливова людина, яка вхожа у світ можновладців. Вона без проблем з дозволами та перевірками може розкрутити на підставну особу власний бізнес, залишаючись при цьому на службі, отримуючи звання та належні військовим пільги.
Ігор каже, що така система залишилася в спадок від старих часів, і вважає, що зруйнувати її можна тільки за умови звільнення геть усіх працівників ТЦК, аж до прибиральниці, і нового набору кадрів.
— Але це неможливо, особливо під час війни. Тому все залишається, як є, і це всіх влаштовує. Борисов перебрав занадто міру. Мав би залягти на дно, коли в пресі почали обговорювати його незаслужений орден. Але, ймовірно, був переконаний у власній недоторканості, — висловлює свою думку Ігор.
Не варто чекати швидкого результату
Ну, не будемо стверджувати, що всіх все влаштовує. Тільки минулого тижня, коли історія Євгена Борисова входила в стадію кульмінації, правоохоронці затримали за хабарі працівників військкоматів з Дніпропетровської області та Волині. Такі затримання були під час АТО-ООС, коли оголошувалися хвилі мобілізації або призов на строкову службу. Говорити, що всі без винятку воєнкоми заробляють на хабарях, ми також не маємо права, бо є презумпція невинуватості.
Але от цікава деталь: інформація про порушення кримінальних справ у публічному просторі є, а про судові вироки для працівників військкоматів – немає.
— І це не дивина, — каже військовий адвокат Олег Леонтьєв. – Я знаю справи, які тягнуться по шість років. За принципом “або падишах помре, або віслюк здохне”.
Юрист припускає, що певна частина справ, як і з цивільними корупціонерами, закривається за угодою зі слідством, обвинувачений отримує умовний строк.
Отже, і від справи Євгена Борисова не варто чекати швидкого результату. Прокуратура проситиме про арешт без альтернативи застави, однак суд, найімовірніше, її призначить, бо йдеться про ненасильницький злочин. Слідству потрібно буде документально доводити всі підозри, а коли розпочнеться (якщо розпочнеться) суд, ця справа має всі шанси ввійти в розряд довгограючих. До купи з “діамантовими прокурорами” та рештою вельми резонансних свого часу справ, до яких інтерес суспільства вже втрачений.
Кухарки й коханки – це перебір
Своїм колегам Євген Борисов підклав свиню. НАЗК обіцяє протягом трьох місяців перевірити всіх – геть усіх – очільників ТЦК щодо незаконного збагачення. І не тільки їх самих, дружин та тещ, а також братів, сестер, племінників, водіїв, кухарок і навіть коханок з коханцями. Саме так сказав на пресконференції голова агенції Олександр Новіков.
— Зараз перевірки ускладнені, бо електронне декларування закрите через війну, декларацій за 2021 і 2022 роки немає, — каже юристка Ніна Грицина. – Але НАЗК може провести моніторинг способу життя – проаналізувати, чи співпадають доходи з витратами. Зокрема, і у пов’язаних осіб, що не належать до членів сім’ї. Це щодо коханок. Що стосується водіїв військових комісарів, то вони на державній службі, отримують гроші з бюджету. Якщо є банківські рахунки або великі витрати, що виходять за межі зарплатні, то це справедливо може викликати підозри.
Адвокат Олександр Бабіков – колишній заступник начальника ДБР — вважає, що борці з корупцією завищили свої плани:
— Моніторинг способу життя можна проводити тільки щодо осіб, які підлягають декларуванню. Військові комісари підлягають, вони мусять декларувати доходи і витрати близьких родичів, але ніяк не братів, племінників, кухарок та коханок. І як НАЗК доведе, що така-то особа — коханка? Зрештою, це не кримінальне розслідування, в агенції немає законних інструментів, щоб до такої міри втручатися в приватне життя людей. Подібні заяви робляться для розваги публіки, — каже адвокат.
Отож, не ховаємо поп-корн – чекаємо.
Конкретно
Що інкримінують Борисову
Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більш ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи — ст. 368-5 КК. Нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану – ч. 5 ст. 407 ККУ. Ухилення військовослужбовця від військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану — ч.4 ст.409 ККУ.
За цими підозрами колишньому військкому загрожує до 10 років позбавлення волі.
Ймовірно, що Євгену Борисову може бути пред’явлена ще одна підозра. 3 травня цього року ДБР повідомило про відкриття кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем начальником Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки під час мобілізаційних заходів.
“За оперативними даними, за винагороду посадовець давав вказівку підлеглим не призивати тих чи інших осіб”, — йдеться в пресрелізі.
Найвища санкція за цією статтею — 12 років.