За минулі півтора-два роки Україна накопичила унікальний досвід використання цифрових документів та готова ділитися набутими знаннями з ЄС, щоб полегшити процеси цифровізації та буденного життя для європейців.
Про це за підсумками круглого столу з питань цифровізації в сфері управління міграцією, що відбувся цього тижня у Брюсселі під егідою відповідних підрозділів Європейської Комісії, кореспонденту Укрінформу розповів керівник із розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України Мстислав Банік.
«Насправді, Україна виходить на перші позиції з цифровізації. Причина проста. Багато з країн, зокрема, в ЄС, робили якісь кроки з цифровізації кілька років тому, і на цьому спинилися. Ми знаємо, що бюрократія все ще тут присутня, паперові документи присутні. Але Україна за останні два роки зробила великий стрибок у напрямку цифровізації. Йдеться не лише про цифровий паспорт, але й про цифрові послуги та інші сервіси. Тож ми дедалі більше укріплюємося за темпами цифровізації у порівнянні з Європою», — зазначив представник Міністерства.
Він нагадав, що Україна була першою країною світу, яка (23 серпня 2021 року) запровадила цифровий паспорт громадянина. Нині український цифровий паспорт у межах України має повну юридичну силу. Тобто, традиційну «паперову книжечку» можна легко залишати вдома, і далі використовувати додаток «Дія» буквально у всіх сферах життя.
Це стосується навіть особливо чутливих сфер. Наприклад, коли, за всіма технічними вимогами, Україна погодила з Європейським Союзом COVID-сертифікати, для українських громадян це стало просто ще одним документом в додатку «Дія», в той час, як в країнах ЄС лише шукали шляхи уніфікації таких додатків у різних країнах ЄС та все ще використовували паперові версії.
Як зазначив Мстислав Банік, розробники електронних послуг приділили особливу увагу надійності захисту електронних документів, наприклад, паспорта, який у додатку дія неможливо «заламати» або підробити, навіть за умови втрати телефону – система електронної верифікації та паролів просто не дозволить цього зробити.
«Додатково піклуючись про надійність паспортних даних, наприклад, під час оформлення кредитів, ми налаштували співпрацю з українським бюро кредитних історій. Це додаток, незалежний від документів «Дії», абсолютно не прив’язаний до функціонала. Але, якщо в тебе відбувається перевірка кредитної історії, або з’являється новий кредит, ти одразу отримуєш про це сповіщення. Відповідно, завдяки такому функціоналу понад 700 сумнівних кредитів були зупинені буквально за останній місяць», — розповів фахівець Мінцифри.
Він повідомив, що Міністерство цифрової трансформації спеціально звернулося до фахівців з кібербезпеки, щоб ті попрацювали в ролі хакерів та спробували знайти вразливі місця або зламати передану їм копію «Дії». Минуло пів року – жодної такої вразливості ці спеціалісти так і не змогли виявити.
«Дуже круто, що навіть дещо забюрократизований Європейський Союз також починає рухатися в напрямку цифровізації. Україна – вона трохи пришвидшилася у запровадженні цифрових рішень та сервісів. Ми не просто переробляємо і адаптуємо те, що було у папері, але перевинаходимо якісь речі. Таких же думок дотримуються наші колеги з Європейського Союзу, з якими ми багато комунікуємо. Ми максимально відкриті та ділимося досвідом – як зробити життя європейців легшим, допомогти їм остаточно забути про паперові довідки», — додав український урядовець.
Як повідомлялося, Європейський Союз визначив два головних напрямки інноваційного розвитку на наступні роки – це реалізація Зеленого курсу та цифрова трансформація. Обидва напрями мають призвести до бурхливого зростання економіки ЄС та до впровадження інноваційних та дружніх для довкілля технологій. Україна активно співпрацює з ЄС в обох згаданих сферах.