Новий канцлер Австрії: Солдат партії, який став її генералом

Курц пішов, Шалленберг повернувся в МЗС, а федеральний уряд очолив "народник" Карл Негаммер

У понеділок федеральний президент Австрії Александер Ван дер Беллен привів до присяги нового канцлера Карла Негаммера, вже третього протягом року главу уряду. Це має стати завершенням внутрішньополітичної кризи в країні, спричиненої корупційними розслідуваннями проти вже ексканцлера Себастіана Курца. І це буде також кінцем "епохи Курца" – талановитої зірки австрійської політики, яка швидко загорілась, але так само швидко пішла за небосхил.

Тимчасове рішення – з Шалленбергом у ролі канцлера і Курцом на чолі Австрійської народної партії (АНП) і таким собі "закулісним канцлером" – не виправдало сподівань. Курцу треба було йти з політики, і робити це вже зараз, щоб врятувати майбутні рейтинги партії.

"Я НЕ СВЯТИЙ, АЛЕ І НЕ ЗЛОЧИНЕЦЬ"

"Я не хочу стверджувати, що я ніколи не зробив чогось неправильного. Я завжди намагався робити все найкращим чином. Але, зрозуміло, я приймав багато рішень й інколи, у певні моменти мені не вдавалося відповідати моїм власним вимогам. Але я б хотів сказати з усією ясністю: я не святий, але і не злочинець. Я – людина, зі слабкостями та сильними сторонами, з помилками та успіхами", – заявив на пресконференції 2 грудня Себастіан Курц, оголошуючи відхід із політики.

Себастіан Курц / Фото: Thomas Kronsteiner, Getty Images

За своєю спиною 35-річний Курц уже мав 10 років роботи у федеральному уряді – від держміністра з питань інтеграції до очільника МЗС і врешті – федерального канцлера. За його словами, всі ці роки він віддавався політиці на всі 100% і "робив це із 100-відсотковим захопленням". Але впродовж останніх тижнів, на тлі корупційних обвинувачень у його бік, він відчував, що на нього ніби полюють, і ця "пристрасть до політики" в нього зменшилася.

Фото: instagram.com/sebastiankurz

Курц перестав отримувати задоволення від роботи, і це стало однією з головних причин рішення залишити політику. Інша причина – була особистою. Днями у нього народився син Костянтин – і він "більше зрозумів, скільки всього прекрасного та важливого існує також поза політикою". Молодий батько заявив, що вирішив приділити більше часу сім’ї та сину "перед тим, як у новому році почати нове професійне життя".

Проте ексканцлер не став говорити, чим займатиметься далі. Як і про те, чи планує колись знову повернутися у велику політику. За повідомленнями австрійських ЗМІ, він планує піти на роботу в якийсь "міжнародний концерн", наприклад, в Google чи Facebook.

Курц ще раз заявив, що вважає неправдивими висунуті проти нього антикорупційною прокуратурою обвинувачення і радітиме тому дню, "хай навіть це займе роки", коли у суді зможе доказати їхню хибність.

ТОКСИЧНИЙ СЛІД ОБВИНУВАЧЕНЬ І ПАДІННЯ РЕЙТИНГІВ

Себастіан Курц, щодо якого діє презумпція невинуватості, наразі проходить обвинуваченим у двох справах. Перша стосується злочинного зловживання довірою та корупції й пов’язана з підозрою у фінансуванні у 2016-2018 рр. міністерством фінансів, генсеком якого на той час був соратник Курца Томас Шмід, маніпулятивних соцопитувань і рекламних матеріалів у ЗМІ на користь Курца, майбутнього голови Народної партії та федерального канцлера. У другій справі ексканцлер (разом із керівником його кабінету Бернгардом Бонеллі) фігурує як обвинувачений через надання ним неправдивих свідчень у парламентській слідчій комісії щодо його причетності до призначення у 2019 р. керівником держхолдингу ÖBAG цього самого Томаса Шміда.

Томас Шмід / Фото: ÖBAG

Обшуки антикорупційної прокуратури на початку жовтня у людей з оточення Курца безпосередньо у федеральній канцелярії, а також у міністерстві фінансів та головному офісі Народної партії – мали ефект політичної бомби. Після публікації у ЗМІ матеріалів обвинувачення довіра до Курца як до чесного політика серйозно похитнулася. Можливо, тодішньому главі уряду ще вдалося б загасити пожежу, однак на заваді стали його партнери по урядовій коаліції – "Зелені". (До речі, саме міністерка від "Зелених" очолює Мін’юст, у складі якого і є "головний ворог" Курца – прокуратура у справах економічних та корупційних злочинів). Де-факто ультиматум цієї партії про необхідність призначення Австрійською народною партією іншої людини на посаду канцлера й став головною причиною, чому 9 жовтня Курц заявив про складання канцлерських повноважень. Головним розрахунком було запобігти розпаду коаліції та можливим новим виборам.

При цьому Себастіан Курц залишився головою Народної партії та перейшов на роботу в Національну раду, де очолив парламентську фракцію "народників". За поданням Курца, як голови найбільшої політичної сили, новим канцлером президент Австрії призначив його давнього соратника, главу МЗС Александера Шалленберга. У перші дні на новій посаді останній дав чітко зрозуміти, що він залишається на стороні Курца, висунуті обвинувачення проти якого вважає недостовірними і чекає на їх швидке спростування. І це лише зміцнило в думці тих, хто сприйняв цю політичну рокіровку як прагнення Курца керувати далі з-за куліс – залишатися таким собі "тіньовим канцлером", допоки не вдасться "відмитися" від обвинувачень чи ж просто "зам’яти" цей скандал.

Александер Шалленберг / Фото: Olivier Hoslet/EPA

Саме в руслі цих прагнень Курца варто розглядати і появу в середині листопада правової оцінки підозри антикорупційної прокуратури, яку було проведено професором кримінального права Петером Левішем. На 17 сторінках професор проаналізував висунуту проти його підзахисного підозру і заявив про "довільні спекуляції" та "неприпустиме викривлення фактів" із боку прокуратури, з головним висновком – не було жодних підстав для підозри проти Себастіана Курца.

Паралельно робота над поверненням у крісло канцлера велася шляхом зміцнення впливу як лідера партії та відновлення довіри у регіонах. З цією метою було сплановано тур федеральними землями, який, втім, так і не вдалося здійснити – як через неспроможність частини місцевих функціонерів знайти час для зустрічей із Курцом, так і через погіршення ситуації з пандемією та введений в країні з 19 листопада локдауну.

І те, що ряд керівників АНП у федеральних землях були настільки "зайняті", що не змогли знайти час для прийому Курца, теж не було випадковим. У регіональних осередках партії останнім часом все більше розуміли, що через "токсичність" Курца партія з ним на чолі може не перемогти на наступних парламентських виборах.

Фото: APA/Fohringer

Проведене наприкінці жовтня соцопитування демонструвало, що рейтинг "народників" упав на 11% у порівнянні з червневими опитуваннями і становив 23%. При цьому більшість респондентів (65%) виступали за те, щоб Курц відмовився від усіх політичних функцій, тобто склав повноваження голови Австрійської народної партії та лідера парламентської фракції. Листопадове опитування, через місяць після рокіровки, показувало той же результат: за Народну партію готові проголосувати лише 24%. При цьому, вперше за останні роки "народників" обійшли історичні конкуренти із Соціал-демократичної партії Австрії – з 25%.

Народна партія, яку на федеральному рівні уособлювали Курц і його "молода команда", свій фундамент мала все ж у регіонах – у кожній федеральній землі була своя структура та керівники, існували різні впливові профспілки тощо. Цей "голос земель" дещо затих після того, як у 2017 році молодий Курц очолив ослаблену партію та несподівано знову вивів її в лідери. Нова Народна партія – а Курц навіть змінив партійний колір із чорного на бірюзовий – з того часу асоціювалася саме з ним і його "преторіанцями". І поки Курцу все вдавалося і рейтинги зростали, стара гвардія мовчки серфила на цій хвилі успіху. Але як тільки молодий вожак схибив, регіональні боси тут же дали знати про себе.

Уже незабаром в Австрії розпочнеться підготовка до "великих виборів" 2023 року, коли обиратимуть депутатів як до Національної ради, так і в ландтаги ряду федеральних земель. І очевидно, що вразливий лідер, за яким тягнеться токсичний слід корупційних обвинувачень, був явно нікому не потрібен.

Вважається, що саме під тиском земельних лідерів АНП Себастіан Курц на початку жовтня був змушений залишити крісло канцлера, а пізніше в грудні – й посаду голови партії та парламентської фракції.

МЗС ШАЛЛЕНБЕРГА ЯК ГОЛОВНИЙ ЦЕНТР ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ?

Через кілька годин після заяви Курца про вихід із політики вибухнула інша інформаційна бомба: про складання своїх повноважень, як тільки у Народній партії визначаться з новим головою, повідомив і федеральний канцлер Александер Шалленберг.

"Я твердо переконаний, що обидві посади – глави уряду й очільника найсильнішої федеральної партії Австрії – мають бути поєднані в одній особі", – заявив він.

Відразу за ним про свою відставку і вихід із політики повідомив і міністр фінансів Гернот Блюмель, ще одна особа з найближчого оточення Курца і фігурант розслідування антикорупційної прокуратури. І якщо відмова від Блюмеля в уряді ще була логічною з огляду на прагнення позбутися від "баласту Курца", то кар’єрний дипломат Шалленберг, який хоч і вважався соратником Курца, не був заплямований скандалами, і в його виході з ради міністрів не було сенсу.

Гернот Блюмель / Фото: SEPA.media

Тож логічно, коли наступного дня, 3 грудня, президією Народної партії був обраний новий голова (і, відповідно, новий канцлер) Карл Негаммер, останній повідомив, що Шалленберг залишиться в його уряді, повернувшись на посаду міністра закордонних справ.

Карл Негаммер / Фото: APA/ROBERT JAEGER

При цьому цілком можливо, що роль Шалленберга та очолюваного ним МЗС при новому канцлері лише зросте. Новий глава уряду Карл Негаммер видається недосвідченим у питаннях зовнішньої політики і в цій сфері явно потребуватиме порад. До того ж, не факт, що він "горітиме" зовнішньої сферою і приділятиме їй стільки уваги, як його попередник. Отже, вірогідно, що ця сфера буде віддана досвідченому Шалленбергу, який і відіграватиме головну скрипку в австрійський зовнішній політиці. Принаймні, на початку становлення нового канцлера.

У будь-якому випадку, якихось суттєвих змін в австрійській зовнішній політиці при канцлері Негаммері не очікується. Як у Народній партії, так і в "Зелених" уже підтвердили намір продовжувати виконувати урядову коаліційну програму, яка містить і зовнішньополітичну частину. А в цій частині, одним з розробників якої був саме Шалленберг, є згадка і про Україну.

"Україна є важливим партнером ЄС у Східній Європі. А тому ціллю Австрії є економічне та політичне зближення України й Європи… Австрія підтримує санкції ЄС проти Росії в рамках європейського консенсусу. У випадку досягнення прогресу в реалізації Мінських домовленостей слід розглянути можливість поступового зняття санкцій", – йдеться у програмі про Україну.

КАРЛ НЕГАММЕР: «ЗАКОН І ПОРЯДОК» ПЛЮС «ГЛИБОКІ ПРИНЦИПИ І ШИРОКИЙ СВІТОГЛЯД»

Карлу Негаммеру, новому канцлеру Австрії, 49 років. Він батько двох дітей. У новому уряді Курца, з січня 2020 року, очолював впливове міністерство внутрішніх справ Австрії. Попри близькість із Курцом, він все ж не входив у коло його найближчих соратників. Найбільша його лояльність була до… Народної партії.

Карл Негаммер / Фото: BKA / Christopher Dunker

Відповідно до характеристики, яку дає австрійська газета Der Standard, Карл Негаммер – це "солдат партії". І це не тільки тому, що він був справді солдатом, відслуживши строкову службу в австрійській армії, а потім навіть здобувши освіту офіцера. Негаммер є "партійним солдатом" і в класичному розумінні: він ніколи не відхилявся від партійної лінії й робив усе те, що від нього вимагалося. Будучи віденцем, він політично соціалізувався у нижньоавстрійській АНП, де є чіткі правила: кожен відіграє свою роль і піднятися може лише той, хто діє відповідно до політики партії.

Такий собі "народник" до мозку кісток.

Народившись у відданій АНП сім’ї, молодий Карл ще з юності звик до політичної активності і, за повідомленнями, у віці 14 років уже роздавав флаєри на підтримку тодішнього лідера партії.

Після служби в армії він почав працювати на низових посадах в Австрійській народній партії та її політичній академії, виконавчим директором якої й став у 2009 році. По-справжньому його партійна кар’єра закрутилася у 2013 році, коли він перейшов на роботу в АНП у федеральній землі Нижня Австрія, де став керівником відділу з комунальних питань. При цьому сприяв його переходу у впливову нижньоавстрійську АНП тодішній виконавчий директор партії Гергард Карнер – зараз йому Негаммер віддячив посадою федерального міністра внутрішніх справ у своєму уряді.

У 2015 році Негаммер уже доріс до заступника генсекретаря Австрійського союзу робітників (ÖAAB), а через рік – і до генерального секретаря цієї профспілкової організації у складі АНП. А в 2016 році Негаммер навіть став керівником передвиборчої президентської кампанії свого співпартійця Андреаса Холя, щоправда похід останнього у президентське крісло був неуспішним.

З приходом Себастіана Курца до влади у 2017 році, Негаммер спромігся швидко завоювати його довіру та зробити стрімку кар’єру: отримав мандат депутата Національної ради і з 2018 року став генеральним секретарем Австрійської народної партії, уміло адаптуючи партійний механізм на федеральному рівні під бажання нового молодого керівника. У другому уряді Курца, який запрацював 1 січня 2020 року, Негаммер очолив важливе міністерство внутрішніх справ, де була потреба як ретельно "підчистити" його після попередника від правопопулістів Герберта Кікля, так і провести комплексну реформу базованої при МВС контррозвідки.

Вершиною ж партійної кар’єри, коли солдат партії став її генералом, було 3 грудня цього року – рішенням президії АНП Карла Негаммера призначено головою федеральної партії. А 6 грудня федеральний президент Австрії Александер Ван дер Беллен привів Карла Негаммера до присяги як нового федерального канцлера.

Фото: APA / ROLAND SCHLAGER

Основним завданням нового лідера партії стане синтез двох партійних бачень – "бірюзового" від Курца та "чорного" від старої гвардії. Окрім переформатування власної політичної сили, важливим його завданням вже як канцлера буде забезпечення стабільності та дієздатності коаліційного уряду. За останні місяці коаліція між Народною партією на чолі з Курцем та "Зеленими" дала тріщину і тому її буде потрібно зшивати. Наразі у "Зелених" сигналізують про готовність подальшої роботи з новим лідером "народників". Ідея ж розпаду коаліції й дочасних виборів відхиляється обома політичним силами.

У соціально-політичному плані Негаммер, скоріш за все, дотримуватиметься політики свого попередника. Що стосується сфери зовнішньої політики, то, як уже говорилося,  тут він ще "чистий лист": як і належить дисциплінованому партійному функціонеру, Негаммер говорив виключно у межах своєї сфери, а зовнішня політика до неї не належала.

Щодо особистих якостей Негаммера, то йому приписують слідування принципу "закон і порядок". Його тон спілкування може бути різким, подекуди з переходом на крик.

На посаді очільника МВС проявив себе прихильником жорсткого підходу в питанні нелегальної міграції, активним борцем з різного роду радикальними рухами, у тому числі з радикальними противниками антикоронавірусних заходів. І саме жорстка позиція Негаммера у питанні міграції може провокувати напруження з колегами по коаліції з партії "Зелені", які сповідують більш м’який підхід. Втім, як коментують в австрійських ЗМІ знайомі нового канцлера, за кулісами, коли мова доходить до обговорення питань по суті, Негаммер веде себе дружелюбно та проявляє порозуміння.

Відповідно до співрозмовника Die Presse, Негаммер – це "людина з глибокими принципами та широким світоглядом". Як стверджує однопартієць, цим він відрізняється і від Себастіана Курца, чия харизма приховувала деяку поверхневість у змісті. Нехаммер натомість "інтенсивно займався християнським соціальним вченням" і з ним можна про це поговорити "на більш глибокому рівні".

*   *   *

Разом із Карлом Негаммером у понеділок федеральний президент Австрії Александер Ван дер Беллен привів до присяги і нових членів уряду: главу МЗС Александера Шалленберга, очільника МВС Гергарда Карнера, міністра фінансів Магнуса Бруннера, міністра освіти Мартіна Полашека та держсекретаря у федеральній канцелярії Клаудію Плакольм.

За свою каденцію з 2017 року – Ван дер Беллен тисне руку в своїй президентській канцелярії вже п’ятому канцлеру. Загалом же до присяги ним було приведено близько 125 осіб – канцлерів, віце-канцлерів, міністрів та держсекретарів. Цей неочікувано значний пласт роботи президента вже навіть став предметом жартів в австрійських соцмережах. Так, один із мемів зображує табличку на дверях нібито якогось клерка: "Доктор А.Ван дер Беллен. Приведення до присяги: кожну п’ятницю з 8.00 до 12.00, або за попередньою домовленістю".

Василь Короткий, Відень

Перше фото: ORF.at/Roland Winkler

Источник

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий