Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today 
Приміщення законсервують, щоб зберегти для подальшої реставрації.
Музей Сковороди можна відбудувати. До такого попереднього висновку дійшли архітектори та реставратори. Зараз працівники музею, волонтери та чиновники по всьому світу шукають гроші для його відновлення.
Росіяни полювали за ним, та не знищили. Окупаційна армія спрямовано б’є по сковородинівським місцям, певно, розуміючи важливість філософа для України. 7 квітня ракета прилетіла в музей мислителя в Сковородинівці, де він провів свої останні дні. Через три місяці у Харкові «Іскандером» зруйнували педагогічний университет ім. Сковороди. В обох випадках статуї філософа вціліли, а будівлі можна буде реставрувати. Принаймні, такий висновок є щодо пам’ятника архітектурної спадщини у Сковородинівці.
Потрібен тимчасовий дах
Ніч проти 7 квітня добре пам’ятатимуть усі жителі села. Зригнулись вікна, у когось повилітали шибки та вибило двері. Прицільним ударом росіяни влучили у музей Сковороди. Старовинна садиба вигоріла: повністю знищено дах, віконні та дверні рами, почорніли стіни, згоріли речі, які не встигли вивезти з музею. Частину колекції сховали у надійне місце ще на початку війни. Уціліли білі колони, які прикрашають елегантний фасад будинку поміщиків Ковалівських, де провів свої останні дні мандрівний філософ та поет Григорій Сковорода. З-під попелу дістали статую поета, яка стояла в одній з кімнат.
Перші висновки працівників музею були невтішними: будівля зазнала непоправних руйнувань. Але згодом приїхали реставратори, які провели дослідження руїн. Виявилось, що усе можна відбудувати.
Уціліли тільки зовнішні стіни. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today
«Я запросила команду реставраторів на волонтерських засадах, вони оглянули технічний стан приміщення і дійшли попереднього висновку, що його можна відновити, реставрувати. Дали технічний акт. Через деякий час ми подали документи у Міністерство культури, усі руйнування були зафіксовані», — розказала KHARKIV Today директорка музею Наталія Міцай.
У суботу, 9 липня, до Сковородинівки приїжджали спеціалісти обласного Департаменту капітального будівництва. Вони ще раз повністю оглянули приміщення, зібрали потрібну інформацію для того, щоб підготувати документи для консервації будівлі. Це необхідно зробити якнайшвидше, до осінніх холодів, щоб уберегти стіни від подальшого руйнування.
«Даху немає, все відкрито до фундаменту, немає дверей і вікон. Потрібно зробити тимчасовий дах та закрити віконні прорізи, провести усі аварійні роботи. Прораховується кошторис робіт, щоб ми вже точно знали, скільки це коштуватиме», — каже директорка.
У Міністерстві культури готують зміни до законодавства про будівництво та реставрацію, щоб спростити процедуру підготовки проекту. До війни ці роботи займали півроку, а музей не може чекати стільки часу.
Меценати для Сковороди
У грудні Україна відзначатиме 300 років із дня народження Григорія Сковороди. До цієї дати готували і зміну концепції музею, проводилися відновлювальні роботи. Планували відреставрувати будівлі комори та клубу — колишньої контори поміщиків, які ще застали філософа, повністю переосмислити простір садиби, створити лекторій, нові музейні приміщення, поставити філософський фонтан. KHARKIV Today у жовтні писав про початок реставраційних робіт. На щастя, споруди, які збиралися ремонтувати, уціліли.
«У клубі повилітали рами, є тріщини, в коморі, яка була під реставрацією, пошкоджено дах, частина його зірвана, стіни пошкоджені, але самі будівлі вціліли, як і могила Григорія Савича», — розповідає Наталія Міцай.
Аварійні роботи треба провести до осені. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today
Після ракетного удару по музею міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко пообіцяв, що кошти на реставрацію будівлі шукатимуть на державному рівні, у тому числі у міжнародних благодійників.
«Вже маємо попередні домовленості з низкою наших західних партнерів про те, що вони згодні давати кошти на відновлення Музею», — заявив Ткаченко.
Днями народний депутат Олексій Красов в ефірі «Українського радіо Харків» назвав орієнтовну вартість робіт із відновлення музею.
«У нас є вже меценат, який готовий сплатити кошти за проект. Коштів на відновлення музею потрібно близько 30 мільйонів гривень», — заявив нардеп.
У Сковородинівці цю інформацію не підтверджують. За словами директорки музею, говорити про вартість відбудови ще зарано, адже необхідно провести багато експертиз. Щодо меценатів — обіцянок поки що ніхто не давав.
«У нас ідуть перемовини, ми проводили вебінар для залучення міжнародних інвесторів. Поки що результату немає, ще не зверталися до нас з пропозиціями, але я сподіваюся, звернуться. Є зацікавлені люди за кордоном, ідуть перемовини, та рішення не прийняте», — каже директорка.
Для залучення міжнародної підтримки будуть проводитися різні заходи, у тому числі ті, які були заплановані для святкування 300-річчя з дня народження видатного філософа. Поки що підтримати Національний літературно-меморіальний музей можна, перерахувавши гроші на рахунок установи за реквізитами:
РАХУНОК UA868201720314231004301034643 ГУДКСУ в Харківській області
МФО 820172
ЄДРПОУ 02220912
Благодійні внески на розвиток ОКЗ “Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди”.